Щодо ефективного виконання
Роттердамської конвенції про процедуру
попередньої обґрунтованої згоди відносно
окремих небезпечних хімічних речовин і
пестицидів у міжнародній торгівлі

Шановний ________________________________!

Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86», яка має  18-річний досвід роботи з питань охорони навколишнього природного середовища і здоров’я населення та впливовий авторитет серед небайдужих до проблем довкілля громадян, політиків та науковців країни, закликає Вас напередодні Четвертої конференції Сторін Роттердамської конвенції (27—31 жовтня 2008р.) сприяти виробленню чіткої позиції України, як Сторони Роттердамської конвенції, щодо її ефективного виконання.  

Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі в 2008 р. відзначає своє десятиріччя. Її мета полягає в захисті здоров’я людей і навколишнього середовища шляхом контролю за небезпечними хімічними речовинами і пестицидами в міжнародній торгівлі.

На Третій конференції Сторін Роттердамської конвенції в 2006 р. понад 100 країн світу схвалили рекомендації Комітету з розгляду хімічних речовин про введення хризотилового азбесту до списку речовин, що підпорядковані юрисдикції Конвенції. Проте Канада, Індія, Киргизстан, Іран, Перу та Україна, як Сторони Конвенції, виступили проти цього.

Наприкінці 90-х років Міжнародна організація праці (МОП) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) провели власне дослідження щодо небезпечного впливу азбесту на здоров’я людини та дійшли висновку про необхідність заборони амфіболової групи азбесту. Для хризотилового азбесту було визначено порядок контрольованого використання.

Проте за останній період позиції міжнародних організацій набули істотних змін.

Так, в червні 2006 р. на 95-ій Генеральній конференції МОП була прийнята Резолюція щодо азбесту, в якій активно обговорюється глобальна заборона будь-якого типу азбесту.

У жовтні 2006 р. ВООЗ опублікувала політичну заяву про ліквідацію азбестообумовлених захворювань, в якій визнається небезпека азбесту для здоров’я та лунає заклик до заборони його використання у всьому світі. ВООЗ наполягає на широкому поінформуванні про безпечні речовини, які альтернативні азбесту, а також закликає розвивати економічні та технологічні механізми для стимулювання процесу заміщення азбесту. ВООЗ рекомендує включати ці заходи в національні плани та стратегії з ліквідації азбестообумовлених захворювань. ВООЗ співпрацює з МОП щодо здійснення Резолюції стосовно азбесту та з іншими міжнародними організаціями у напрямі повної ліквідації захворювань, спричинених дією азбесту.

Але турбота про здоров’я людей — це не єдина причина, через яку провідні індустріальні країни і держави, що розвиваються, заборонили використання хризотилового азбесту. Насамперед ці країни стурбовані економічними витратами на боротьбу з епідемією азбестообумовлених захворювань, а також екологічними витратами на очищення забруднених азбестом територій, що загрожують здоров’ю людей.

Неурядові організації світу (НУО) висловлюють свою занепокоєність з приводу використання хризотилового азбесту в світі, особливо в країнах, що розвиваються, невирішеності проблем поводження з азбестовмісними відходами, постійними викидами азбесту в повітря, які є основними джерелами надходження цієї небезпечної речовини в організм людини.

Напередодні Четвертої конференції Сторін Роттердамської конвенції узгоджену позицію неурядових організацій висловили Альянс Роттердамської конвенції (ROCA), Мережа дій з пестицидів (PAN), Міжнародна мережа з ліквідації стійких органічних забруднювачів (IPEN).

НУО закликають Сторони поважати науковий процес Роттердамської конвенції і схвалити рекомендації Комітету з розгляду хімічних речовин щодо введення хризотилового азбесту, трибутилолова і ендосульфану до Додатку ІІІ.

Вони закликають поважати ефективне виконання Роттердамської конвенції та дійти згоди щодо прийняття рішення двома третинами голосів за неможливості досягти консенсусу.

Вони закликають Сторони поважати суверенне право Сторін щодо доступу до процедури попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів, які рекомендовані Комітетом з розгляду хімічних речовин для введення до Додатку ІІІ.

Громадські організації також закликають Сторони поважати право країн контролювати свої кордони стосовно імпорту небезпечних хімічних речовин і пестицидів, які було рекомендовано Комітетом з розгляду хімічних речовин для введення до Додатку ІІІ.

Нарешті, вони закликають Сторони на Четвертій конференції Сторін Роттердамської конвенції поважати принцип екологічної справедливості та дозволити рекомендаціям Комітету з розгляду хімічних речовин просуватися вперед без політичної обструкції.

Впродовж 2008 р. ВЕГО «МАМА-86» разом з партнерськими неурядовими організаціями Казахстану та Росії у співробітництві з неурядовою організацією «Жінки Європи за спільне майбутнє» (WECF), Нідерланди, та за підтримки Міністерства житлового будівництва, просторового планування та навколишнього середовища Голландії (VROM) виконує проект, присвячений проблемам азбесту в країнах регіону Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії (СЄКЦА). Із залученням провідних експертів підготовлено дослідження щодо виробництва, використання, імпорту та експорту хризотилового азбесту, про наявність азбестовмісних відходів та викидів азбесту в повітря; проаналізовано наукові дані про вплив азбесту на здоров’я людей; узагальнено відомості про національне та міжнародне законодавство щодо поводження та попередження негативного впливу азбесту.

Восени 2008 р. за ініціативи ВЕГО «МАМА-86» в Україні відбулися широкі мультисекторальні дискусії щодо проблеми хризотилового азбесту та його впливу на здоров’я людей і навколишнє середовище. Напрацьовано рекомендації, які дозволили висвітлити проблему та зробити певні висновки, серед яких необхідно відзначити:

1. Наявні дані про вплив азбесту на здоров’я людей як в Україні, так і в країнах регіону СЄКЦА є вкрай обмеженими і не можуть дати повну картину азбестових проблем на сучасному етапі розвитку цих країн. Необхідно розпочати роботу з проведення широких епідеміологічних досліджень про дію азбесту на здоров’я людей. Фінансування цих робіт повинні здійснювати азбестова промисловість та держава. В подальшому необхідно розробити план дій щодо ліквідації та запобігання ризику від дії азбесту.
2. Для відновлення соціальної справедливості відносно посилення контролю за виявленням хворих на мезотеліому, необхідно створити у складі українського Національного канцер-реєстру підреєстр професійного раку.
3. В санітарно-гігієнічній та екологічній практиці в Україні не використовують ідеологію припустимого (прийнятного) ризику. Але саме ця ідеологія буде потребувати від законодавчої та виконавчої систем управління безпекою навколишнього середовища переходу від концепції «реагувати і виправляти», на якій будуються практичні дії в політиці «абсолютної» безпеки, до концепції «передбачувати і попереджувати», яка є основою політики «прийнятного» ризику. Перехід до такої ідеології, якою керуються сучасні розвинені країни світу, є вкрай необхідним в Україні.

Вважають також, що прийняттю обґрунтованих управлінських рішень сприяє впровадження економічних методів оцінки їх потенційних наслідків на основі концепції «шкода — вигода» (витрати — вигода). Така практика також не знайшла широкого впровадження як в Україні, так і в інших країнах регіону СЄКЦА.

1. Недостатній контроль та пропуски в законодавстві призводять до несанкціонованого проникнення в країну азбестовмісних відходів, будівельних матеріалів, що містять азбест амфіболової групи (вже заборонений) та забруднений хризотиловий азбест, що може завдати додаткової значної шкоди здоров’ю населення.
2. В країні практично не ведеться інформаційна робота з населенням з питань, що стосуються дії азбесту на здоров’я. Відсутні популярні посібники з дотримання безпеки при роботі з азбестовмісною продукцією в побуті, а також доступна інформація про заходи щодо запобігання та зниження впливу азбестовмісного пилу на здоров’я людей, які проживають в безпосередній близькості від азбестопереробних підприємств. Необхідно організувати широкі інформаційні та освітні кампанії з населенням та працівниками азбестопереробної промисловості, спрямовані на максимальне зниження ризику виникнення асбезтозумовлених захворювань в країні. Ця робота повинна проводитися відповідно до принципів Оргуської конвенції «Про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля».
3. Оскільки в Україні є всі підстави для дотримання і посилення жорсткості правил роботи з азбестом, а також існують приклади використання його альтернатив, — необхідно активно сприяти наданню нового імпульсу для широкого пошуку менш агресивних його замінників.
4. Необхідно якнайшвидше визначитися щодо основних складових стратегії виконання Україною Роттердамської конвенції та елементів національного плану дій.

Ми вважаємо за доцільне, щоб держави, які мають великі запаси хризотилового азбесту та широко його використовують, в своїх оцінках і діях послідовно застосовували основні принципи, які дозволяють приймати більш обґрунтовані рішення в сфері гігієни і екології, в т.ч. і в зв’язку з азбестом. До таких принципів належать:

Принцип заміщення: при можливості адекватної заміни активніше переорієнтовувати виробництво на використання безпечних речовин, альтернативних азбесту (за умови доведення їх безпечності для людини).

Принцип «право знати»: громадськість, робітники, мешканці територій, які зазнають впливу азбестової промисловості, повинні знати про небезпеку азбесту та спричинені ним захворювання, про обсяги викидів азбесту підприємствами, про концентрацію азбесту в повітрі та на робочих місцях. Така інформація повинна бути у вільному доступі, активно розповсюджуватися підприємствами, медичними установами, державними контролюючими органами.

Принцип перестороги: навіть у тому випадку, якщо дані про небезпеку азбесту для здоров’я, які отримано в країнах регіону СЄКЦА, на думку експертів не достатні для того, щоб оголосити хризотиловий азбест небезпечним для людини, згідно принципу перестороги, дані, що отримані експертами ВООЗ, повинні розглядатися як основоположні для ухвалення заходів зі зниження ризику піддавання впливу азбесту на здоров’я людини, при умові визнання їх на національному рівні.

Ми щиро сподіваємося, що нашу думку буде враховано при виробленні позиції України напередодні Четвертої конференції Сторін Роттердамської конвенції, і Україна буде відстоювати суть Роттердамської конвенції, яка сприяє тому, щоб країни ділили відповідальність і співробітничали з торгівлі певними небезпечними хімічними речовинами. Конвенція також сприяє екологічно раціональному використанню цих речовин, допомагає обміну інформацією про їх властивості, забезпечуючи таким чином національний процес інформацією для ухвалення рішень щодо імпорту та експорту хімікатів та зобов’язуючи країни сповіщати Сторони договору про рішення, що ухвалюються.

З повагою,

Президент                                                  Ганна Голубовська-Онісімова