Увага! Це архівна версія сайту. Новий сайт ВЕГО «МАМА-86» знаходиться ТУТ

ЗАЯВА
українських неурядових організацій щодо еколого-соціального змісту програм політичних партій, які беруть участь у виборах 2006 року

В Україні вперше за часів незалежності відбудуться вибори до Верховної Ради України на пропорційній основі. Пропорційна система надає громадянам потенційну можливість обрати політику розвитку держави, визначити її ідеологічні та управлінські засади за програмами партій, що йдуть на вибори. Соціально-політичні умови впровадження конституційної реформи накладають на громадян особливу відповідальність за те, хто саме потрапить до українського Олімпу п'ятого скликання.

Досвід Майдану і пост-Майдану чітко продемонстрував, що справжньою національною об'єднавчою ідеєю, яка надихне український народ на злагоджену працю на благо своєї держави та кожного українця, є реалізація конституційного права громадянина керувати власною країною. Тобто, здійснювати результативний вплив на владу, яку ми обираємо і яка на період отриманого мандата визначає і реалізує політику розвитку країни.

Наразі, ми не можемо вважати діючу політику розвитку України задовільною.

ПЕРША причинау державній політиці продовжують панувати архаїчні підходи до розвитку: зростання показників економіки — понад усе, екологія — потім. Водночас, Україні зовсім не обов'язково повторювати з розривом у 50 років помилки розвинених країн, які спочатку винищили біорізноманіття та вичерпали природні ресурси, а потім, з гірким досвідом, почали звертати увагу на довкілля, стан якого є визначальним показником якості життя майбутніх поколінь.

ДРУГА причина — відсутність інформаційного простору для суспільного діалогу, постійного контролю та моніторингу за діями влади з боку громадянського суспільства. Державна система сьогодні не обслуговує суспільство, а намагається ним керувати для задоволення потреб обмежених груп. Неурядові громадські організації, що становлять авангард громадянського суспільства, працюють у надзвичайно несприятливих законодавчих умовах. У результаті — народ і досі залишається осторонь управління країною.

ТРЕТЯ причина — система державного управління в Україні не відповідає складності завдань, які стоять перед сучасним українським суспільством. Сталий розвиток визнаний світовою спільнотою як ефективний інструмент досягнення країнами довготривалого соціального добробуту та екологічної безпеки. Як країна-підписант багатьох міжнародних угод, Україна повинна впроваджувати принципи екологічно та соціально збалансованого розвитку починаючи з 1992 року. Наразі в країні відсутня системна державна політика, в якій головний пріоритет становило б вирішення комплексних соціально-екологічних завдань, а інструментом їхнього виконання були б реалістичні економічні програми. У світі загальновідомо, що офіційна Україна не сприймає серйозно власних міжнародних зобов'язань, принаймні, екологічних.

ЧЕТВЕРТА причина — постійне і безкарне порушення вимог законодавства щодо охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів на всіх рівнях.

П'ЯТА причина — у верхівці владних структур практично немає жінок. Ті одиниці, які вибиваються «нагору», в процесі боротьби за владу втрачають здатність виконувати головну функцію жінки при прийнятті урядових рішень — забезпечувати ґендерну збалансованість цих рішень не з кількісної позиції фізичної статі, а з якісно орієнтованої позиції врахування «жіночих» суспільних цінностей: нереволюційних змін, урахування інтересів нащадків (мислення категоріями майбутнього, а не «нацарював та й втік»), пріоритетів дитячого здоров'я як фундаменту нації, стабільності, захищеності, гармонійності тощо.

Громадяни України, виборці, все ще сподіваються, що, обираючи новий парламент, вони оберуть краще майбутнє.

Нам не однаково, які політичні сили отримають мандат на управління державою в наступні п'ять років. Ми вважаємо за необхідне ще на стадії формування передвиборчих програм партій вплинути на їх зміст, визначити їхні принципи забезпечення економічного розвитку держави, дати їм еколого-соціальну оцінку і розповсюдити цю інформацію якомога ширше серед виборців.

Ми, громадські організації, які приєдналися до цього документа, вважаємо, що показниками екологічної та соціальної значущості програм, з котрими політичні партії підуть на вибори 2006 року, є наступне:

  • Наміри визнати поліпшення довкіллєвої складової якості життя людини одним з головних пріоритетів державної політики, а запровадження принципів сталого (екологічно збалансованого) розвитку — головною стратегією України.
  • Наміри визначити ліквідацію залежності динаміки економічного зростання від динаміки використання природних ресурсів та погіршення стану навколишнього середовища України одним з основних напрямків реалізації державної політики, а інтеграцію екологічної політики — її важливим інструментом.
  • Стратегічно: запланувати структурну трансформацію української економіки від домінування ресурсомістких та екологонебезпечних виробництв до високотехнологічних та ресурсонезалежних (сервісних).
  • У галузі енергетики запровадити заборону на будівництво нових ядерних реакторів, натомість досягати енергетичної незалежності шляхом енергозбереження, впровадження енергоефективних технологій, розвитку альтернативних джерел енергії.
  • У галузі промислового виробництва провести переобладнання підприємств новими енергоефективними, ресурсоефективними та екологічно дружніми технологіями; запровадити систему екологічного менеджменту; уникнути перспективи ресурсного придатку розвинених країн.
  • У галузі землекористування припинити самовільний захват земель рекреаційного та природоохоронного призначення, покласти край безкарності в порушеннях Земельного та Водного Кодексів, які сьогодні відбуваються повсюдно.
  • У містах впровадити принципи глобальної Екологічної Угоди Міст щодо поводження з відходами, забруднення повітря, розвитку транспорту, безпеки продуктів харчування, енергоефективності та енергозбереження, водопостачання та каналізації, збереження біорізноманіття, а також принципи Європейської Хартії міст.
  • У сільській місцевості підвищити якість життя людей шляхом розвитку інфраструктури, насамперед забезпечення інформаційними комунікаціями належної якості, вирішення проблем доступу до безпечної питної води та послуг санітарії; запровадити стимули для реалізації політики надання екологічних послуг фермерськими господарствами.
  • Щодо розвитку малого та середнього бізнесу, впровадити політику стимулювання екологічно орієнтованих підприємств.
  • Наміри створити реальні механізми та процедури залучення громадян до процесів прийняття управлінських рішень усіх рівнів, утворити «суспільний діалог» як форму інформаційного простору, гарантувати підзвітність та прозорість дій уряду, зокрема процедур приватизації підприємств, удосконалити законодавство щодо організацій громадянського суспільства.
  • Наміри удосконалити систему планування, впровадження, моніторингу та оцінки державної політики, планів та програм, включаючи фінансові стратегії та плани, систему оцінки на стадії планування, зокрема стратегічної екологічної оцінки, оцінки ризиків для здоров'я та довкілля, оцінки зисків та втрат, а також інших інструментів інтеграції екологічної політики; зміцнити державний контроль та вдосконалити систему стимулів та покарань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
  • Наміри забезпечити ґендерний баланс як у процесі прийняття рішень самими партіями, так і в їхніх планах державного будівництва.

Ми збираємося оцінити діючі програми та передвиборчі плани партій-кандидатів за вищенаведеними показниками і широко оприлюднити висновки.

Наша діяльність не пов'язана з підтримкою жодної з політичних партій.

8 листопада 2005 року.

 

Ініціативна група громадських організацій екологічного спрямування:

  1. Ганна Голубовська-Онісімова, ВЕГО „МАМА-86”, Україна.
  2. Володимир Березін, ЕКЦ "Бахмат", м. Артемівськ.
  3. Світлана Слесаренок, КГС „Лузанівський”, м. Одеса.
  4. Андрій Артов, КРА „Екологія і світ”, АР Крим.
  5. Ірина Попова, ХМГО "Незалежна агенція екологічної інформації", м. Харків.
  6. Юрій Васідлов, Асоціація "Наш Дім", м. Івано-Франківськ.
  7. Лідія Митько, КАМАН, м. Київ.
  8. Юрій Резников, Обласне товариство охорони природи, м. Хмельницький.
  9. Алла Плескач, МГЕО „Зелений Світ-Черкаси”, м. Черкаси.
  10. Микола Семенков, МОДГО "Миколаївська спілка скаутів", м. Миколаїв.

 

За докладнішою інформацією звертайтеся до ВЕГО «МАМА-86».
Контактна особа — Олександра Заруцька (),
тел. 278-77-49, 279-55-14.