22 члени Європейського Парламенту підписали спільний лист, що закликає Європейський банк реконструкцій та розвитку (ЄБРР) та Євратом призупинити кредитування процесу продовження терміну експлуатації ядерних установок в Україні, поки не буде здійснено повної оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та консультацій з громадськістю, у відповідності з міжнародними договорами, стороною яких є Україна.

«28 травня НАЕК «Енергоатом» отримав повідомлення від Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) про набуття чинності позикової угоди, укладеної 7 серпня 2013 року та ратифікованої Верховною Радою у травні 2014 року стосовно надання Євратомом кредиту у розмірі 300 млн євро на реалізацію Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС (КзППБ).

Таким чином, беручи до уваги кредитну угоду з другим співучасником та кредитором КзППБ — Європейським банком реконструкції та розвитку, яка набула чинності 19 грудня 2014 року, роботи по залученню кредиту від ЄБРР та Євратом на загальну суму 600 млн євро можна вважати завершеними» — йдеться в повідомленні прес-центру «Енергоатом».

Однак, на думку депутатів Європарламенту — авторів листа, занепокоєння викликає перспектива продовження роботи ядерних реакторів без проведення закріпленого нормами міжнародних угод публічного обговорення та без проведення належної оцінки впливу на навколишнє середовище цієї діяльності, що несе в собі підвищений ризик аварій з потенційними руйнівними впливами на довкілля та людей в Україні та за її межами. Громадськість належним чином не була залучена у процесі прийняття такого рішення, що напряму порушує принципи, стандарти та процедури встановлені міжнародним та європейським правом, а саме Оргуською конвенцією та конвенцією Еспо, що були підписані та ратифіковані Україною та усіма країнами ЄС, а також Директивою 2011/92/ЄС про оцінку наслідків певних державних та приватних проектів для навколишнього природного середовища, яка міститься в Угоді про асоціацію.

З повним текстом листа англійською мовою можете ознайомитись тут.

У своєму листі євродепутати звертаються до Віце-президента Європейської комісії, а також до керівників ЄБРР та Євроатому. Таку ініціативу члени Європарламенту від різних політичних сил підтримали після зустрічі з представниками європейських неурядових організацій CEE Bankwatch, Greenpeace та Nuclear Transparency Watch — громадської ініціативи, що виникла за підтримки європарламентарів, спів засновницею якої у 2013 році стала також ВЕГО «МАМА-86».

В листі згадуються 1-й та 2-й реактори Рівненської АЕС, строк експлуатації яких вже було продовжено понад тридцятирічних термін, зазначений у проектних документах. При цьому відповідної оцінки впливу на довкілля (ОВД) та транскордонних громадських консультацій в Україні та у судніх країнах не було проведено, адже на даний момент в нашій країні немає відповідного законодавства яке б зобов’язувало АЕС здійснювати ОВД у разі продовження життя реакторів. Такі процедури передбачені лише у випадку будівництва нових об’єктів чи здійснення реконструкції вже існуючих.

Саме тому за ініціативи Міністерства екології та природних ресурсів України та проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерства екології та природних ресурсів України у впровадження Секторальної бюджетної підтримки», а також за участі громадської ініціативи РПР – Довкілля, до складу якої увійшли представники ВЕГО «МАМА-86», було розроблено проект закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який покликаний удосконалити систему проведення оцінки впливу на навколишнє середовище та забезпечить виконання Україною міжнародних зобов’язань. На сьогоднішній день законопроект внесено до Верховної Ради України за № 2009а. Більше інформації про нього можете знайти тут.

Будучи співзасновницею та членом Nuclear Transparency Watch, ВЕГО «МАМА-86» виступає за створення прозорих умов для діяльності у сфері атомної енергетики з метою громадського контролю задля гарантування безпеки і захисту довкілля та здоров’я людей. Як висловився член Європейського парламенту та NTW Джо Лейнен: «Ядерна енергія вимагає найвищого рівня безпеки, і громадянське суспільство відіграє важливу роль у забезпеченні цього».