27 квітня 2016 року у Києві в рамках Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України» Всеукраїнська громадська екологічна організація «МАМА-86» у партнерстві з Міністерством екології та природних ресурсів України провела круглий стіл «Хімічні конвенції в Україні: стан вирішення проблем та виконання міжнародних зобов’язань». У заході взяли участь провідні українські експерти, науковці, представники державних органів влади, неурядових організацій та ЗМІ.

Модератором круглого столу виступила Ольга Цигульова, координатор тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕГО «МАМА-86». Відкриваючи захід, О. Цигульова окреслила коло питань, пов’язаних з ефективною імплементацією хімічних конвенцій в Україні та наголосила на важливості посилення координації та обміну інформацією з питань хімічної безпеки в Україні, а також підкреслила необхідність та важливість створення Центру синергізму хімічних конвенцій і СПМРХР — національного міжвідомчого органу для координації дій з виконання Україною завдань хімічних конвенцій та Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХР).

Володимир Четвериков, провідний науковий співробітник інституту газу НАН України, доповів про синергію виконання проектів міжнародної технічної допомоги, присвячених проблемам стійких органічних забруднювачів (СОЗ) та озоноруйнуючих речовин (ОРР). Важливою умовою виконання міжнародних угод, ратифікованих Україною (зокрема, Монреальського протоколу та Стокгольмської конвенції про СОЗ), є використання найкращих доступних методів і практик поводження з СОЗ та ОРР. Сьогодні загальна кількість СОЗ в Україні, що підлягає знищенню, складає десятки тисяч тонн.

В. Четвериков наголосив, що для того, щоб кошти, призначені проектами міжнародної технічної допомоги, були вкладені в оптимальні технічні рішення стосовно утилізації як СОЗ, так і ОРР, необхідно посилити координацію їх виконання з боку Міністерства екології та природних ресурсів України.

Дмитро Скрильніков, голова ГО «Бюро екологічних розслідувань», розповів про гостроту проблеми транскордонного переміщення відходів. Відповідно до офіційної статистики щорічно у всьому світі виробляється близько 180 млн  тонн небезпечних і побутових відходів. Контроль за транскордонним переміщенням небезпечних відходів та їх знешкодженням здійснюється у рамках Базельської конвенції. Проте слабкі інституційні та правові рамки, корупція, недостатній контроль і неадекватні санкції є одними з факторів, які перешкоджають ефективності застосування екологічних стандартів і відкривають двері для незаконної діяльності. Найбільш резонансні випадки нелегального ввезення небезпечних відходів в Україну стали відомі завдяки активній позиції громадськості.

Зокрема, Д. Скрильніков навів приклад ввезення протягом 1999–2005 рр. з Угорщини в Україну близько 3 тис. тонн промислових відходів під виглядом сировини для виготовлення систем гальмування — теплостійкого наповнювача «Премікс». Ці відходи було класифіковано українськими експертами як відходи 1-го класу небезпеки. На їх видалення Україна витратила понад $2 млн бюджетних коштів. Д. Скрильніков також навів характерні ознаки нелегального обороту відходів та способи їх виявлення.

Юлій Хомутовський, заступник директора ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування Держсанепідслужби України», у своїй доповіді розглянув стан та правові рамки імплементації Роттердамської конвенції в Україні.

Під час дискусії учасники круглого столу висловили думки про те, що необхідно з боку Уряду періодично інформувати громадськість та зацікавлені сторони про їх дії, які стосуються імплементації міжнародних хімічних конвенцій, ратифікованих Україною; розпочати роботу з оновлення Плану заходів з виконання Стокгольмської конвенції про СОЗ; ефективно координувати діяльність окремих програм та проектів, які стосуються впровадження заходів з їх імплементації та об’єднати зусилля для їх синергізму; зупинити практику перманентної зміни національних координаторів (focal points) хімічних конвенцій, пов’язану з постійною плинністю кадрів Мінприроди України.

Підсумовуючи обговорення стану імплементації Україною міжнародних хімічних конвенцій, О. Цигульова також зазначила, що Україна втратила можливість підписання Мінаматської конвенції про ртуть, яка була прийнята та відкрита для підписання у жовтні 2013 р. у м. Кумамото (Японія), та покликана зменшити використання ртуті з метою захисту здоров’я людей та довкілля. О. Цигульова підкреслила, що Мінаматська конвенція є дуже актуальною для України, і тому необхідно докласти всіх зусиль, щоб Україна до неї вже приєдналась.

Олександр Посмітний, експерт ВЕГО «МАМА-86», доповів про передумови для створення національного СПМРХР. СПМРХР — це рамкова основа для управління зусиллями, спрямованими на досягнення мети, передбаченої Йоганнесбурзького планом виконання рішень: до 2020 р виробляти і використовувати хімічні речовини таким чином, щоб були зведені до мінімуму значні згубні наслідки для здоров’я людини і навколишнього середовища. Україна підтвердила свої наміри щодо впровадження цієї ініціативи, приєднавшись до неї на першій сесії Міжнародної конференції з регулювання хімічних речовин у лютому 2006 р. в Дубаї.  

Сьогодні в Україні функціонує 931 об’єкт, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності 308,07 тис. тонн небезпечних хімічних речовин. Наразі чинна законодавча база щодо хімічної безпеки в Україні не спроможна забезпечити вирішення всіх питань у відповідній сфері. О. Посмітний наголосив, що поводження із небезпечними хімічними речовинами, включаючи непридатні та заборонені до використання пестициди і агрохімікати, інші токсичні відходи повинно стати інтегральною частиною національної екологічної політики і базуватись на національній системі управління у сфері хімічної безпеки, яку потрібно створювати та розвивати на основі вітчизняного досвіду та досвіду європейських країн. Це дозволить зупинити деградацію навколишнього середовища і негативний вплив небезпечних хімічних забруднювачів на здоров’я сучасних та майбутніх українців.

Лариса Смердова, старший науковий співробітник лабораторії екогігієни та токсикології небезпечних відходів Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України, представила погляд на СПМРХР як на систему забезпечення хімічної безпеки та захисту населення від впливу токсичних хімічних речовин. Л. Смердова відзначила взаємозв’язок між захворюваннями населення та забрудненням довкілля і підкреслила, що для прийняття рішень про ступінь ризиків та їх мінімізації для хімічних сполук і небезпечних відходів на всіх етапах поводження з ними повинна проводитися відповідна оцінка з урахуванням можливих їх перетворень у довкіллі. Для цього потрібен комплексний підхід, облік і системний аналіз багатьох факторів, закладених в схему для оцінки ризику хімічних забруднювачів. Л. Смердова також наголосила, що СПМРХР є основою політики по просуванню хімічної безпеки у світі. В Україні ж необхідно розробити та впровадити комплексні заходи щодо вдосконалення існуючої системи хімічної безпеки.

Денис Павловський, асистент та координатор проектів тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕГО «МАМА-86», представив результати міжнародного соціологічного опитування споживачів та компаній: думки і побоювання відносно діяльності у сфері хімічної безпеки. Дослідження на підґрунті анкетування проводилось у 2015 р. у 10 країнах світу, включаючи й Україну. В Україні до опитування споживачів щодо їх ставлення до хімічної безпеки товарів широкого вжитку та до компаній, як джерел достовірної інформації про хімічну безпеку власної продукції, ВЕГО «МАМА-86» залучила понад 900 споживачів у трьох містах — Києві, Кіровограді та Яремчі і понад 50 українських компаній. Опитування продемонструвало стурбованість населення щодо якості хімічної продукції та негативного впливу хімічних речовин на здоров’я та довкілля. На думку більшості опитаних споживачів, існує дефіцит інформації щодо хімічного складу та безпеки продукції. Д. Павловський підкреслив, що доступ до такої інформації є надзвичайно важливим для всіх гравців ринку, від виробника до утилізатора відходів. Прогалини в наявній інформації спричинені тим, що компанії-виробники не проводять дослідження щодо впливу хімічних речовин, які використовуються під час виробництва, на довкілля і здоров’я людей. Як зазначив Д. Павловський, результати дослідження переконливо доводять, наскільки створення національного СПМРХР та його імплементація важливі для України.

Учасники заходи вирішили за підсумками роботи круглого столу підготувати відповідні листи до центральних органів виконавчої влади, у якому будуть викладені їх рекомендації щодо подолання проблем та створення підґрунтя для успішної імплементації в Україні хімічних конвенцій та СПМРХР.

Фотографії круглого столу дивіться тут.