Екологічний комітет Верховної Ради на кримінальній річці

7 жовтня 2005 року відбулося виїзне засідання робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у селі Степанівка Роздільнянського району Одеської області, де на кордоні між Україною та Молдовою протікає річка міждержавного значення Кучурган.

Виїзне засідання було ініційоване Головою Комітету Г. Б. Руденком за клопотанням ВЕГО «МАМА-86» у відповідь на скаргу жителів села Степанівка про тривале порушення конституційних прав громади села. У засіданні взяли участь Народний депутат України, Голова Комітету Геннадій Руденко, завідуючий секретаріатом Комітету Михайло Борисик, головний консультант Комітету Наталя Мовчан, заступник начальника Одеського облводгоспу Людмила Миронова, голова Роздільнянської райдержадміністрації Надірберг Мамедов, в.о. начальника Держуправління екоресурсів в Одеській області Валентина Крутякова, представники Управліня земель, Управління водних ресурсів, Роздільнянської райадиіністрації, ВЕГО «МАМА-86», преса.

Більше ніж 10 років триває конфлікт між мешканцями 5 сіл Степанівської сільради (Павлівка, Милолюбівка, Бузинівка, Новокрасне, Степанівка), чиї будинки розташовані вздовж річки Кучурган, і сьома місцевими фермерами, які всупереч закону отримали в оренду на 49 років частину річища і заплави річки Кучурган. У 1993 році Степанівська сільрада надала в постійне користування земельну ділянку площею 70 га, у тому числі 0,8 га під водою, для сільськогосподарських потреб першому «фермеру». Того ж 1993 року робочий проект, поданий до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Одеській області фермерським господарством «Меркурій-Авто», отримав негативну оцінку екологічної експертизи. «Фемеру» було призначено призупинити усі види робіт і повернути землі до первісного стану. Однак, постанова Держуправління виконана не була і несанкціоновані гідротехнічні споруди (копані, ставки, дамба) та меліоративні роботи були виконані в повному обсязі.

Безкарність самозахвату частини русла річки і несанкціонованого будівництва гідротехнічних споруд спровокувала Степанівського сільського голову у 1999—2001 роках виділити землі й води(!) Кучурганки для «ведення фермерського сільського господарства» іще шести «фермерам». У результаті мешканці села втратили багатовікові пасовища, а водночас і право на загальне користування річкою. А «фермери», які отримали землі заплави і річища річки, зайнялися розведенням риби (що є одним з видів спеціального водокористування і не має відношення до «ведення фермерського господарства») та масштабним будівництвом ставків і поперечних дамб.

Під час виїзного засідання члени робочої групи оглянули ці несанкціоновані гідротехнічні споруди. Поперечні дамби з шлагбаумами промовисто підкреслювали прикордонний статус річки і яскраво демонстрували першопричину конфлікту — річка, розташована на кордоні з Придністров'ям, є головною транспортною артерією для контрабанди. Саме ця обставина, на думку місцевих жителів, і є причиною де-юре і де-факто несанкціонованого захвату русла річки і ряду протиправних дій.

Згідно з результатами громадської екологічної експертизи, проведеної у 2003—2004 роках ВЕГО «МАМА-86», в яку мешканці Степанівки звернулися по допомогу, сумарна площа ставків та копаней, споруджених лжефермерами тільки в межах Степанівської сільради, більше ніж вдвічі перевищує стік усієї ріки, що є грубим порушенням Водного Кодексу (з висновками експертизи Ви можете ознайомитися на Інтернет-сторінці організації: http://mama-86.org.ua/news/08072004.htm).

Прокуратурою Одеської області за цим фактом ведеться судова справа, однак, через відсутність коштів на судову експертизу справу призупинено.

Зараз секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи готується винести питання річки Кучурган на чергове засідання Комітету.

За докладнішою інформацією звертайтеся до Світлани Слесаренок ().