Про географічну дискримінацію, вразливі групи та економічні проблеми доступу до води та санітарії в Києві Друк
Новини - Новини напрямку «Питна вода та санітарія»
П'ятниця, 20 листопада 2015, 12:18

caption18 листопада 2015 року у Великому конференц-залі НАНУ відбувся Круглий стіл «Забезпечення справедливого доступу до води та санітарії в місті Києві», у якому взяли участь представники ГУ ДСНС України в м. Києві, Дарницької РДА, відділ благоустрою та охорони навколишнього середовища, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА, Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, УкрГМІ, КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста», УЕА «Зелений світ», Громадської ради екологічних організацій Києва, ГО «Маре Ліберум» та ВЕГО «МАМА-86».

Захід проводився Київським міським осередком ВЕГО «МАМА-86» в рамках проекту SIDA «Забезпечення рівного права на безпечну питну воду та санітарію для всіх».

На Круглому столі експерти ВЕГО «МАМА-86», Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи та УкрГМІ, представили оцінку ситуації із забезпечення справедливого доступу до води та санітарії жителів міста Києва.

Як зазначила Координатор водних програм ВЕГО «МАМА-86» Ганна Цвєткова, питанням водопостачання, водовідведення та гігієни потрібно надати пріоритет в порядку денному органів влади всіх рівнів та забезпечити належне фінансування, закріпивши його окремою постійною строчкою в бюджетах всіх рівнів (від національного до місцевого) і запровадивши координацію та спів-фінансування цих програм. Необхідно переглянути діючі державні регіональні та місцеві програми, що стосуються водопостачання та водовідведення, зробити аналіз прогресу досягнення соціальних результатів, ефективності і цільового використання коштів. Враховуючи новий Порядок денний сталого розвитку, що був затверджений у вересні 2015 року на саміті в рамках Генеральної асамблеї ООН, очільники держави мають розпочати прозорий процес адаптації або встановлення чітких вимірюваних національних цілей з врахуванням глобальних орієнтирів, які визначені Цілями сталого розвитку (ЦСР) до 2030 року, в тому числі і ЦСР №6 по воді, яка спрямована на забезпечення рівного права на воду та санітарію.

Круглий стіл був присвячений обговоренню результатів самооцінки забезпечення права на воду та санітарію в м. Києві. Робота виконана Київським міським осередком ВЕГО «МАМА-86» за участю експертів і з використанням Інструменту самооцінки — оціночних таблиць. Цей інструмент розроблено на допомогу урядам і ухвалено Нарадою сторін Протоколу про воду та здоров’я в Осло у 2013 році для вивчення ситуації із доступом до води та санітарії в державі та визначення пріоритетних проблем і спрямування заходів та ресурсів на їх вирішення.

Результати самооцінки представляли експерти та обговорювалися учасниками круглого столу. За висновками експерта з водних питань Михайла Яцюка (УкрГМІ), законодавча база що стосується забезпечення доступу до питної води та умов санітарії достатньо розвинена, представлена різними регіональними і місцевими програмами, які потребують вже перегляду та оновлення і координації між ними, в столиці на виконання цих програм передбачені значні кошти, але рішення щодо виділення та пріоритезації цих проблем не прозоре і не зрозуміло за якими критеріями визначаються пріоритети при розподілі фінансування, багато питань і щодо ефективності впровадження цих програм та їх соціальних результатів. Також було зазначено, що необхідно у відкритому доступі розмістити інформацію про виконання заходів «Питна вода міста Києва на 2011–2020 роки». Крім того, оперативну інформацію щодо якості питної води в місті Києві необхідно зробити у доступному для жителів вигляді на офіційних веб-сайтах ПАТ «АК «Київводоканал» та СЕС. Дослідження питань географічної нерівності відкрило важливі факти, зокрема в місті Києві є 346 провулків та вулиць в різних районах міста, що не мають централізованої каналізації. Як правило, це стосується домогосподарств у приватному секторі. Разом з тим, викликає подив включення у цей перелік вулиці Петра Запорожця, де розміщені не тільки багатоповерхові будинки, а й міська інфекційна лікарня. Відсутність доступу до каналізації і до того затягування з реконструкцією єдиних очисних споруд — Бортницької станції аерації, що обслуговує понад 2,8 млн киян та мешканців 13 міст-супутників викликає занепокоєння та значно впливає на забруднення довкілля, в тому числі поверхневих та підземних водних ресурсів та джерел питної води міста. Учасники круглого столу особливу увагу приділили ситуації, що склалася з доступом до води та санітарії в мікрорайоні Бортничі. Мешканці Бортничів — колишньої сільської окраїни столиці, на власному здоров’ї відчули наслідки географічної нерівності — дискримінації щодо доступу до питної води та санітарії. Маючи під боком очисні споруди міста і сміттєспалювальний завод, місцеві мешканці, які споконвіку тут жили у власних будинках, залишилися не підключеними до каналізації і продовжують користуватися вигрібними ямами та мають колодязі, вода в яких забруднена. Загроза забруднення місцевих джерел питної води цього року переросла у катастрофу регіонального рівня та спалах на гострі кишкові інфекції серед населення всього мікрорайону у січні 2015 року. При цьому постраждали і мешканці багатоповерхівок та новобудов Бортничів через забруднення однієї з свердловин та місцевого водогону. 

Наталія Рингач, д.н.держ.упр., Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, представила результати самооцінки що стосувалася забезпечення права на воду та санітарію чутливих та маргіналізованих груп споживачів. Вона відзначила брак об’єктивної інформації щодо доступу вразливих та маргіналізованих груп (особи з особливими потребами/інваліди, тимчасово переміщені особи, безпритульні, особи, що перебувають у місцях виконання покарань, дошкільні та шкільні навчальні заклади, особи, що перебувають у лікувальних закладах тощо). Однак, за результатами оцінки можна говорити, що жодна з груп не може характеризуватися як така, що завжди і у будь-якому місці має адекватний доступ. Це призводить до випадків захворювання на хвороби, що пов’язані з водою (як приклад, спалахи гепатиту А у двох дитячих закладах м. Києва восени 2015).

Павло Швець, к.е.н., Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, представив результати дослідження економічної доступності для киян тарифів на водопостачання та водовідведення за останні роки та продемонстрував основні тенденції, а саме зменшення грошових доходів та витрат домогосподарств на місяць та збільшення частки населення із доходами на місяць нижче прожиткового мінімуму (2011–2014 рр.). Це в свою чергу привело до збільшення заборгованості населення з оплати послуг з водопостачання та водовідведення. Можна вже зараз зробити прогноз щодо подальшого зниження рівня оплати на ці послуги, враховуючи недавнє істотне підвищення тарифів в місті Києві.

В обговоренні учасники наголошували на важливості піднятих питань, на необхідності системного планування та експертного супроводження роботи на рівні КМДА із забезпечення всіх без винятку жителів якісною та економічно доступною питною водою і умовами санітарії та якнайбільш широкого висвітлення результатів оцінки ситуації та доведення їх до відома та реагування КМДА та Київської міської ради.

Презентації:

DSC05455 DSC05463 DSC05482 DSC05496 DSC05499 DSC05518 DSC05521 DSC05522 DSC05525 DSC05537