Розширене засідання Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і звязку
Сьогодні, 10 березня, відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і звязку на якому розглядався проект Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2010 роки», внесений Кабінетом Міністрів України (реєстраційний № 43250). Текст цього документу ви отримали на нашому національному семінарі-презентації проекту «Питна вода в Україні».
Організація «МАМА-86» була запрошена з проханням надати свої коментарі до проекту. Коментарі були підготовлені мною та Г. Цвєтковою (див. у додатку).
У засіданні прийняли участь керівники Держитлокомунгоспу України, голови обласних та районних адміністрацій, міські голови великих і малих міст, начальники управлінь та відділів житлово-комунального господарства з усіх регіонів України а також представники засобів масової інформації.
Голова Комітету ВР Валерій Пустовойтенко планує прийняття програми в травні місяці 2005 року.
Світлана Слесаренок
Зауваження до проекту Закону України
«Про загальнодержавну програму реформування і розвитку
житлово-комунального господарства на 2004-2006 рік»
Сьогодні не виникає жодного сумніву, що житлово-комунальний сектор в України знаходиться у кризовому стані і потребує термінових заходів щодо його реформування, оздоровлення як на національному, так і на місцевому рівнях. І хоча можна сперечатися щодо статистичних даних, що наведені у розділі про Сучасний стан житлово-комунального господарства і які в дійсності можуть бути ще гіршими, однак і ця статистика свідчить про тяжкий стан галузі та, відповідно, значні проблеми щодо забезпечення громадян України послугами у житлово-комунальній сфері.
Треба зазначити, що останні роки все частіше люди сплачують за наявність технічної можливості (наприклад крану у квартирі), а не за реально отриману послугу (те, чи є вода в крані, як довго та якої якості). Вже цілі області кілька років не знають про централізоване гаряче водопостачання, і цифра у 70% забезпеченості населення України послугами централізованого гарячого водопостачання мабуть і є теоретичною та нереалізованою можливістю, за яку необхідно платити.
Через значне відставання соціальних реформ, які призвели до швидкого зубожіння значної частини населення України, суттєво впав платоспроможний попит на послуги ЖКГ. Враховуючи, що сьогодні майже третина населення країни живе поза межею бідності, цей фактор не можна не враховувати у контексті програми реформування сектору. Він мав би бути відображений у тексті Програми, як розділ участі держави у підтримці реформ сектору, що складається з двох частин: політики щодо соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення у різних секторах житлово-комунального господарства, а також визначення державної політики щодо допомоги реформуванню ЖКГ — основи життєзабезпечення населення України, шляхом підтримки її в умовах ринкових перетворень. Без послідовної та адекватної державної допомоги та підтримки як галузі, так і споживача, досягти задач реформування не можливо і ця допомога має бути надана вже на першому етапі реформ, саме від цієї державної підтримки залежить, як швидко галузь перейде на фінансове самозабезпечення.
В програмі, на жаль, не відображено, що населення України є повноправною стороною реалізації реформи житлово-комунального господарства і що успіх реформи залежить від того, наскільки населення зможе забезпечити сплату комунальних послуг.
Тому ПРОПОНУЄМО:
1. Розділ IV «Етапи виконання Програми» після слів На першому етапі (2004—2005 роки) передбачається:
доповнити словами «Обов'язкова оцінка рівня доступності житлово-комунальних послуг на місцевому рівні»
Реалізація цього пункту дасть змогу місцевим адміністраціям реально оцінити розмір групи ризику, тобто кількість людей, що реально не зможуть сплачувати за комунальні послуги. Судячи із реалій, що на сьогодні державними субсидіями забезпечено тільки 13—17% населення України, а відповідно навіть тільки офіційно визначений рівень бідності становить 27%. В той же час інші джерела вказують на цифри до 49% (UNDP). Таким чином ми вже закладаємо, що в ході реформи ми можемо отримати не передбачувані соціальні наслідки, як то поява великої групи людей, як то поява великої групи людей, що не зможуть самі сплатити за послуги з однієї сторони, а з другої сторони держава також не зможе надати свою підтримку.
Тому, на наш погляд процедура оцінки доступності житлово-комунальних послуг завжди повинна бути першим кроком в ході реалізації програми на місцевому рівні.
Підтримуючи зусилля Уряду України, які спрямовані на реформування житлово-комунального господарства, звертаємо увагу, що громадськість потребує постійного інформування та роз'яснювальної роботи з боку державних установ на національному і локальному рівнях щодо стратегії та планів дій, пов'язаних з реформою сектору в цілому та окремих її напрямків (законодавчої бази, тарифної реформи, розвитку правових відносин в секторі, тощо).
Вважаємо, що залучення зацікавленої громадськості до обговорення запропонованого проекту покращить якість та ефективність впровадження цих державних рішень, підсилить контроль за їх втіленням у життя. Пропонуємо провести громадські обговорення проекту Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2006 рік» в різних регіонах України із залученням якнайширших кіл громадськості.
Доповнення та зауваження, що в ході обговорення будуть запропоновані зацікавленою громадськістю дадуть змогу значно покращити якість майбутнього закону України та можуть значно змінити акценти що до його складових. На сьогодні проекту Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2006 рік» притаманні значні вади, які потребують корекції з боку громадськості. Так програма не передбачає жодних механізмів впливу громадськості на перебіг реформи та механізмів врахування думки громадськості.
І хоча в проекті закону декларується наближення до вимог Європейського Союзу та гармонізацію національних стандартів та інших документів з вимогами Європейського Союзу, сама форма документу у вигляді програми, а не плану дій, який від самого початку вже повинен мати в якості невід'ємної складової і вже опрацьовані індикатори виконання, розділ моніторингу ходу виконання програми та механізми її перегляду, які допоможуть в чітко зафіксовані проміжки часу внести корективи.
ПРОПОНУЄМО:
2. Передбачити в програмі терміни перегляду та корегування програми відповідно до набутого в ході реалізації програми досвіду, та змін, що відбудуться у часі.
3. У розділі «Контроль за виконанням програми» після слів центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства щороку... доповнити словами готує та оприлюднює щорічний публічний звіт щодо ходу реалізації загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2010 рік і готує коментарі від зацікавленої громадськості , що потім лягають в основу процедури коригування та внесення змін до цієї програми.
4. Особливо ми наполягаємо на процедурі залучення громадськості в створення нормативно правової бази у сфері житлово-комунального господарства.
Важливо також зазначити щодо налагодження правових відносин у ЖКГ, переходу до укладання прямих контрактів як на рівні Адміністрація — водоканал, так і на рівні Виробник/Виконавець послуг — Споживач. Тільки за умов чіткого розподілення прав та обов'язків сторін можливі якісні зміни на краще у цій галузі. Проте чіткого підходу щодо розвитку контрактних відносин немає у проекті Програми.
Підтримуючи необхідність Загальнодержавної програми реформування ЖКГ, також відзначаємо, що ця програма лише стосується міст. Разом з тим ціла низка проблем життєзабезпечення у сільській місцевості лишилося знов поза уваги реформ галузі. Сьогодні у багатьох сільських населених пунктах проблеми централізованого водопостачання, забезпечення якісною питною водою та умовами санітарії або каналізацією, вирішення питань сміттєзвалищ стоять дуже гостро і потребують державного втручання задля їх вирішення.
Серед загальних зауважень до проекту Програми слід відзначити відсутність розділу щодо кадрового забезпечення впровадження реформ ЖКГ. Проблема кадрів є однією з критичних у галузі і для вирішення задач, які намічені Програмою реформування потрібні кадри як інженерно-технічного, так і адміністративного плану. Важливість цієї складової не викликає сумніву, але відсутність її у розділі механізмів забезпечення виконання реформи та оцінки її щодо фінансового забезпечення є суттєвий недоліком цієї Програми.
Зрозуміло, що галузь повинна стати економічно спроможною, щоб надавати якісні послуги. Задля цього необхідно доопрацювати цей проект Програми, зробити доповнення по всіх зазначених моментах.
