Увага! Це архівна версія сайту. Новий сайт ВЕГО «МАМА-86» знаходиться ТУТ

РЕЗОЛЮЦІЯ
круглого столу «Екологічна політика в Україні ДО і Після виборів:
ЯК ДОСЯГТИ ПОЗИТИВНИХ ЗМІН?»

Ми, представники екологічних громадських організацій (ЕГО), учасники круглого столу, висловлюємо спільну думку, що:

Кризовий стан навколишнього природного середовища та пов’язаного з цим чинником здоров’я населення становить загрозу для національної безпеки України. Технократичні вчинки нового уряду, такі як будівництво Дунайського каналу, порту в Данузлаві, Ташлицької ГАЕС, Дністровської ГАЕС, нав’язування планів будівництва нових атомних реакторів, заява щодо можливості захоронення на Україні зарубіжних радіоактивних відходів і багато інших, робляться з грубими порушеннями екологічного законодавства та без оцінки економічної доцільності. Не обговорюючи своїх рішень з громадськістю, влада систематично порушує вимоги Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь в прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

Головною причиною виникнення кризового екологічного стану є низький пріоритет екологічної політики в державі, що загрожує майбутньому України. Система державного управління в сфері охорони довкілля є інституційно слабкою і за існуючого стану не в змозі змінити ситуацію. Україні — єдина в Європі — навіть не має Плану дій з охорони навколишнього середовища.

З іншого боку, екологічні громадські організації все ще не можуть вплинути на ставлення влади до цих проблем, хоча новітній екологічний рух майже за 20 років існування накопичив достатній потенціал для допомоги новому уряду у  виході з цього кризового стану.

Досвід Майдану і пост-Майдану чітко продемонстрував, що справжньою національною об’єднавчою ідеєю, яка надихає український народ на злагоджену працю на благо своєї держави та кожного українця, є реалізація конституційного  права громадян керувати власною країною. Тобто, здійснювати результативний вплив на владу, яку ми обираємо і яка на період отриманого мандата визначає і реалізує політику розвитку країни.

В Україні вперше за часів незалежності відбудуться вибори до Верховної Ради України на пропорційній основі. Пропорційна система надає громадянам потенційну можливість обрати політику розвитку держави, визначити її ідеологічні та управлінські засади за програмами партій, що йдуть на вибори. Спостерігається тенденція зростання уваги політичних партій і блоків до екологічних проблем. Водночас, передвиборчі програми партій та блоків носять здебільшого декларативний та популістський характер, їхнє формування відбувається непрозоро і, за незначним винятком, без врахування думок громадян. Особливо це стосується місцевих осередків.

Виходячи з цього, ми вважаємо:

  1. Українські екологічні громадські організації не повинні стояти осторонь виборчого процесу, а мають дати незалежну оцінку екологічної складової передвиборчих програм і обіцянок партій, блоків, кандидатів у голови міських та сільрад, розповсюдити цю інформацію серед виборців і бути готовими до подальшого моніторингу та контролю за їх виконанням. Потрібно розробити методологію щодо механізмів результативного впливу ЕГО на партії.
  2. ЕГО та зацікавлена громадськість мають об’єднатися, підготувати та узгоджено впроваджувати власний план лобіювання державних рішень, зокрема щодо:
    • прийняття Указу Президента України про пріоритизацію екологічної державної політики для забезпечення екологічної безпеки та переходу до екологічно збалансованого розвитку. Це стане можливим завдяки підготовці проекту документа та зустрічі Президента з ЕГО, проведення якої було ініційоване на Перших Президентських слуханнях;
    • підготовки переліку екологічно орієнтованих законів та нормативних актів (Закону про стратегічну екологічну оцінку, Закону про екологічне оподаткування, Закону про маркування органічної продукції, Програми розвитку екологічного бізнесу, енергозбереження, альтернативної енергетики тощо);
    • розробки місцевих та Національного Планів дій з охорони навколишнього середовища;
    • участі ЕГО в формуванні національного та місцевих бюджетів.
  3. Українські екологічні громадські організації мають підтримати процес підготовки, обговорення та лобіювання Доктрини громадянського суспільства, яка, зокрема, спрямована на вдосконалення законодавчих умов діяльності організацій громадянського суспільства в Україні.
  4. Задля самоідентификації екологічного громадського руху, підсилення обміну інформацією між організаціями національного та місцевого рівнів, створення єдиного банку даних екологічної інформації, корисного для широкого кола громадян та ЗМІ, потрібно створити друковане видання ЕГО (газету, бюлетень) та спільну «зелену сторінку» в Інтернеті, відкрити електронний список розсилки для обговорення проблем екологічної політики в Україні. Ми рекомендуємо ЕГО продовжувати пошуки можливостей створення спільних структур зеленого руху з лобіювання, навчання, ресурсної підтримки.
  5. ЕГО повинні активно збирати та застосовувати успішні практики (невдалі рішення влади пов’язувати з ім’ям відповідального та його партії, вручати суб’єктам виборчого процесу жовті, червоні та зелені картки за порушення вимог законодавства та діяльність проти інтересів виборців або за позитивні здобутки, створювати списки депутатів, з якими можна співпрацювати, а також — чорні списки ігнорантів, регулярно оприлюднювати цю інформацію), вивчати та розповсюджувати досвід участі неурядових організацій у виборчому процесі (наприклад, громадські слухання у містах — «Що повинно бути у програмі майбутнього мера?»).
  6. ЕГО повинні мати на увазі, що лише до травня 2006 року можуть прийматися пропозиції щодо формування бюджетів усіх рівнів, тому до цього слід нагадати представникам партій та блоків, які увійдуть до рад чи очолять їх, що вони обіцяли зробити в своїх передвиборчих програмах.

Незважаючи на різні погляди, політичні вподобання, залучення активістів екологічних громадських організацій до роботи в різних партіях, блоках та виборчих командах, ми впевнені, що треба йти на компроміси, об’єднуватися, координувати діяльність, щоб зберегти зелений рух, тому що тільки спільними зусиллями ми можемо вплинути на владу, стати її рівноправним партнером задля поліпшення стану довкілля.

Учасники круглого столу.