РЕЗОЛЮЦІЯ
5-ї Всеукраїнської конференції екологічної громадськості «Екологічні партнерства порубіжних країн: участь громадськості»

24–26 вересня 2004 р. в м. Чернівці відбулася 5-а Всеукраїнська конференція екологічної громадськості «Екологічні партнерства порубіжних країн: участь громадськості», яка зібрала 156 учасників, котрі представляли 112 громадських екологічних організацій України, громадські організації Бєларусі, Молдови, Росії, Румунії, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, обласні управління Мінприроди України, наукові установи, освітні заклади, міжнародні громадські організації, засоби масової інформації.

В результаті обговорення питань щодо участі громадськості України у розвитку екологічних партнерств з порубіжними країнами задля вирішення спільних транскордонних екологічних проблем учасники конференції ухвалили:

1. Розвивати екологічні партнерства в єврорегіонах «Карпати», «Буг», «Верхній Прут», «Нижній Дунай», «Дніпро», зокрема:

  • проводити щорічно зустрічі представників країн-сусідів для подальшого налагодження міжнародних партнерських відносин між усіма інституціями та організаціями, що зацікавлені у збереженні безпечного довкілля в єврорегіоні, активно залучаючи до участі в них молодь;
  • налагодити загальнодоступну і дієву системи обміну інформацією про стан довкілля в регіоні через створення інформаційних Web-сторінок, інформаційних бюлетенів тощо;
  • впроваджувати транскордонні екологічні проекти, залучаючи до їх виконання представників громадських екологічних організацій;
  • здійснювати обмін делегаціями з метою вивчення досвіду вирішення актуальних екологічних проблем;
  • організовувати спільні дослідження з екологічних питань, проводити спільні конференції, тренінги, семінари, організовувати спільні літні екологічні табори, здійснювати обмін інформацією;
  • розробити механізми реалізації міжнародних природоохоронних документів на державному та місцевому рівнях.

2. Порушити клопотання про визнання і оголошення басейну річки Дністер єврорегіоном за участю України, Молдови і Польщі.

3. Сприяти розвитку екологічного туризму як одного з напрямів екологічного транскордонного співробітництва єврорегіонів.

4. Громадським екологічним організаціям ініціювати на регіональному, національному і міжнародному рівні необхідні дії щодо забезпечення екологічної безпеки у прикордонних регіонах, зокрема:

  • формування системи своєчасного повідомлення країн-сусідів про техногенні аварії та природні катастрофи в регіоні;
  • створення груп з представників влади, громадськості, науковців та спеціалістів України, порубіжних з Україною та інших країн (насамперед, з Молдови, Білорусі, Румунії, Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Грузії та ін.) з метою визначення та ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки у прикордонних регіонах;
  • розробка механізмів впровадження сучасних методів визначення ризиків, їхніх прийнятних рівнів, імовірних рівнів важкості імовірних наслідків аварій та катастроф;
  • розробка мап (схем) рівнів ризиків для прикордонних територій та акваторій;
  • вирішення питань щодо запобігання та протидії надзвичайним ситуаціям, аваріям та катастрофам техногенного або стихійного походження,
  • визначення необхідних медичного та рятувального персоналу, рятувальних засобів, устаткування, транспортних засобів, коштів, ресурсів, а також визначення винних (якщо такі є), відшкодування збитків, страхування тощо.

5. Створити в структурі Громадської ради при Мінприроди України спеціалізовану секцію з проблем участі громадських екологічних організацій в екологічних партнерствах порубіжних країн.

6. Сприяти розробці і погодженню стандартів України і порубіжних країн щодо гранично допустимих концентрацій (ГДК) скидів у водойми, викидів важких металів, пестицидів.

7. Сприяти погодженню єдиної процедури транскордонних перевезень відходів.

8. Вважати за доцільне найближчим часом завершити формування транскордонної екологічної мережі шляхом створення транснаціональних міжнародних природно-заповідних об'єктів, зокрема в рамках Всеєвропейської екологічної мережі.

9. Сприяти формуванню міжнародного українсько-польського біосферного заповідника на Розточчі.

10. Сприяти розвитку міжнародного співробітництва України з європейськими країнами у захисті унікальних витворів природи «Смотрицький каньйон» (Хмельницька область) і «Дністровський каньйон» (Тернопільська обл.) та їх внесенню у список Світової природної спадщини.

11. Звернути увагу урядів України і порубіжних країн на те, що реалізація економічних реформ є неможливою без їх екологізації, зокрема без врахування басейнового принципу управління.

12. Звернути увагу урядів України і порубіжних країн, що досить вагомим важелем формування партнерських порубіжних відносин є гармонізація законодавчої та нормативної бази порубіжних країн.

13. Налагоджувати партнерські стосунки між неурядовими екологічними організаціями України і порубіжних країн як запоруки прозорості процесу реалізації прийнятих рішень у галузі збереження довкілля. Розвивати транскордонну співпрацю природоохоронної молодіжної громадськості та дитячих організацій України і порубіжних країн.

14. Сприяти формуванню регіональних і місцевих Стратегій екорозвитку сільських громад в Україні і розвивати тісну співпрацю та екологічні партнерства територіальних громад України з територіальними громадами порубіжних країн. Наполягати на закріпленні у статутах територіальних громад положення про право участі громадськості у прийнятті владних рішень, гарантоване Орхуською конвенцією.

15. Звернутися до Уряду України та урядів Російської Федерації і Білорусі із пропозицією прискорити ухвалення та впровадження із залученням громадськості Національних планів дій та Стратегічної програми оздоровлення басейну Дніпра.

16. Звернутися до державних компетентних органів, посольств, громадськості порубіжних країн з пропозиціями про підтримку ініціативи спільних дій щодо запровадження на територіях порубіжних країн зон, вільних від генетично модифікованих організмів (ГМО), та можливого прийняття мораторію на ввезення, використання та вивільнення у довкілля ГМО й продуктів, отриманих на їх основі, до прийняття національних законодавств з питань поводження з ГМО та впровадження вимог Картахенського протоколу про біобезпеку.

17. Залучити державні установи та недержавні організації (в тому числі міжнародні фонди та донорські організації) до підтримки проведення спільної роботи громадських організацій порубіжних країн у напрямку сприяння забезпеченню освітнього процесу, інформаційного обміну, доопрацювання національного законодавства, моніторингу розповсюдження ГМО.

18. Звернутися до уряду України з пропозицією активізувати свою діяльність у напрямку розробки, ухвалення та реалізації при підтримці природоохоронних громадських інституцій міжнародного «Стратегічного плану дій екологічного оздоровленню басейну Дністра», а для розробки цього документу створити Міждержавну комісію з проблем Дністра.

19. Запропонувати Мінприроди України спільно з Громадською радою негайно відновити роботу над проектом Національної програми системної підтримки діяльності екологічних громадських організацій, яка передбачатиме:

  • підготовку та подання на розгляд Верховної Ради України змін та доповнень до чинного законодавства, яке регламентує діяльність громадських природоохоронних організацій, у тому числі до Закону України «Про об'єднання громадян» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ст. 7.11);
  • розробку та запровадження дієвої державної системи інформування громадських природоохоронних організацій з екологічних проблем відповідно до положень Орхуської конвенції;
  • розробку та впровадження дієвого механізму фінансової підтримки діяльності громадських природоохоронних організацій через систему державних природоохоронних грантових програм.

Створити для цього робочу групу та залучити до її роботи представників громадських природоохоронних організацій.

20. Направити до Верховної Ради України (Голові, лідерам депутатських фракцій та профільному комітету ВРУ) звернення конференції щодо необхідності прийняття Національної програми системної підтримки діяльності екологічних громадських організацій на правах Закону України, в якій зокрема передбачити:

  • можливість надання приміщень для Громадських рад та забезпечення цих приміщень оргтехнікою;
  • можливість введення представників громадськості до складу різноманітних відомчих і міжвідомчих комітетів, комісій та колегій, діяльність яких пов'язана з вирішенням певних екологічних проблем;
  • підтримку щорічних Всеукраїнських конференцій екогромадськості;
  • підтримку підготовки доповідей «Громадська оцінка регіональної екологічної політики»;
  • підтримку ініціатив щодо покращення законодавства, що регламентує діяльність громадських організацій.

21. Просити народних депутатів України та профільний комітет Верховної Ради України звернутися до уряду України з проханням про запровадження з 2006 р. урядових природоохоронних грантових програм для громадських природоохоронних організацій, у тому числі наукових, науково-практичних, інформаційних, еколого-освітніх, видавничих тощо, а також про включення відповідної статті витрат до Державного бюджету України на 2006 р.

22. Сприяти реалізації положень, закладених у Рамковій Водній Директиві Європейського Союзу, зокрема щодо зупинення тенденції до погіршення якості поверхневих вод. Для цього необхідно:

  • визначитись з максимально допустимим обсягом забору води з поверхневих водойм для всіх галузей промисловості, виходячи з гідрологічного циклу та ресурсів;
  • відмовитись від існуючої політики, що орієнтована на нормування обсягів скидів, бо діюча методика дозволяє скиди до поверхневих вод незалежно від їх стану та не гарантує екологічно безпечного стану природних водойм, а відповідно якісної питної води;
  • водокористувачам реалізувати своїм коштом і в найкоротші терміни водогосподарські заходи із безумовного припинення скидів у поверхневі води, що має бути необхідною умовою при видачі дозволу на спеціальне водокористування;
  • перейти до басейнового принципу управління водогосподарською діяльністю, розглядаючи водозбірний басейн як єдиний природно-антропогенний комплекс;
  • замінити або модернізувати існуючі технології водопідготовки, орієнтуючись на дотримання стандартів на питну воду і якості води в джерелах водопостачання. При цьому необхідно орієнтуватись на найновіші технології очистки незалежно від якості води та стану водойм;
  • створити єдиний ефективний орган по контролю водогосподарської діяльності та питної води, забезпечити дієвий моніторинг водогосподарської діяльності та необхідну взаємоузгоджену законодавчу базу. Для цього необхідно до Водного Кодексу внести зміни та визначити єдиний орган, що здійснюватиме державне управління водними ресурсами.

23. Розширювати участь громадськості в реалізації державної водогосподарської політики в Україні та у контролі її виконання, зокрема:

  • звернутися до Верховної Ради України із пропозицією проведення парламентських слухань про безпеку і збереження водних ресурсів України;
  • вести контроль дотримання норм Водного кодексу України, особливо у частині, яка стосується прибережних захисних смуг і водоохоронних зон;
  • проваджувати програми освітніх і просвітніх заходів зі збереження водних ресурсів;
  • впроваджувати практичні заходи з попередження деградаційних процесів у річках та інших водних об'єктах.

24. Просити Міністерство охорони навколишнього природного середовища України розглянути документ українських громадських екологічних організацій «Громадська оцінка екологічної політики в Україні» і висловити своє ставлення до цього документу. Рекомендувати керівництву Міністерства внести обговорення документу в порядок денний однієї з колегій Міністерства і запросити до участі в цій колегії представників Громадської ради при Мінприроди та громадських рад при обласних держуправліннях Мінприроди.

25. Започаткувати за ініціативи Громадських рад при Державних управліннях екоресурсів у Харківській, Полтавській, Львівській, Донецькій і Черкаській областях підготовку «Громадської оцінки регіональної екологічної політики».

26. Створити громадську робочу групу з розробки індикаторів реалізації екологічної політики на національному, регіональному і місцевому рівнях.

27. Звернутись до Мінприроди України з пропозицією провести організаційні і дослідницькі підготовчі роботи з метою реалізації основних вимог Конвенції про біологічне різноманіття, Конвенції про охорону дикої флори, фауни та природних середовищ існування (Бернська конвенція), Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція), Угоди про збереження кажанів у Європі, Міжнародної Угоди про водоплавних птахів афро-євразійського міграційного шляху, зокрема:

  • провести пошукові роботи з виявлення місцеперебування тварин, їх чисельності та інших показників;
  • з метою охорони мігруючих видів виявити шляхи їх пересування на транскордонних територіях і прийняти відповідні міждержавні природоохоронні рішення. Спільно з фахівцями порубіжних держав доцільно провести обстеження екосистем уздовж кордонів України;
  • розробити науково обґрунтовані заходи з охорони «підконтрольних видів» тварин, практично впровадити їх і вести контроль за їх дотриманням;
  • провести дослідження водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, і підготувати для них менеджмент-плани.

28. Визнати, що судноплавний канал в українській частині дельти Дунаю є необхідним, і водночас наголосити, що побудова каналу по руслу Бистре є екологічно небезпечною. У зв'язку із спорудженням судноплавного шляху через гирло Бистре на території Дунайського біосферного заповідника звернутися до Верховної Ради України з пропозиціями:

  • провести парламентські слухання з питання створення судноплавного ходу Дунай — Чорне море, а саме економічної та екологічної доцільності створення його через гирло Бистре;
  • створити спеціальну парламентську комісію з об'єктивного комплексного розгляду даного питання;
  • доручити Рахунковій палаті перевірити порядок використання бюджетних коштів при спорудженні судноплавного ходу Дунай — Чорне море через гирло Бистре;
  • запропонувати Міністерству охорони навколишнього природного середовища України провести додаткову екологічну експертизу даного проекту із залученням незалежних, у т. ч. міжнародних, експертів.

29. Підтримати:

  • створення при Міністерстві освіти і науки України Громадської ради з екологічної освіти;
  • завершення розробки Стратегії освіти в інтересах збалансованого розвитку ЄЕК ООН, елементи якої були підготовлені в рамках процесу «Довкілля для Європи»;
  • "  пропозицію з формування Всеукраїнської координаційної ради з освіти в інтересах збалансованого розвитку для об'єднання дій всіх секторів суспільства у цьому процесі.

30. Звернутися до працівників системи освіти з пропозиціями:

  • взяти на себе роль провідників ідей освіти в інтересах збалансованого розвитку на національному рівні й активно брати участь у підготовці до Декади ООН з освіти в інтересах збалансованого розвитку;
  • усвідомлюючи необхідність переорієнтації існуючого в країнах дискретного підходу в освіті, активно сприяти впровадженню інтегрованого і міждисциплінарного підходів в систему освіти.

31. Звернутися до неурядових організацій з пропозиціями:

  • розробити координаційні механізми на регіональному і національному рівнях для активного залучення громадянського суспільства в процес реалізації Декади ООН з освіти в інтересах збалансованого розвитку;
  • сприяти всебічному інформуванню всіх верств населення про цей процес.

32. Просити Київський, Львівський, Чернівецький, Закарпатський університети разом з провідними вузами Польщі, Румунії, України, Бєларусі, Росії розробити спільні програми підготовки магістрів з найгостріших сучасних екологічних проблем регіонального рівня. Для цього передбачити спільне читання курсів та спецкурсів, обмін студентами, викладачами, навчальні-педагогічною та методичною літературою.

33. Просити Міністерство освіти і науки України розглянути питання щодо підготовки кадрів з техногенно-екологічної безпеки та відкриття відповідної спеціальності.

34. Залучити Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді до активних дій щодо створення та реалізації програм з освіти в інтересах збалансованого розвитку.

35. Звернутися до Мінприроди та Держбуду України з пропозиціями включити в нормативні акти процедуру громадського обговорення проектів нового будівництва на стадії ескізного проекту, на стадії ТЕО проводити громадську експертизу з публікацією висновків у ЗМІ. Внести відповідні зміни у нормативно-правову базу України (ДБН А.22.1–2003, ДБН А.22.–3–2004, ЗУ «Про екологічну експертизу»).

36. Звернутися до Мінприроди України з пропозицією розробити Національну програму екологічної безпеки Карпат з відповідними фінансовими гарантіями та з урахуванням вимог Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок в ялівцево-букових лісах Карпатського регіону».

37. Звернутися до уряду України з пропозицією створення державної програми «Велосипед України», яка б передбачала створення належних умов для широкого використання нашими громадянами велосипеду як економічного, екологічно безпечного, індивідуального виду транспорту, зокрема

  • надання податкових пільг вітчизняному велосипедному товаровиробнику для зниження вартості велосипеда;
  • створення велосипедних стоянок та доріжок;
  • проведення активної інформаційно-пропагандистської роботи з переконання мешканців України у шкідливості споживацького ставлення до природи, популяризації велосипедного транспорту.

38. Звернутися до Мінприроди Укаїни з пропозиціями створити відділ впровадження Орхуської конвенції, який буде відповідати за формування інформаційної екологічної системи в Україні, координувати роботу громадських рад при державних органах влади, сприяти формуванню мережі Орхуських інформаційно-тренінгових центрів в областях.

39. Розробити проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо затвердження механізмів залучення громадських організацій до виконання державних замовлень, врахування громадської думки, висловленої під час громадських конференцій, круглих столів, семінарів, а також зменшення податкового тиску на громадські організації.

40. Використати рубрику «Громадські ради» на веб-порталі Мінприроди України для формування громадської складової інформаційної екологічної системи в Україні.

41. Створити робочу групу в Громадській раді при Мінприроди України із залученням необхідних фахівців з відповідних управлінь міністерства (юридичного, фінансового, відділу взаємодії із громадськістю) для підготовки законодавчих пропозицій.

42. Звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо концептуальних порушень природоохоронного і земельного законодавства на землях курортної зони м. Києва «Конча-Заспа», у тому числі на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.