Витік Глибочиці відновлять інновації українських вчених-біологів Друк
Вівторок, 08 липня 2014, 14:56

captionУ понеділок, 7 липня, з нагоди відзначення Дня Дніпра, Всеукраїнська екологічна громадська організація (ВЕГО) «МАМА-86» у співпраці з комунальним підприємством (КП) «Плесо» за участі науковців Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ провели черговий етап акції з благоустрою витоку річки Глибочиця, однієї з-понад 40 малих річок Києва.

Акція проходила на території парку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України», де бере свій початок річка.

«7 липня — День Дніпра, який все ще не має необхідного офіційного закріплення в Українському календарі святкових дат, але різні організації в різні дні і на власний розсуд відзначають День Дніпра — головної ріки, що формувала і формує українську націю, — зазначила організатор акції, керівник напряму „Вода та санітарія“ ВЕГО „МАМА-86“ Ганна Цвєткова. — Цього року ми вирішили робити конкретні заходи — хай невеликі, але цілеспрямовані дії задля оздоровлення Дніпра, розпочавши ще в квітні акцію з благоустрою малої річки Глибочиця, що несе свої води, які забруднені вже від самого витоку, у Дніпро».

Щоб зарадити цій проблемі, було вирішено не лише звільнити ставок, що наповнюється водами Глибочиці, від сміття, але й застосувати технології, що у природній спосіб очистять його від органічного забруднення та біогенів, зокрема нітратів — однієї з найпоширеніших проблем забруднення малих річок в Україні. Для цієї цілі чудовою нагодою стала розробка українських вчених Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ — професора, доктора біологічних наук Петра Гвоздяка та аспіранта, інженера-біотехнолога Олени Сапури. Науковці цьогоріч отримали патент України на корисну модель способу біологічного доочищення води від нітратів. В основі цього способу лежить процес фіторемедіації — з грецької «фітон» (рослина) і латинської «ремедіум» (відновлювати). Застосування цього методу дає ступінь очищення води від нітратів на 98–99%!

«Це — економічно недорогий, простий у застосуванні, абсолютно безпечний і навіть корисний метод. Він цікавий тим, що не має жодних вад!!! Цей спосіб очищення створений природою, наше ж завдання — його вдосконалити. Ми пропонуємо використовувати вищі рослини разом з пробіотиками. Ці бактерії крім того, що мають відмінні денітрифікаційні властивості, ефективні як антагоністи щодо багатьох клінічних штамів патогенних бактерій, зокрема збудників кишкових захворювань, і мікроскопічних грибів, — розповів під час акції професор Петро Гвоздяк. — Цей метод був розроблений з метою доочищення питної води, зокрема, в криницях та свердловинах. Сьогодні ж ми застосували частково нашу систему на цій водоймі і спробуємо покращити якість води в ній».

Під час акції було очищено другий ставок нижче витоку річки та встановлено біосистему з очистки води із застосуванням вищої водної рослинності — аїру тростинового (відомий в народі під назвою «лепеха» або «татарське зілля»), що має цілющі властивості.

«Цієї акцією ми хочемо привернути увагу як громадськості, так і органів влади, до проблем малих річок міста та спробувати використати недорогі та ефективні природні системи для вирішення проблем забруднення водойм міста. Потрібна лише політична воля та зусилля влади для вирішення проблеми і налагодження ефективної співпраці всіх відповідальних та зацікавлених сторін. У нас є технології, є фахівці, готові ділитися своїми розробками. Слово за органами влади, чи готові вони долучитись, та за простими громадянами, від яких залежить чистота в нашому місті, та зокрема в парку навколо витоку річки Глибочиця, де вони люблять відпочивати», — зазначила Ганна Цвєткова.

Річка Глибочиця — одна з-понад сорока малих річок Києва. Її довжина — 9 км, площа водозбору — 42 км². Глибочиця була першою каналізована в Києві. Ще у 18 ст. її природнє русло у нижній течії штучно вирівняли й оточили валами. Ці вали згодом дали назву сучасним вулицям Верхній та Нижній Вал, між якими і протікає річка. Вже у 1830 році русло Глибочиці почали ховати у колектор. До кінця 19 ст. вся нижня течія річки вже була похована під землею, а остаточно «добили» річку вже на початку минулого століття. Сьогодні майже весь свій шлях річка проходить під землею.