| Майже всі країни Східного партнерства засвідчили тенденцію до посилення співробітництва з ЄС в екологічній сфері | |
| Понеділок, 20 жовтня 2014, 14:20 | |||
|
Друга оцінка екологічних реформ в країнах Східного партнерства (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна) засвідчила загальну тенденцію майже в усіх країнах-партнерах до посилення співробітництва з ЄС в екологічній сфері. Так, зокрема Україна поліпшила цей показник до 70% порівняно з попередньою оцінкою 2011 року (63,3%). Результати дослідження належного екологічного врядування в контексті європейської інтеграції презентували 17 жовтня в інформаційному агентстві «Укрінформ» під час публічної дискусії «Друга оцінка екологічних реформ у країнах Східного партнерства: погляд громадськості». Захід проведений Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» під егідою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Оцінка підготовлена експертами регіону при координації ВЕГО «МАМА-86» в рамках проекту «Зміцнення потенціалу Національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства», що фінансується ЄС. Участь у дискусії взяли незалежні експерти країн СхП: Ганна Голубовська-Онісімова, Голова Координаційної ради ВЕГО «МАМА-86» (Україна), Фікрет Джафаров, керівник товариства «Сталий розвиток» (Азербайджан), Григорій Федоров, Голова Ради громадського об’єднання «Екодім» (Білорусь), Маргарита Корхмазян, радник НУО «Асоціація за сталий людський розвиток» (Вірменія), Манана Кочладзе, керівник НУО «Зелена альтернатива» (Грузія), Думітру Друмеа, Виконавчий директор НУО «ЕКОС» (Молдова), а також Менеджер сектору «Енергетика, зелена економіка та цивільний захист» Представництва ЄС в Україні Жан-Франсуа Море, Ольга Квашук, менеджер проектів Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», Наталія Трофименко, начальник відділу стратегічного планування Мінприроди, представники українських НУО тощо. Згадане дослідження представляє порівняльну оцінку тенденцій у галузі екологічного врядування у країнах регіону, повідомила Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86». Воно охоплює такі напрями, як: співпраця з ЄС; зміцнення адміністративних структур і процедур; розробка екологічних стратегій, планів і програм; інтеграція екологічної політики; оцінка впливу на навколишнє середовище; доступ до інформації та участь громадськості в процесі прийняття рішень; співпраця з розвитку спільної екологічної інформаційної системи. Експерти оцінювали результати діяльності країн з цих питань відповідно до методології, розробленої WWF та Фондом Генріха Бьолля за участі НУО. Враховуючи логіку останніх подій щодо співпраці країн СхП з ЄС, шість країн було поділено на дві групи: Грузія, Молдова та Україна, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС (Група 1), та Вірменія, Азербайджан і Білорусь, які зробили вибір на користь інших форм співробітництва з ЄС (Група 2). За оцінкою експертів, Молдова веде в Групі 1, у той час як Азербайджан має найвищий рейтинг в Групі 2. Грузія і Білорусь мають найнижчі бали в двох групах відповідно. «За оцінкою експертів, Україна посіла друге місце після Молдови серед країн, що підписали Угоду про асоціацію з ЄС, а отже взяли зобов’язання проводити комплексні реформи у сфері екологічного врядування згідно зі стандартами ЄС. На третьому місці опинилася Грузія», — сказала Ганна Голубовська-Онісімова. За її словами, Україна не надто покращила свій результат — показники практично такі ж, що і 2 роки тому. До сильних сторін України належить тісна співпраця з ЄС у сфері охорони навколишнього середовища, адміністративні структури та процедури, розробка екологічних стратегій та планів. «Тим часом Україна отримали низький бал за недотримання положень Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», — додала виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86» Зоряна Міщук. За висновками експертів, останні події в сфері державного управління у Групі 2 свідчать про подальші тенденції до централізації. Стратегічне планування в галузі охорони навколишнього середовища визначається головним чином внутрішніми політиками та стандартами. Бракує необхідної законодавчої бази для інтеграції екологічної політики в галузеві. У 2011 році громадські експерти з усіх шести країн Східного партнерства підготували першу незалежну оцінку реформ у сфері екологічного врядування в регіоні. Оцінка стосується Флагманської ініціативи з належного екологічного врядування, спрямованої на посилення спроможності країн-партнерів забезпечувати наявність достовірної екологічної інформації через розроблення Спільної екологічної інформаційної системи та залучення зацікавлених сторін, належне екологічне оцінювання і звітування відповідно до практики та законодавства ЄС і згідно з відповідними екологічними угодами, зокрема Орхуською конвенцією[1] та Конвенцією Еспо[2]. Група 1, загальний рейтинг впровадження екологічних реформ, %
Група 2, загальний рейтинг впровадження екологічних реформ, %
[1]Оргуська конвенція — конвенція Європейської Економічної Комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. [2]Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Презентації учасників:
Фотографії дивіться в нашій галереї
|
У Києві незалежні експерти представили результати Другої оцінки екологічних реформ 6 країн Східного партнерства.
