НА МАЙДАНІ МАЙОРИТЬ ЗЕЛЕНО-БІЛИЙ ПРАПОР!

18 липня 2006 року на майдані Незалежності в Києві піднявся прапор «Зеленого майдану», добровільної неполітичної ініціативи, започаткованої низкою громадських екологічних організацій — учасниць Перших Президентських слухань «Виклики, породжені свободою» в грудні 2005 року. Основною метою об’єднання є підвищення пріоритетності екологічної політики в державі для переходу України до екологічно збалансованого розвитку. Кольори прапору — зелений та білий, які символізують природу і чистоту.

У агітаційному наметі «Зелений майдан» розповсюджується інформація про антиекологічні дії уряду та позицію екологічних громадських організацій щодо ряду протизаконних рішень, які шкодять довкіллю та порушують екологічні права мешканців України. У центрі уваги зелених майданівців проблема затоплення історичного урочища Бузький Гард задля добудови Ташлицької ГАЕС і прийняття Енергетичної стратегії України до 2030 року, в якій заплановане спорудження 22 нових атомних реакторів. Усі незгодні з цими рішеннями влади можуть взяти участь у підписних кампаніях, які проводяться у наметі.

До рішучих дій екологів підштовхнуло хронічне ігнорування владою звернень, протестів, акцій та пропозицій громадськості. Усі спроби інтегрувати природоохоронну складову у державну політику не знайшли відгуку у нової влади, так само як не знаходили у старої. Громадські організації, як і раніше, не можуть впливати на прийняття рішень. Тим часом екологічна криза в Україні продовжує поглиблюватися.

«Безкарність антиекологічних дій на всіх рівнях скоро призведе до повного вимирання нації, — каже Ганна Базан, лідер місцевої екологічної громадської організації «МАМА-86» м. Татарбунари Одеської області. — Цього року у нашому районі декілька разів проводилася авіахімобробка сильнодіючими пестицидами, площі для цього замалі — в результаті було пошкоджено посіви фермерів, гинула домашня худоба (бджоли, вівці). Мешканці одного села розповідали, що літак, пролітаючи над селом, навіть не вимикає оприскувальний пристрій. Голови сільських рад, інші службовці просто ніяк не реагують!»

Екологічні негаразди в Україні накопичуються не перший рік. Сотні фактів свідчать про хижацьке ставлення до природи, непріоритетність для влади екологічної тематики. Масштабні технічні проекти останніх років мають риси екологічних, правових та фінансових авантюр: йде будівництво за державний кошт без позитивних висновків експертиз та об’єктивних обґрунтувань, без громадського обговорення, з численними фактами нецільового використання бюджетних коштів. Так було з добудовою реанімованих радянських енергомонстрів: реакторів ХАЕС-2/РАЕС-4, Ташлицької та Дністровської ГАЕС. Так було з будівництвом судноплавного каналу через Дунайський біосферний заповідник та Одеського автобану. У абсолютній більшості населених пунктів України загострюється проблема водопостачання та поводження з відходами. Від Карпат до Криму йде нищення лісового фонду, захоплення багатіями кращих рекреаційних та природно-заповідних земель. Природоохоронне законодавство повсякденно порушується, а прокуратура здебільшого покриває порушників. Фінансування природоохоронної діяльності є непрозорим, корупційним та неефективним.

«Здавалося б, за таких умов програми партій мали б рясніти заходами, спрямованими на оздоровлення екологічної ситуації та раціональне природокористування, — каже Олександр Степаненко з екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ» міста Чортків Тернопільської області. — Але що ж ми бачимо насправді? Активність українських партій здебільшого концентрується довкола колізій розподілу владних повноважень. Майже немає згадки про проблеми довкілля у програмах переможців виборів. Загалом у програмах партій продовжують панувати архаїчні підходи: економічне зростання — зараз, збереження природи — потім. Та невже обов’язково Україні повторювати з розривом у 50 років помилки європейських країн, які спочатку вичерпали свої природні ресурси, а вже потім почали звертати увагу на довкілля?»

Намет «Зеленого майдану» знайомить широкі кола громадян України з прикладами антиекологічних вчинків або бездіяльності влади щодо виходу з екологічної кризи, а також з напрацюваннями громадських природоохоронних організацій України. Нас підтримують екологічні громадські організації з Івано-Франківська, Рівного, Яремче, Ніжина, Артемівська, Луганська, Харкова, Миколаєва, Одеси, Татарбунар, Сімферополя, Феодосії, Чорткова, Києва, Нікополя, Дніпродзержинська.

Активісті запрошують всіх небайдужих стати зеленим майданівцями та надати допомогу в безперервній роботі намету. Вони переконані, що саме від активної позиції громадян залежить, якою буде екологічна політика в державі. Водночас вони висловлюють недовіру до всіх існуючих партій екологічного спрямування, які дискредитували себе бездіяльністю. Також, «Зелений майдан» не є інструментом політичної боротьби за владу коаліціонуючих партій і працює за рахунок добровільних пожертв свідомих громадян, тому зелені майданівці наголошують, що не мають нічого спільного з діяльністю жодної з політичних партій.

Акція триватиме до 28 липня, дня закінчення роботи Парламенту.

За докладнішою інформацією звертайтеся до намету «Зеленого майдану» на майдані Незалежності.

Можна більше дізнатися про платформу «Зелений майдан» з веб-сторінки www.zeleniymaidan.org.ua

Контактні телефони:
278 77 49, 8 (067) 465 70 46, Ганна
238-62-60, 8(050) 545 75 74, Віктор