НАС ЗМУШУЮТЬ ЗАБУТИ ПРО ЧОРНОБИЛЬ!

ПРЕС-РЕЛІЗ

Для негайного розповсюдження

20 вересня 2005 року

Напередодні 20-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС Всесвітня організація охорони здоров'я оприлюднила результати дослідження «Спадок Чорнобиля: медичні, екологічні та соціально-економічні наслідки», в якому ставить під сумнів катастрофічність впливу радіації на здоров'я нинішніх та майбутніх поколінь. У цей же час Уряд України працює над стратегією розвитку паливно-енергетичного комплексу до 2030 року, в якій робить ставку на нові атомні енергоблоки, не обговорюючи свого рішення з народом, який зазнав Чорнобильського лиха.

Принцип застереження і негативний досвід України позбавляють нас необхідності доводити, що атомна енергетика може бути надзвичайно небезпечною. Це проатомні лобі повинні переконати всіх, що їхня галузь безпечна та корисна. Схоже, звіт Всесвітньої Чорнобильського форуму і мав стати одним із таких аргументів

Висновки міжнародних експертів, окрім обурення, викликають недовіру, виправдану низкою незаперечних фактів.

1. Конфлікт статистичних даних. У своїх дослідженнях міжнародна група експертів могла користуватися тільки даними, зібраними в попередні роки й представленими українською стороною. Але висновки експертів суперечать офіційній українській статистиці. Так, за офіційними українськими даними на 1 січня 2005 року чисельність громадян зі статусом постраждалих від аварії на ЧАЕС тільки в Україні становила 2 646 106 чоловік, за висновками Чорнобильського форуму — це 600 тис. загалом. Міністерство праці та соціальної політики засвідчує, що тільки в Україні кількість родин, які ВЖЕ втратили годувальника внаслідок аварії на ЧАЕС, складає 17 448. Тоді як у звіті наводиться цифра — 59 померлих (із них 9 — діти) і 3940 таких, що можуть померти.
2. Недосконалість даних вітчизняної дозиметрії. Результатами дозиметричних замірів, якими користувалися експерти, дуже приблизно відображають об'єктивну ситуацію. Володимир Усатенко, експерт Національної комісії з радіаційного захисту України, так характеризує вітчизняну дозиметрію: «У 1986 році для визначення оціночних значень доз, отримуваних населенням, використовувалися методи, що дозволяли отримати однаковий для всіх мешканців даного району показник дози зовнішнього опромінення. У наступні роки система спостереження та лабораторного контролю в Україні методичного винищувалася, її замінила аналітична система дозиметричної паспортизації населених пунктів, ще менш представнича й ще меншою мірою пов'язана з індивідуальними дозами людей. Якщо додати, що демографічні та епідеміологічні дослідження в Україні провадилися у відриві від дозиметрії, то можна зробити висновок, що ґрунт для найдовільніших інтерпретацій наслідків Чорнобиля визрів повністю».
3. Заанґажованість однієї зі сторін. Аварія в Чорнобилі до сьогодні залишається найбільшою атомною катастрофою в історії людства. Її наслідки і розголос, як скалка в оці, заважають атомним лобі безперешкодно підтримувати діяльність своєї невиправдано дорогої та небезпечної галузі з «підмоченою» репутацією. Цілком природно, що МАГАТЕ (Міжнародна агенція з атомної енергетики) руками ВООЗ, з якою вони є департаментами однієї організації (ООН), намагається приховати справжні масштаби аварії.
4. Неврахована шкідливість малих доз. Одним із головних результатів роботи комісії став висновок про те, що більшість ліквідаторів аварії та жителів забруднених територій отримали низькі дози опромінення, тому у них не виявлено ознак порушення репродуктивних функцій або зростання кількості аномалій, пов'язаних з радіацією, і немає підстав очікувати таких проявів. У цей же час світовою наукою доведено, що для впливу радіації на живі організми немає порогового рівня. Ще значить, якою малою не була б доза додаткового опромінювання, вона обов'язково спричинить ефект, тобто обов'язково викличе зміни серед групи опромінених, але у кого саме, коли і які заздалегідь визначити неможливо.
5. Незгадана віддалена небезпека. Впродовж багатьох років вчені в різних лабораторіях світу проводять один і той самий експеримент — мух дрозофіл штучно опромінюють малими дозами радіації в одному чи кількох поколіннях і спостерігають за мутаціями та зміною тривалості життя. Досліди підтверджують, що якщо опромінені комахи в першому й другому поколіннях і показують підвищені показники росту та тривалості життя, то з кожним наступним поколінням ситуація погіршується. Кількість нових поколінь коливається в залежності від зовнішніх умов, але фінал завжди залишається незмінним — нащадки опромінених дрозофіл гинуть. На основі цього експерименту вчені зробили висновок, що опромінення в малих дозах призводить до дестабілізації генома.

Найстрашніший можливий наслідок впливу радіації — пошкодження спадковості, у чому ми не могли пересвідчитися, бо опромінені до чи одразу після народження діти ще не мають нащадків.

Сьогодні Київ не висловив на широкий загал обурення висновками комісії ООН . Завтра в Україні збудують 11 нових атомних блоків та перетворять її на звалище радіоактивних відходів. Післязавтра наші діти й діти наших дітей не будуть знати, чому хворіють і помирають!

Ми вимагаємо від керівництва країни публічно висловити свою позицію щодо висновків Чорнобильської форуму ООН!

Громадські екологічні організації України (ЕКЦ «Бахмат» (Артемівськ), «Голос природи» (Дніпродзержинськ), ВЕГО «МАМА-86», Екоклуб (Рівне), КРА «Екологія і світ» (АР Крим), Асоціація «Наш дім» (Івано-Франківськ)).

Контактна особа — Олександра Заруцька, ВЕГО «МАМА-86» , тел. (044) 278–77–49, 278–31–01