ЕкологЁчна освЁта як складова частина
стратегЁ© сталого розвитку
Скиба Ю.А.,
НацЁональний педагогЁчний унЁверситет
ЁменЁ М.П.Драгоманова, М.Ки©в
Уникнути впливу людини на довкЁлля, зберегти природу у незмЁненому станЁ не реально, оскЁльки, щоб жити, людина повинна створювати необхЁднЁ умови для задоволення сво©х потреб, тобто здЁйснювати виробничу та Ёншу дЁяльнЁсть. Проте у процесЁ здЁйснення будь-яко© дЁяльностЁ, повязано© з втручанням у навколишн╨ середовище, неминуче виникають змЁни цього середовища.
НавЁть побЁжний погляд на стан екологЁчно© проблематики за останн╨ десятирЁччя да╨ пЁдстави для висновку, що зусилля свЁтового спЁвтовариства щодо ©© полЁпшення не викликають оптимЁзму. Населення планети вже перевищило 6 млрд. чоловЁк. За останнЁ 10 рокЁв площа тропЁчних лЁсЁв скоротилися бЁльше нЁж на 100 млн. га. Запаси нафти скоротилися на ЗО млрд. т. Ёз них 20 млрд. т. ©© згорЁло у двигунах легкових автомобЁлЁв. Тому органЁзовувати людську дЁяльнЁсть у навколишньому середовищЁ, яке ╨ Ё середовищем Ёснування само© людини, треба так, щоб ця дЁяльнЁсть не тЁльки не виходила за межЁ адаптацЁйних можливостей людини, а забезпечувала зберЁгання бЁосфери в станЁ оптимальному для життя.
На замовлення Римського клубу у 1972 р. група вчених пЁд керЁвництвом Д. Медоуз провела глобальне моделювання вза╨модЁ© суспЁльства з довкЁллям за 5 факторами: зростання народонаселення Ё промислового виробництва, загострення продовольчо© проблеми, виснаження природних ресурсЁв, забруднення природного середовища. Вони дЁйшли висновку, що коли людство не замЁнить тенденцЁ© свого розвитку, не почне створювати економЁчну Ё екологЁчну стабЁльнЁсть, на нього неминуче чека╨ криза, що фактично означа╨ катастрофу сучасно© цивЁлЁзацЁ©.
Тому задекларований у червнЁ 1992 р. термЁн «сталий розвиток» вказу╨ на вихЁд Ёз становища. ПЁд ним зрозумЁли такий розвиток, який забезпечу╨ потреби теперЁшнього часу, але не позбавля╨ можливостЁ майбутнЁ поколЁння задовольнити сво© потреби. НинЁ можна стверджувати, що подальший розвиток людства на основЁ безоглядного споживання природних ресурсЁв практично вичерпано.
Отже, людство сто©ть перед необхЁднЁстю розробки стратегЁ© свого виживання на планетЁ. Вона передбача╨ переорЁ╨нтацЁю всЁх сфер життя людей: соцЁальну, економЁчну, освЁту, культуру, полЁтику, мЁждержавнЁ вЁдносини на формування ново© системи цЁнностей Ё моралЁ.
Сучасна екологЁя це, за визначенням Ю. Одума, супернаука, що вивча╨ планетарний рух, який ╨ наскЁльки фЁзичним Ё хЁмЁчним, настЁльки ж бЁологЁчним, а також психологЁчним, соцЁологЁчним Ё економЁчним явищем. Протягом довгого часу в екологЁчнЁй оцЁнцЁ буття, а отже, Ё в освЁтнЁй традицЁ© домЁнував антропоцентризм, чим й обумовлювалося у значнЁй мЁрЁ погЁршення стану навколишнього середовища. Одним з чинникЁв, що вплива╨ значною мЁрою на поглиблення критичного довкЁлля, ╨ недостатнЁсть екологЁчно© орЁ╨нтацЁ© освЁтнього процесу.
ОптимЁзацЁя вза╨мовЁдносин суспЁльства Ё природи, вироблення вмЁнь активно цЁлеспрямовано впливати на природне середовище, не завдаючи йому шкоди, не можливЁ без вЁдповЁдних екологЁчних знань. На сучасному етапЁ розвитку людства, в час надвисокого рЁвня впливу на довкЁлля з не завжди передбачуваними наслЁдками екологЁчна освЁта, виховання Ё культура громадян визначають не лише сутнЁсть держави, але й благополуччя та здоровя нацЁ©. ЕкологЁчна освЁта ╨ необхЁдною складовою сталого гармонЁйного екологЁчно безпечного розвитку суспЁльства.
КонцепцЁя екологЁчно© освЁти в Укра©нЁ затверджена у 2002 роцЁ МОН Укра©ни передбача╨ чЁтку структуру формування екологЁчно© освЁти, що охоплю╨ всЁ вЁковЁ, соцЁальнЁ та професЁйнЁ групи населення. В нЁй видЁлено два основнЁ напрямки освЁти формальна Ё неформальна. Формальна освЁта охоплю╨ всЁ ланки загально© системи освЁти яка Ёсну╨ в Укра©нЁ: дошкЁльна, шкЁльна, позашкЁльна, професЁйно-технЁчна, вища та пЁслядипломна. Другий напрямок ма╨ просвЁтницький характер Ё спрямований на формування екологЁчно© культури населення через засоби масово© ЁнформацЁ©, громадськЁ екологЁчнЁ об╨днання, партЁ© тощо. Тому екологЁчна освЁта Ё виховання всЁх верств населення ╨ одним Ёз найважливЁших Ё необхЁдних шляхЁв, що сприятиме ефективному вирЁшеннЁ надзвичайно гострих екологЁчних Ё соцЁальне-економЁчних проблем сучасно© Укра©ни.
Виходячи з цього, нами проаналЁзовано стан екологЁчно© освЁти у, дитячих садочках, школах Ё педагогЁчних вищих навчальних закладах.
Розпочну Ёз аналЁзу стану екологЁчно© освЁти у дошкЁльних навчальних закладах. В системЁ безперервно© екологЁчно© освЁти найважливЁшою ╨ ©© перша ланка дошкЁльна освЁта. На цьому етапЁ закладаються основи свЁтогляду людини, ©© ставлення до довкЁлля.
Базовий компонент дошкЁльно© освЁти в Укра©нЁ передбача╨ формування у дитини почуття вЁдповЁдальностЁ за те, що вЁдбува╨ться навколо не©, за сво© дЁ© в довкЁллЁ. Програмний матерЁал дитячих дошкЁльних закладЁв мЁстить певний обсяг ЁнформацЁ© про живу та неживу природу, але вЁн не завжди достатнЁй для формування екологЁчно© культури.
На теперЁшнЁй час в Укра©нЁ розпочалась активна робота, особливо педагогами-новаторами, методистами по створенню дитячих садочкЁв екологЁчного напряму наприклад, дитячий садочок № 407 м. Ки╨ва, № 24 м. МелЁтополя, № 1 смт. ЧернЁгЁвка ЗапорЁзько© областЁ та Ён. Де розробленЁ Ё впроваджуються авторськЁ програми «ЕкологЁчне виховання дЁтей дошкЁльного вЁку».
Процес формування екологЁчних знань вЁдбува╨ться Ёз дотримання принципЁв, концентричностЁ, доступностЁ, практичностЁ тощо. Особливо важливе значення пода╨ться практичнЁй дЁяльностЁ дЁтей, зокрема, екскурсЁям, спостереженням, екологЁчним Ёграм, виготовлення предметЁв та Ёграшок з природного матерЁалу тощо.
Проте екологЁчне виховання у дитсадочках недостатньо розвинуте Ё потребу╨ подальшого розвитку, з метою охоплення всЁх дошкЁльних закладах. Тому нова концепцЁя дошкЁльного виховання повинна передбачати сучасний пЁдхЁд до методологЁчних питань та пЁдготовки кадрЁв.
СуспЁльство на сучасному етапЁ вимага╨ вЁд шкЁльно© освЁти забезпечення максимального розвитку Ёнтелектуальних здЁбностей Ё формування загальнолюдських якостей особистостЁ. Насамперед духовного розвитку особистостЁ, якЁй притаманний екологЁчний спосЁб мислення, екологЁчна культура, мораль, етика. Тому за сучасних умов школЁ повинна належати головна роль у формуваннЁ екологЁчного мислення.
ШкЁльна екологЁчна освЁта здЁйсню╨ться за двома напрямками: викладання курсу «Основи екологЁчних знань» та екологЁзацЁя навчальних дисциплЁн.
1993 року МЁнЁстерством освЁти Укра©ни запроваджений до базового навчального плану школи варЁативний курс «Основи екологЁ©». Було пЁдготовлено програму Ё пЁдручник «Основи екологЁчних знань» (автори Г. О. БЁлявський, Р. С. Фурдуй). КрЁм того, для шкЁл з поглибленим вивченням екологЁ© видань пЁдручники «ЕкологЁя» (автори С. ╡. ДерЁй, В. О. ╡люха), «ЕкологЁя людини» (автори О. М. Микитюк, О. 3. ЗлотЁн, В. М. БровдЁй), проте в переважнЁй бЁльшостЁ шкЁл курс «Основи екологЁ©» не виклада╨ться. Там же, де цей курс ╨, його викладають ентузЁасти, або ж вчителЁ предметники: бЁологи, географи, Ёсторики, правознавцЁ тощо, бо вчителЁв-екологЁв в Укра©нЁ практично нема╨ Ё це в цЁлому не забезпечу╨ формування високого рЁвня знань учнЁв.
НайпоширенЁшою формою екологЁзацЁ© шкЁльно© освЁти ╨ насичення предметЁв природничо-географЁчного циклу, зокрема бЁологЁ©, географЁ©, хЁмЁ© та Ён. екологоосвЁтнЁм матерЁалом. Такий пЁдхЁд не виправдову╨ себе в системЁ формування екологЁчних знань. Як правило, вчитель-предметник повинен додатково вЁдображати в темах базових курсЁв екологЁчну проблематику. Тому не всЁ педагоги придЁляють належну увагу екологЁчним питанням. Мотивують вони це тим, що екологЁчнЁ знання учнЁ набудуть пЁд час вивчення Ёнших предметЁв. Це замкнуте коло, як правило, призводить до того, що матерЁал з екологЁ© у жодному Ёз шкЁльних предметЁв висвЁтлю╨ться не достатньому.
Особливо актуальним ╨ якЁсно нова пЁдготовка вчителя, здатного перебувати навчально-виховний процес у напрямЁ його екологЁзацЁ© та гуманЁзацЁ© на основЁ глибоких дЁалектичних знань Ё набутих вмЁнь та навичок. На теперЁшнЁй час пЁдготовка вчителя здЁйсню╨ться за двома напрямками: викладання курсу «Основи екологЁ©» для студентЁв не бЁологЁчних спецЁальностей та пЁдготовка фахЁвцЁв-екологЁв.
Базовими навчальними планами вищих педагогЁчних закладЁв освЁти передбачено обовязкове вивчення курсу «Основи екологЁ©» обсягом 54 год., на всЁх факультетах. ВЁн носить теоретичний характер Ё знайомить студентЁв Ёз основними законами Ё принципами вза╨модЁ© Ё вза╨мовЁдносин живих органЁзмЁв мЁж собою та навколишнЁм середовищем. Особлива увага придЁля╨ться наслЁдкам антропогенного впливу на рЁзнЁ рЁвнЁ органЁзацЁ© живого: видовий, популяцЁйний, бЁоценотичний, екосистемний Ё бЁосферу в цЁлому. Без сумнЁву, що такий пЁдхЁд не да╨ можливостЁ сформувати глибокЁ екологЁчнЁ знання, особливо у студентЁв спецЁальностей «ДошкЁльне виховання» Ё «Початкове навчання».
Значну увагу проблемЁ екологЁчно© освЁти придЁля╨ться на природничих Ё бЁологЁчних факультетах унЁверситетЁв. Зокрема у НацЁональному педагогЁчному унЁверситетЁ ЁменЁ М. П. Драгоманова до навчальних планЁв пЁдготовки вчителЁв бЁологЁ©, географЁ© та хЁмЁ©, крЁм курсу «ЕкологЁя» обсягом 108 год., запровадженЁ, для рЁзних спецЁальностей, спецкурси «УрбоекологЁя», «ЕкологЁя рослин», «ЕкологЁя тварин», «ХЁмЁя Ё оточуюче навколишн╨ середовище», проте цього недостатньо.
Тому у 2002 роцЁ НПУ ЁменЁ М. П. Драгоманова отримав лЁцензЁю на надання освЁтнЁх послуг за спецЁальнЁстю 6.070800 «ЕкологЁя та охорона навколишнього середовища» для пЁдготовки фахЁвцЁв-екологЁв, викладачЁв. Формування екологЁчного мислення у студентЁв здЁйсню╨ться через екологЁчну освЁту на базЁ сучасних наукових знань у сферЁ природничих наук з ©х екологЁчною спрямованЁстю.
Програма пЁдготовки передбача╨ вивчення циклЁв гуманЁтарно© Ё соцЁально-економЁчно©, природничо-науково©, професЁйно-орЁ╨нтовано© та професЁйно-науково-предметно© пЁдготовки та вивчення спецЁальних дисциплЁн, що дозволя╨ сформувати екологЁчний свЁтогляд Ё забезпечити базовий рЁвень знань.
МайбутнЁ вчителЁ мають не тЁльки знати особливостЁ будови Ё функцЁонування рослинних Ё тваринних органЁзмЁв, закономЁрностЁ ©хнього поширення на ЗемлЁ, але й усвЁдомлювати пристосувальний характер цих ознак вЁдповЁдно до умов довкЁлля. У програмах мають знайти також вЁдображення питання впливу антропЁчних змЁн навколишнього середовища на житт╨дЁяльнЁсть рослин Ё тварин, заходи, спрямованЁ на забезпечення оптимальних умов для ©хнього Ёснування в природЁ.
Робота з пЁдготовки вчителя-еколога спрямову╨ться на те, щоб набутЁ екологЁчнЁ Ё природоохороннЁ знання переростали у переконання Ё ставали невЁд╨мною частиною його свЁтогляду та майбутньо© професЁйно© дЁяльностЁ. Для досягнення цЁ╨© мети викладачЁ перебудовують навчальний процес вЁд передачЁ знань до розгляду проблеми Ё розробки можливих ©© шляхЁв вирЁшення.
Методичний аспект проблеми пЁдготовки екологЁчно грамотного вчителя висвЁтлю╨ться на засадах мЁждисциплЁнарних звязкЁв, що да╨ змогу всебЁчно аналЁзувати будь-яке негативне явище у навколишньому середовищЁ, що виникло пЁд впливом антропЁчно© дЁяльностЁ, глибше осмислювати теорЁю вза╨мозвязкЁв суспЁльства Ё природи та будувати практичну дЁяльнЁсть на науковЁй основЁ гармонЁзацЁ© таких вза╨мозвязкЁв. Це забезпечить цЁлЁсне уявлення навколишн╨ середовище, озбро©ть майбутнЁх вчителЁв ефективними методами безпечного впливу на нього.
ЕкологЁчна освЁта Ё виховання повиннЁ орЁ╨нтуватись на активну вза╨модЁю людини з природою, побудовану на науковЁй основЁ, на оцЁнюваннЁ людини як частини природи. ЕкологЁчнЁ знання, доповненнЁ цЁннЁсними орЁ╨нтацЁями, повиннЁ стати основою екологЁчно© культури Ё екологЁчного мислення. Вони мають сприяти усвЁдомленню цЁнностей, допомагати вирЁшенню комплексних екологЁчних проблем, що стоять перед людством, забезпечити комфортнЁсть його проживання у майбутнього, зберегти та примножити унЁкальну рЁзноманЁтнЁсть всЁ╨© бЁоти Ё зокрема рослинного та тваринного свЁту.
Отже, аналЁз сучасного стану екологЁчно© освЁти свЁдчить про недостатню реалЁзацЁю ©© структури Ё змЁсту не дивлячись на прийняття вЁдповЁдних нормативних документЁв. КрЁм того, необхЁдно забезпечити екологЁчну пЁдготовку педагогЁчних кадрЁв, з метою формування активно© громадсько© позицЁ© у майбутнЁх вчителЁв щодо вирЁшення проблем захисту навколишнього середовища Ё сталого розвитку.
|
|
|