Інформаційне повідомлення про підготовку першої редакції
Національного плану виконання Стокгольмської конвенції про СОЗ в Україні

16 травня 2006 р. відбулось сьоме засідання Національного координаційного комітету для впровадження проекту ГЕФ/ЮНЕП «Забезпечення заходів із розроблення Національного плану щодо впровадження в Україні Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі», в якому прийняла участь член НМКК, голова координаційної ради ВЕГО «МАМА-86» О. М. Цигульова.

На цьому засіданні була заслухана інформація про хід виконання Проекту ГЕФ/ЮНЕП та обговорено першу редакцію Національного плану виконання Україною зобов’язань Стокгольмської конвенції про СОЗ, який було підготовлено Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за участю заінтересованих міністерств, відомств, наукових та неурядових організацій в рамках проекту ГЕФ/ЮНЕП.

Україна підписала Стокгольмську Конвенцію про СОЗ 23 травня 2001 р., чим підтвердила послідовність своїх дій у вирішенні глобальних екологічних проблем, пов’язаних з обігом небезпечних хімічних речовин.

Стокгольмська конвенція про СОЗ має на меті охорону здоров’я людини та навколишнього середовища від СОЗ і спрямована на скорочення використання і подальшу повну ліквідацію перших 12-ти особливо токсичних СОЗ. До них належать: високотоксичні пестициди (дихлордифеніл-трихлоретан— ДДТ, діелдрин, алдрин, гептахлор, мірекс, токсафен,  ендрин, хлордан, гексахлорбензол), промислові продукти (поліхлоровані біфеніли — ПХБ) та продукти ненавмисного виробництва (поліхлоровані дибензо-пара-діоксини та  дібензофурани), які утворюються при високотемпературних технологічних процесах. із застосуванням хлору.

Стокгольмська конвенція про СОЗ також передбачає створення системи для відбору «нових кандидатів» до переліку СОЗ, що будуть визначені як небезпечні для здоров’я людини і/або навколишнього середовища та підготовки пропозицій щодо позбавлення нашого майбутнього від присутності в довкіллі цих небезпечних речовин.

Стаття 7 Стокгольмської конвенції вимагає від Сторін розробити та намагатися впровадити план виконання своїх зобов’язань в рамках цієї Конвенції. Національний план виконання має бути направлений Стороною до Конференції Сторін протягом двох років після того, як Конвенція набрала для неї чинності. Плани виконання повинні переглядатися і оновлюватися на періодичній основі відповідно до процедур, які приймаються Конференцією Сторін Стокгольмської конвенції.

За змістом НПВ України складається з резюме, вступу, п’яти розділів, додатків, таблиць, карт, діаграм та фотоматеріалів.

У розділі 1 наведено дані щодо загальної інформації про Україну, у розділі 2 — надано аналіз проблеми СОЗ в Україні, у розділі 3 — описано Стратегію щодо поводження із СОЗ в Україні, у розділі 4 — наведено орієнтовні фінансові оцінки реалізації НПВ, у розділі 5 — запропоновано План дій щодо виконання зобов’язань Україною Стокгольмської конвенції про СОЗ.

Після відповідних погоджень та зібрання коментарів і доповнень остаточний варіант НПВ України буде презентовано на національному семінарі проекту ГЕФ/ЮНЕП та направлено на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Україна вже розпочала також процес ратифікації Стокгольмської конвенції про СОЗ. На даний час Закон України «Про ратифікацію Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі», погоджений із заінтересованими центральними органами виконавчої влади знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України, після чого він буде поданий на розгляд до Верховної Ради України.

Ратифікація Стокгольмської конвенції про СОЗ дозволить Україні, як країні з перехідною економікою, отримати доступ до значних додаткових ресурсів, зокрема ГЕФ, передбачених статтею 13 Конвенції, спрямованих на здійснення заходів щодо ліквідації небезпечних хімічних речовин та відходів із групи СОЗ; скорочення їх викидів та скидів в навколишнє середовище шляхом модернізації вітчизняної промисловості та сталого ведення сільського господарства; реабілітацію забруднених СОЗ територій; що має привести к суттєвому покращанню якості довкілля.