Про Всесвітній День води

Інформаційний матеріал підготований ВЕГО «МАМА-86»

Згідно з рекомендаціями Конференції ООН з довкілля та розвитку, що містяться у розділі   18 (Ресурси прісної води) Порядку денного на 21 століття, 2 грудня 1992 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про щорічне проведення Всесвітнього дня води 22 березня, починаючи з 1993 року. Головна мета започаткування Дня води — проведення активного інформування серед широких верств населення та привернення уваги громадськості і політиків до проблем води.

Попередні роки дні води були присвячені таким проблемам як:

• 2004: Вода і катастрофи
• 2003: Вода для майбутнього
• 2002: Вода в інтересах розвитку
• 2001: Вода і здоров'я
• 2000: Вода для 21 століття
• 1999: Кожен живе нижче за течією
• 1998: Підземні води — невидимий ресурс
• 1997: Вода світу: чи її достатньо?
• 1996: Вода для спраглих міст
• 1995: Жінки і вода
• 1994: Турбота про водні ресурси справа кожного

Вода для життя: Міжнародна декада дій 2005—2015

Декада 2005—2015 — це роки зосередження уваги в глобальному масштабі на питанні: вода — для життя, активного інформування кожного щодо прогресу у досягненні Цілей розвитку тисячоріччя (ЦРТ). Серед них ціль №10: «до 2015 р. скоротити вдвічі число людей, що не мають постійного доступу до безпечної питної води і необхідних умов санітарії».

Нині 4 з кожних 10 чоловік у світі не мають доступу навіть до простих вигрібних ям і приблизно 2 з 20 — не мають доступу до джерел безпечної питної води. Для того, щоб покласти кінець цьому жахливому стану справ та для успішного досягнення чи не усіх ЦРТ вирішальним є впровадження інтегрованого управління водних ресурсів.

У багатьох частинах світу, таких як Європа і Північна Америка, люди використовують даровану, безпечну і чисту воду, що ллється з крану, для пиття, для готування їжі, для миття, у той же час, як більше 1 мільярда людей не мають вибору і використовують потенційно небезпечні джерела води. У 2002 р., відповідно до статистки, 2,6 мільярди людей залишалися без самих необхідних санітарних умов.

Щороку, 22 березня ми відзначаємо Всесвітній день води. Цей день є трампліном для росту свідомості в питаннях використання води, стимулювання дебатів і фокусування уваги на небезпеках, що несуть неадекватний доступ до води й умов санітарії.

У 2003 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 2004—2005 роки — роками води для обговорення та аналізу на глобальному рівні проблем, що існують та шляхів їх вирішення. У квітні 2005 відбудеться Сесія Комісії з стійкого розвитку ООН, яка має на меті прийняти політичні рішення щодо практичних дій задля покращання рівня забезпеченості населення планети умовами водопостачання та санітарії, що мають бути втілені під час Міжнародної Декади дій «Вода для життя» під егідою ООН. Декада починається 22 березня 2005 року і буде спрямована на досягнення ЦРТ у галузі водопостачання та санітарії з посилення уваги до вирішення водних проблем, надання підтримки ролі та участі жінок у активних діях, спрямованих на розв'язання цих проблем і розвиток подальшого співробітництва на всіх рівнях.

Вже у 2002 р. значна кількість країн світу (83%) звітували про прийняття національних ЦРТ, спрямованих на вирішення проблем забезпечення населення безпечною водою.

Однак загальна проблема — процес впровадження практичних дій в більшості країн, що розвиваються йде повільно, особливо у галузі санітарії. У довгостроковій перспективі досягнення всіх ЦРТ критично залежать від розвитку управління водними ресурсами і перш за все у галузях, пов'язаних із здоров'ям (водопостачання та санітарія, зрошувальне сільське господарство), життєзабезпеченням (надійна продуктивність і використання водних екосистем, гідроенергетика) і вирішенням надзвичайних ситуацій (захист від повені і посухи).

Декада пропонує реалізацію політичних зобов'язань, а також надає унікальний шанс за допомогою інформаційно-просвітницької роботи залучити широкі кола громадськості до участі у глобальній кампанії «Вода для життя».

Для початку необхідно усвідомити, що у 2002 р.:

• 1,1 мільярда людей (17% світового населення) не мали доступу до безпечної питної води (до централізованого водопостачання з чітким контролем за якістю води, ефективними технологіями водопідготовки; до захищених колодязів і джерел, громадських водонапірних башт або резервуарів — накопичувачів дощової води та інше).
• Серед цієї частини населення, що не має доступу до безпечних джерел води — майже дві третини жителів Азії.
• 2,6 мільярда (42% населення планети) не мають доступу до необхідних санітарних умов.
• 1,8 мільйона людей умирає щодня від діареї (включаючи хворих холерою), 90% — це діти, віком до 5 років, що проживають, головним чином, у країнах, що розвиваються
• 80% населення, що не мають доступу до питної води — це сільські мешканці, але в умовах швидкої урбанізації необхідно приділяти більше уваги вирішенню проблем міського населення.
• Кожний рік біля 250 мільйонів людей потерпають від хвороб, що спричинені неадекватними водопостачанням та каналізацією, а більш ніж 3 мільйони людей щорічно помирають від цих хвороб, головним чином це жінки та діти. Лише кишкові інфекції щорічно забирають життя більше двох мільйонів дітей у країнах, що розвиваються.

• Для досягнення ЦРТ з водопостачання необхідно протягом десятиліття до 2015 року забезпечувати доступ до безпечних джерел води додатково 260 000 чоловік в день;
• Для досягнення ЦРТ з санітарії необхідно протягом десятиліття до 2015 року забезпечувати доступ до умов санітарії додатково 370 000 людей в день;
• Очікується, що між 2002 і 2015 рр. населення планети зросте на 74,8 мільйони чоловік.

Основними завданнями Міжнародної декади дій «Вода для життя» ООН 2005—2015 р. є:

• сприяння активному залученню та співпраці усіх зацікавлених сторін задля досягнення ЦРТ по воді і санітарії;
• підвищення поінформованості та усвідомлення важливості впровадження інтегрованого управління водними ресурсами — основи реалізації всіх ЦРТ, а не тільки Цілі 10;
• Підсилення та зростання участі громадськості, акцентування на соціальному значення та спрямуванні програм і дій Декади «Вода для життя».

Декада підсилює і підштовхує країни здійснювати практичні кроки для досягнення Цілі 10 в галузі водопостачання та санітарії, яка визначена у напрямку вирішення проблем довкілля, сформульованого як ЦРТ 7 щодо забезпечення захисту та збереження навколишнього середовища.

Історична довідка

Вперше ціль щодо покращання доступу до питної води була сформульована у Декларації тисячоліття, що прийнята у вересні 2000 керівниками 189 країн членів ООН. Цей документ визначив основні напрямки та чітко сформулював Цілі розвитку тисячоліття, встановивши кількісні та строкові показники прогресу у вирішенні основних проблем глобального розвитку людства. У 2002 р. на Всесвітньому Саміті з питань стійкого розвитку в Йоганнесбурзі було вирішено включити питання санітарії та переформулювати Ціль 10 з урахуванням необхідності покращання доступу до адекватних умов санітарії.

Сьогодні ЦРТ 10 сформульована таким чином: «До 2015 року скоротити вдвічі кількість людей, що не мають постійного доступу до безпечної питної води і необхідних умов санітарії».

Всього у Декларації сформульовано 8 напрямків, 18 цілей та 48 індикаторів Цілей розвитку тисячоліття.

Попередні кроки

Стрімке зростання кількості населення протягом 1990-х років, особливо у мегаполісах, зумовило розширення доступу людей до послуг водопостачання та водовідведення. Перша водна Декада 1981—1990 рр. забезпечила доступ до води більше мільярду людей та близько 77 мільйонів отримали доступ до умов санітарії. За оцінками фахівців, у 2000 році вже на 620 мільйонів більше людей, ніж у 1990 році забезпечувалися водою, і на 435 мільйонів більше — мали каналізацію.

У 2000 році ВООЗ, ЮНІСЕФ та Рада зі співпраці в галузі водопостачання та санітарії (РСВК) опублікували доповідь «Глобальна оцінка з водопостачання та каналізації за 2000 р.» Як свідчать дані доповіді нині на планеті Земля проживає понад шість мільярдів людей, при цьому 1,1 мільярд з них не мають доступу до безпечної питної води, а більше 2,4 мільярди людей не мають доступу до каналізації.

Висновки доповіді стали основою для початку проведення всесвітньої кампанії з пропаганди санітарії та гігієни, ініціатором якої стала РСВК. Офіційне проголошення початку кампанії відбулося в Боні (грудень 2001 р.) під час Всесвітньої конференції з питань прісної води та дістала назву WASH (Water, Sanitaria and Hygiene for all campaign — вода, санітарія та гігієна для кожного. Пріоритетні напрямки цієї кампанії, що викладені у програмі «Бачення 21» є:

• розвиток гігієни;
• еко-санітарія;
• реформи управління в секторі водопостачання та каналізації;
• привернення уваги до місцевих проблем та вирішення їх за участю всіх зацікавлених сторін

За прогнозами аналітиків до 2030 року 60% населення нашої планети будуть мешкати в містах, що по суті є бомбою уповільненої дії, яка може призвести до спалаху захворювань, пов'язаних з неадекватними водопостачанням та каналізацією:

• фекально-оральні інфекції (холера, черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз, вірусний гепатит А, чума, туляремія, бруцельоз, лептоспіроз та сибірська виразка);
• захворювання шкіри та очей (трахома);
• паразитарні захворювання (решта, шистоматоз);
• захворювання, що розповсюджуються комахами (малярія).

Досягнення ЦРТ щодо покращання забезпечення водою та умовами санітарії не можливе лише за допомогою будівництва водоводів, туалетів або інших технічних споруд, важливим фактором є формування культури водовикористання, виконання правил особистої гігієни задля цього необхідна широка просвітянська робота серед населення, особливо дітей.

Міжнародні документи, що стосуються вирішення водних проблем на глобальному рівні:

1992 рік Ріо де Жанейро: «Порядок денний на 21 століття», глава 18 присвячена водним ресурсам та визначенню головних проблем у сфері використання ресурсів та забезпечення питною водою людства.

2000 рік Генеральна Асамблея ООН приймає Декларацію Тисячоліття з визначенням цілі щодо водопостачання, яку підписали 189 країн.

2002 рік Саміт із сталого розвитку, прийняття Йоганнесбурзької Декларацій і Плану впровадження Порядку денного на 21 століття. Формулювання Цілі 10 щодо забезпечення доступу до безпечної води та необхідних умов санітарії.

2002 рік Комісія з прав людини при ООН визнала право на воду — фундаментальним правом людини.

На Європейському рівні:

1992 рік Хельсінкська Водна конвенція. Україна приєдналася у 1996 році.

1999 рік Протокол по воді та здоров'ю. Україна ратифікувала у 2003 році.

2000 рік Водна Рамкова Директива.

Стан справ в Україні

За визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тисячі м³ річного стоку на людину, вважається водонезабезпеченою. За запасами води, доступними для використання в Україні, у середньоводні роки на людину припадає 1,09 тис м³, а у маловодні — 0,62 тис м³ води. Централізованим водопостачанням забезпечено 65% українців: 83% — у містах, 26% у сільській місцевості (за даними звіту COWI, 2002). Водою з колодязів користується близько 11 млн. громадян України. За офіційними даними, 1,8 млн. колодязів забруднені. Понад 800 тисяч людей у 13 областях та АР Крим користуються привізною водою, часто низької якості.

Централізованим водовідведенням забезпечено 53% населення України, з них: 74% — у містах, та 9% — у сільській місцевості.

23 вересня 2003 року під час 58-ої Генеральної Асамблеї ООН Президент України передав Генеральному Секретареві ООН аналітичну доповідь «Цілі розвитку тисячоліття: Україна». У документі зазначено: «Ціль 3. Сталий розвиток довкілля: завдання 1. Збільшити на 12% частку населення, що має доступ до питної води».

3 березня 2005 року Верховною Радою України прийнята Загальнодержавна програма «Питна вода України».

Вода і здоров'я. Факти з різних кран світу

• 1,8 мільйона людей вмирає щороку від діареї (у тому числі викликаною холерою); 90% з них — діти, віком до 5 років, в основному, із країн, що розвиваються;
• 88% хворіють діареєю, що є атрибутом небезпечного для здоров'я водопостачання та неадекватних умов санітарії і гігієни;
• Поліпшення водопостачання знижує захворюваність діареєю на 6—25%, найкращі результати використовування сучасних умов санітарії скорочують випадки захворювання діареєю на 32%;
• Введення гігієни включає гігієнічну освіту і стимулювання миття рук і може привести до скорочення випадків діареї майже на 45%;
• Поліпшення якості питної води шляхом очищення, знезараження води, наприклад, хлорування води може привести до скорочення випадків діареї на 35—39%;
• Забезпечення доступу до безпечних джерел води і поліпшених умов санітарії може скоротити захворюваність трахомою на 27%;
• 1,3 мільйони людей вмирає від малярії щороку, з них — 90% віком менше 5 років, поліпшення управління водяними ресурсами скорочує перенос малярії й інших хвороб, пов'язаних з водою;
• Згідно статистиці 160 мільйонів людей інфіковано шистосоматозом, забезпечення основними умовами санітарії приводять до скорочення випадків хвороби майже на 77%. В Африці збільшення поливних територій прямо пов'язано з переносом шистосоматозу;
• У Бангладеш, від 28 до 35 мільйона людей використовують питну воду з підвищеним рівнем миш'яку. Зменшенню рівня миш'яку сприяє ідентифікація альтернативних джерел питної води з низьким рівнем миш'яку чи шляхом використання систем очищення води від миш'яку;
• Ненадійні системи водопостачання питної води розвивають звичку зберігати воду в домашніх умовах, що часто створює сприятливі умови для розмноження Aedes mosquitoes, переносника тропічної лихоманки. Через це спалахи тропічної лихоманки швидко поширюються в містах та сільській місцевості різних країн планети.

Цитовані матеріали:

United Nations (UN). Second Committee recommends proclamation of International Decade on Water for Life, 2005-2015. New York, UN. 9 December 2003. Press release GA/EF/3068.

World Health Organization (WHO). Advocacy Guide to Organizers, World Water Day 2001. Geneva, WHO, 2001.

World Health Organization (WHO). Facts and figures: water, sanitation and hygiene links to health. November 2004. WHO. Mimeo.

World Health Organization (WHO) and United Nations Children's Fund (UNICEF). Joint monitoring programme for water supply and sanitation: meeting the MDG drinking water and sanitation target. A mid-term assessment of progress. Geneva, New York, WHO/UNICEF, 2004.

За додатковою інформацією звертайтеся до Цвєткової Ганни
Тел. 278–77–49,