Дорогі Друзі!

У багатьох країнах світу 22 квітня люди святкують День Землі. Історія цього свята бере початок більше тридцяти років тому, у 1970 році, коли студенти та учні США провели численні акції за збереження довкілля. Це вплинуло на запровадження в Сполучених Штатах екологічного законодавства. Першим екологічним законом став закон «Про чисту воду» (Clear Water Act). Щороку все більше й більше людей приєднуються до святкування Дня Землі, усвідомлюючи, яку небезпеку створює людство для планети через недбайливе ставлення до навколишнього середовища. Низка найрізноманітніших заходів до Дня Землі, об'єднаних загальною ідеєю, перетворилася на узгоджений багатомільйонний рух у різних країнах світу.

Метою цього руху є організація громадської підтримки ефективної екологічної політики і покращення екологічної освіти та просвіти.

На початку 90-х років українські неурядові екологічні організації також приєдналася до міжнародної мережі «День Землі» та започаткували традицію святкування Дня Землі в Україні. День Землі відзначається щороку та об'єднує всіх задля конкретної мети — збереження довкілля.

Скільки сміття ми утворюємо?

Щодня родина з трьох-чотирьох чоловік утворює та викидає в середньому відро сміття або, як ми все частіше говоримо — твердих побутових відходів (ТПВ). Таким чином на кожного мешканця нашого міста на рік припадає приблизно 100 відер або 180—220 кг твердих побутових відходів. До цієї кількості ТПВ слід додати відходи, що утворюються в магазинах, готелях, на вокзалах, базарах та в інших громадських місцях, їхня кількість складає від 30 до 50 відсотків усіх побутових відходів міста. За рік у Києві утворюється близько 800 тис. тонн, або понад 3 млн. м³ сміття.

Кількість відходів постійно збільшується. Але Ви помиляєтеся, якщо гадаєте, що причина — у збільшенні кількості людей. Дослідження довели, що основна причина зростання обсягів побутових відходів — зміна способу життя людини.

Людство використовує все більше матеріалів, які за своїми властивостями настільки відрізняються від натуральних, що після повернення у природне середовище у вигляді відходів розкладаються дуже повільно або й зовсім не розкладаються. Наприклад, папір розкладається протягом року, метал — до 100 років, поліетилен — понад два століття, а скло більше ніж 1000 років.

Що ж робити з такою величезною кількістю сміття?

Згідно з діючою сьогодні схемою побутові відходи у м. Києві частково транспортуються для захоронення на полігон №5, а частково — на сміттєспалювальний завод «Енергія».

Сміттєспалювальні заводи викидають у повітря в газоподібному вигляді хлористий та фтористий водень, сірчистий газ, а також тверді частки різноманітних металів: свинцю, цинку, марганцю, кобальту, кадмію, олова тощо. Встановлено, що значне зменшення забруднення повітря важкими металами можливе за рахунок видалення зі сміття перед спаленням фракції полімерних матеріалів. Таким чином можна констатувати, що головним напрямком для скорочення виділення шкідливих речовин у довкілля є сортування та роздільне збирання побутових відходів.

Крім того разом з димовими газами у повітря потрапляють речовини, відомі як стійкі органічні забруднювачі (СОЗ). Ці речовини, зокрема сумнозвісний діоксин, є найбільш токсичними та небезпечними хімічними сполуками. СОЗ — це синтетичні речовини, які представляють різні класи хімічних сполук, але мають чотири загальні властивості:

1. Вони високотоксичні;
2. Вони стійкі до розкладання;
3. Вони переносяться на великі відстані з повітрям та водою;
4. Вони акумулюються, тобто накопичуються, у жирових тканинах живих істот.

СОЗ викликають цілий ряд захворювань, включаючи рак, пошкодження імунної системи, порушення репродуктивної та інших функцій організму, в якому накопичуються.

Захоронення сміття на полігонах — це теж не вирішення проблеми, тому що величезні площі природних земель безповоротно втрачаються й серйозно забруднюється навколишнє середовище біля полігону. Так у поверхневих водах і донних відкладеннях біля полігонів відходів концентрація свинцю перевищує фонові показники в 4—36 разів, цинку в 2—14 разів, міді в 2—12 разів, ртуті в 950 разів, вісмуту в 180 разів. Полігони швидко переповнюються за відсутності сортувальних, переробних або спалювальних потужностей.

Скільки коштує знешкодження сміття?

Чисельність населення міста Києва становить 2639 тис осіб. Територію міста Києва обслуговують близько 1500 житлово-експлуатаційних контор (ЖЕК). Згідно з «Рекомендованими нормами накопичення твердого побутового сміття для населених пунктів України» середня норма накопичення ТПВ на одного мешканця Києва з урахуванням усіх об'єктів накопичення становить 1,25—1,3 м³ на рік.

Збиранням ТПВ займаються розпорядники відходів, тобто ЖЕКи, або інші суб'єкти господарської діяльності, які їх утворюють. Розпорядники виступають споживачами послуг з вивезення ТПВ. Тарифи на послуги зі збирання, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Захоронення на полігоні №5 коштує 12,60 грн. за 1 м³. Вартість спалення твердих відходів на заводі термічної переробки побутових відходів «Енергія» складає 5,76 грн. за 1 м³.

Фактично вивезення побутового сміття на сміттєзвалище чи на сміттєспалювальний завод обходиться мешканцям міста приблизно в 50 млн. грн. щороку.

Якщо врахувати, що більшу половину відходів складають пакувальні матеріали, то стає зрозумілим, що іще одним із способів вирішення проблеми відходів є скорочення їхньої кількості. Як розміщення на полігоні, так і спалювання відходів є вартісним з точки зору експлуатації, хоча велику частину відходів, що надходять туди, можна використовувати повторно або переробляти, якщо вилучити відповідні фракції на стадії первинного збору.

Чому ми за переробку відходів?

Переробка сьогодні є найпрогресивнішим методом вирішення проблеми відходів. Повторній переробці підлягають папір, скло, металеві та алюмінієві банки, текстиль, пластик, органічні відходи. Усі ці матеріали, отримані при сортуванні, знаходять попит з боку організацій, які займаються прийомом вторинної сировини.

Сортування та переробка відходів мають багато переваг:

• Менший обсяг відходів потрапляє на захоронення або спалювання.
• Матеріали використовуються повторно.
• Зберігаються природні ресурси, зокрема деревина, нафта і метали.

Сортування побутових відходів відповідає світовим підходам у поводженні зі сміттям, а саме, сприяє запобіганню їхнього н адмірного утворення, повторному (багаторазовому використанню) вторинної сировини, утилізації та безпечному розміщенню.

Це може заощадити кошти для суспільства, створити нові робочі місця в галузі збирання, сортування та переробки відходів та поліпшити стан довкілля, а також знизити ризики для Вашого здоров'я та здоров'я Ваших дітей.

Однією з перешкод на шляху до запровадження переробки відходів в Україні є відсутність нормативної бази для забезпечення сортування твердих побутових відходів.

Це має стати справою кожного!

Для всіх нас дуже важливо усвідомити, як це усвідомили мешканці розвинених країн, наскільки «сміттєвий вал» небезпечний для міста, довкілля. Не менш важливо й те, що й цю проблему можна легко подолати, зробивши невелике зусилля над собою.

Тому під час святкування Дня Землі ми пропонуємо Вам зробити внесок у збереження довкілля. Для цього Ви повинні зробити зовсім небагато — не кинути пляшку з-під напоїв чи якийсь папірець додолу, а віднести їх у спеціальні контейнери для роздільного збирання сміття, які Ви побачите на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності.

Як що ж Ви хочете забезпечити для власних нащадків чисте та безпечне довкілля, то можете вже сьогодні допомогти зменшити рівень його забруднення. На отриманій Вами карті Києва зображено, ДЕ і ЯКІ ресурсомісткі фракції можна щодня здати з користю для себе та природи.

Ми зробимо світ чистішим, якщо:

• «дбайливо» ставитимемося до сміття — пам'ятатимемо, що значну частину відходів можна й потрібно сортувати та переробляти;
• уникатимемо непотрібної упаковки;
• надаватимемо перевагу пакувальним матеріалам, які можна використати повторно, переробити, або які виготовлені з екологічно нешкідливих матеріалів.

Після завершення свята ми проінформуємо Вас про результати нашої акції та повідомимо, яка кількість паперу, пластику та скла була зібрана, і скільки таким чином було заощаджено грошей і природної сировини.

Хай наше місто та країна стануть кольоровими!