Міжнародний день води 2006 року

22 березня 2006 року вже 13 раз буде проходити Всесвітній день води, який цього року присвячений темі «Вода та культура» та проведення якого очолює Департамент з питань води при UNESCO — Організації з освіти, науки та культури ООН.

UNESCO займається підтримкою культурного різноманіття, спрямовує свою діяльність на захист та повагу особливостей кожної культури, збирає їх та просуває їх у світі, який сьогодні є ще більш взаємодіючим та взаємозалежним.

«У житті суспільства вода відіграє фундаментальну роль і має значну культурну цінність. Сьогодні неможливо знайти ефективне рішення існуючих проблем води без розуміння і визнання культурних аспектів цих проблем.» — Звернення до Міністерської конференції від Сесії по воді та культурному різноманіттю, Третій Всесвітній водний форум, Кіото, 22 березня 2003.

«Культура — це сукупність певних духовних, матеріальних, інтелектуальних та емоційних властивостей суспільства або певної соціальної групи, [...] що включає, крім мистецтва та літератури, ще й стилі життя, правила колективного життя, системи цінностей, традиції та віросповідання.» — Декларація про культурне різноманіття UNESCO.

«Ми плануємо наші міста біля води, ми купаємося у воді, граємося з водою, працюємо з водою. Наша економіка збудована на силі води, продукти, що ми купуємо, містять більшу або меншу частку води. Наше щоденне життя пов’язане з водою та сформоване нею. Без води, що оточує нас — вологи повітря, стрімкої течії ріки, води у крані — наше життя неможливе. Але за останні десятиліття вода втратила нашу повагу. Вона вже не предмет людського поклоніння та захисту, вода стала продуктом споживання, який ми грубо зневажаємо та безсоромно забули. Проте наше тіло на 80 відсотків складається з води, а дві третини земної поверхні вкриті водою: вода — це наша культура і наше життя.» — З інформації до Дня води 2006 року на вебсторінці UNESCO.

Цього року тема «Вода та культура» має привернути увагу до того факту, що існує багато шляхів бачення, використання та святкування Дня води, відповідно до культурних традицій у світі. Свята вода є серцем багатьох релігій, вона використовується в різних обрядах та церемоніях. Образ чарівної та мінливої води зображується у мистецтві століттями: у музиці, живописі, літературі та кіно. Вода також є важливим фактором у багатьох наукових дослідженнях. Кожний регіон світу має свій спосіб освячення води, але скрізь визнається цінність води та її центральне місце у житті людини. Культурні традиції, самобутні практики, визнані загальнолюдські цінності визначають те, як люди охороняють та управляють водою у різних частинах світу.

З давніх давен вода, як і інші природні стихії, була об’єктом поклоніння наших пращурів — древніх слов’ян. Літописи згадують про поклоніння джерелам, струмкам. В Україні віддавна з особливою повагою впорядковували криниці, прикрашаючи їх зрубами, іконами та рушниками, закриваючи їх дахом. В Україні у містах та селах зберігаються сотні святих криниць з цілющою водою, які й досі користуються великою славою серед людей. У дні великих релігійних свят: на Хрещення, десяту п’ятницю після Великодня, Трійцю біля святих криниць збираються люди для проведення обрядів. До наших часів ще збереглися серед людей прадавні обряди, які значно змінилися з часів хрещення Русі. Так під час посухи старі жінки біля святих криниць здійснюють обряд викликання дощу або «відливання», що супроводжується православними молитвами. Традиції пращурів вшанування джерел, води та рік відстежуються у багатій пісенній культурі України.

Тиждень санітарії та гігієни

Кожного року 1.6 млн. людей у країнах, що розвиваються, помирають від хвороб, спричинених браком води, умов санітарії та гігієни. Нині питанням забезпечення населення питною водою приділяється значно більше уваги ніж вирішенню проблем водовідведення та пропаганді гігієни. Але тільки за умов відповідного розвитку усіх трьох напрямків (водопостачання, водовідведення та гігієни) можливо досягнути загального покращання ситуації щодо поліпшення умов життя людей. Тому Перший Глобальний форум по воді, санітарії та гігієні у Дакарі 2004 року закликав світ проводити щорічно з 15 до 21 березня, напередодні Дня води, Тиждень санітарії та гігієни.

Стратегічне визначення термінів проведення Тижня підкреслює той факт, що нині без підсилення та надання пріоритету на рівні держав вирішенню проблем покращання умов санітарії та гігієни зусилля задля забезпечення якісною питною водою не будуть ефективними і не дадуть бажаного успіху в боротьбі з хворобами, пов’язаними з водою, та скорочення показників смертності, особливо дітей, від цих хвороб. Сьогодні в багатьох країнах, що розвиваються, відсутність або незадовільна робота очисних споруд, використання вигрібних ям є одними з найбільших джерел забруднення водного середовища.

6 березня 2006 року Рада із співпраці у галузі водопостачання та санітарії (WSSCC) разом з UNESCO уклали угоду про партнерство в справі проведення глобальної кампанії «Вода, санітарія та гігієна для всіх» — спільних дій задля пропаганди санітарії і гігієни та проведення перших спільних акцій в рамках Тижня санітарії та гігієни.

Глобальне запровадження Тижня санітарії та гігієни планується на 2007 рік, але вже цього року ці дві міжнародні організації закликали своїх партнерів у різних країнах світу приєднатися до проведення різноманітних інформаційних, просвітніх акцій та заходів з покращання умов санітарії та гігієни на місцях. Під час тижня пропонується проводити:

• уроки гігієни та санітарії у школах для підвищення рівня дотримання учнями правил особистої гігієни,
• акції з прибирання прибудинкових територій мешканцями цих будинків,
• проведення тренінгів з проблем води, санітарії та гігієни,
• інформаційні кампанії в ЗМІ.

Урешті решт, саме високий рівень культури та дотримання виконання правил гігієни є невід’ємною умовою досягнення реального прогресу у вирішенні задач щодо покращання базових умов життя населення в різних країнах світу, виконання Цілей розвитку тисячоліття щодо забезпечення людства безпечною питною водою та необхідними умовами санітарії та зменшення тягаря хвороб, пов’язаних з вживанням неякісної води та відсутністю елементарних умов санітарії.

В Україні 5,7 млн. городян та 11,7 млн. сільського населення споживають воду із колодязів та індивідуальних свердловин, які у переважній більшості знаходяться у незадовільному стані.

Стан водовідведення в сільській місцевості характеризується низьким рівнем охоплення централізованими послугами — менше 10%. Фактично, більше ніж 14 млн. сільського населення використовують вигрібні ями та септики і є відповідальні за скид та утилізацію стічних вод. Окрім того, лише 40% відведених стічних вод перед їх скиданням у водойми проходять очистку. Все це значно ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію, особливо у сільській місцевості.

Щорічно в Україні реєструються спалахи різних хвороб, що спричинені вживанням недоброякісної води та відсутністю необхідних умов санітарії.

В Україні існує необхідність у проведенні широкої та постійної просвітньої роботи щодо проблем води та здоров’я. Знання цих проблем і, головне, дотримання правил особистої гігієни є найкращими та доступними методами запобігання важким хворобам, пов’язаним з водою.

Використана література:

• Національна доповідь щодо якості питної води та стану питного водопостачання в Україні у 2003 році. — Київ, 2004. — 143 с.
• О. Листопад. Феномен святих криниць. —  Київ, 2002. — 74 с.
• www.worldwaterday.org/page/431
• www.unesco.org/water/wwd2006/index.shtml
• www.wsscc.org
• mama-86.org.ua