З 16 по 19 червня 2012 р. в рамках Конференції ООН зі сталого розвитку під головуванням уряду Бразилії та за підтримки ПРООН відбувались Діалоги щодо сталого розвитку — спроба створити місток між громадянським суспільством та офіційними переговорами, що відбувалися напередодні Конференції.

Висновки та рекомендації, вироблені під час Діалогів, будуть безпосередньо донесені до глав урядів, що візьмуть участь у Конференції.

Діалоги щодо сталого розвитку стосувалися 10 тем:

• Сталі міста та інновації
• Економіка сталого розвитку, включаючи моделі сталого споживання та виробництва
• Сталий розвиток як відповідь на економічну-фінансову кризу
• Стала енергетика для всіх
• Безробіття, гідна праця, міграція
• Вода
• Продовольство та продовольча безпека
• Сталий розвиток для боротьби з бідністю
• Ліси
• Океани

З квітня по червень на сайті http://riodialogues.org відбувалась онлайн-дискусія, у якій взяли участь зацікавлені сторони, експерти та науковці, які підготували біля ста рекомендацій для розгляду на Ріо+20. Дискусія завершилась онлайн-голосуванням, результати якого обговорювались під час 10 дискусійних панелей в рамках Діалогів, учасники яких у свою чергу теж мали виробити рекомендації. 12 панелістів Діалогів будуть відібрані для того, щоб в рамках круглих столів Конференції представити рекомендації главам країн. Після цього рекомендації будуть включені до основного документа Конференції.

ООН відзначила внесок уряду Бразилії в залучення громадськості до участі в обговоренні проблем сталого розвитку, перш за все, завдяки проведенню Діалогів зі сталого розвитку, у яких взяли участь тисячі людей, щоб обговорити ключові питання, які будуть поставлені перед світовими лідерами.

Нижче подається огляд деяких дискусій, що проходили в рамках Діалогів.

17 червня відбувся Діалог щодо сталого розвитку на тему «Продовольство та продовольча безпека».

Розпочала дискусію Гортензія Хідальго (Чілі) — представниця Мережі жінок корінних народів Латинської Америки та Карибського басейну за біорізноманіття, закликавши до цілісної гармонії із природою.

Карло Петріні (Італія) — засновник і президент Slow Food, нагадав, що протягом багатьох століть їжа була священною, а зараз втратила цю свою цінність для людини. Для того, щоб подолати кризу у сфері продовольства, необхідно змінити правила світової торгівлі, надавши пріоритет людям: місцевим мешканцям, фермерам, дрібним виробникам, молоді та старшому поколінню.

Окремі учасники дискусії говорили про переваги агроекологічного підходу до фермерства. Вандана Шива (Індія) — директор Фундації наукових, технологічних та екологічних досліджень (Research Foundation for Science, Technology and Ecology), говорила про небезпеку генетично-модифікованої продукції, порівнявши її з рулеткою, оскільки ризики щодо її споживання досі не вивчені. Вона також закликала до створення декларації прав Матері Землі, без якої не можливе не лише дотримання прав людини, а й взагалі забезпечення життя на планеті.

Учасники обговорювали й інші проблеми продовольчої безпеки, наприклад, використання пестицидів у сільському господарстві, що має значний негативний вплив на здоров’я людей.

Мері Робінсон (Ірландія), Директор Міжнародного інституту з питань довкілля та розвитку (International Institute for the Environment and Development, IIED) у своєму виступі зосередилася на питаннях боротьби із голодом, наголосивши, що він є систематичним порушенням прав людини. Жозетт Ширан, (США) — Віце-президент Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum) — говорила про позитивний досвід боротьби з викоріненням голоду, зокрема, відзначивши успіхи Бразилії у цьому питанні.

Дискутанти вказували й на системну природу голоду, пов’язаної із ціновими перекосами на продукти харчування, які підтримуються системою міжнародної торгівлі, та обговорювали економічні шляхи подолання цієї проблеми.

За результатами дискусії на голосування було висунуто наступні рекомендації:

• Урядові програми для захисту довкілля мають інтегрувати політики щодо продовольства та продовольчої безпеки;
• Сприяти сталим системам харчування, що сприяють покращенню здоров’я;
• Розвивати політики заохочення сталого виробництва та забезпечення продовольством, спрямовані як на виробників, так і на споживачів;
• Викорінити бідність та погане харчування внаслідок бідності;
• Встановити програми для попередження продовольчої небезпеки, пов’язаної із зміною клімату та стихійними лихами;
• Сприяти співпраці між урядом та приватним сектором для заохочення більш справедливого та сталого вибору споживачів;
• Сприяти інтегрованому комплексному плануванню і більшій міжсистемній узгодженості порядку денного глобальної продовольчої безпеки, на основі тісної координації між продовольством, водою та секторами екологічної політики;
• Планувати заздалегідь демократичні зміни;
• Сприяти залученню приватного сектору у політичні процеси, пов’язані із сталими харчовими системами;
• Обмежити вирощування тютюну.

67% аудиторії проголосували за рекомендації «Розвивати політики заохочення сталого виробництва та забезпечення харчами, спрямовані як на виробників, так і на споживачів».

18 червня відбувся Діалог щодо сталого розвитку на тему «Вода», присвячений проблемам забезпечення доступу населення до питної води та санітарії, у якому взяли участь провідні міжнародні експерти, політики, представники бізнесу, ООН та міжнародних неурядових організацій. Захід модерувала Льюіс Ньюман (Чілі) — журналіст телеканалу Аль Джазіра.

Учасники дискусії поділилися досвідом власних країн щодо вирішення нагальних проблем забезпечення якісною питною водою та санітарними умовами та наголосили на першочергових завданнях у сфері покращення доступу до питної води та санітарії.

Диборн Чібонга (Малаві) — Голова, Національної Асоціації дрібних фермерів Малаві (NASFAM) зазначив, що в Малаві, країні, надзвичайно багатій водними ресурсами, лише 6% населення мають доступ до якісної питної води. Тому першочерговим завданням є збереження та консервація водних ресурсів, а також забезпечення належної якості питної води.

Мирна Каннінгем Каім (Нікарагуа), директор постійного форуму корінних народів ООН звернула увагу присутніх на гендерний аспект проблеми водозабезпечення, що зазвичай залишається поза увагою, оскільки жінка в силу своїх фізіологічних особливостей найбільше потребує доступу до чистої води і є вразливою до санітарних умов. Вона навела приголомшливі приклади антисанітарних умов в різних країнах та розповіла про ризики для жіночого здоров’я та поширення інфекційних захворювань через відсутність належного забезпечення водою.

Бенедіто Брага (Бразилія), президент Міжнародної Асоціації Водних ресурсів (IWRA) та віце-президент Всесвітньої Ради Води (WWC), підкреслив, що проблеми води необхідно розглядати в контексті багатьох аспектів — релігійних, гендерних, політичних, економічних, екологічних тощо. Відповідаючи на запитання із залу стосовно проблем забезпечення питною водою в деяких регіонах Бразилії і пов’язані з ними міграції населення через сезонні посухи, він відмітив деякий прогрес у вирішенні проблеми водопостачання.

Мухаммед Юнус (Бангладеш), нобелівський лауреат, засновник Крамін Банк, розповів, що в Бангладеші — країні, що постійно потерпає від сезонних повеней, населення водночас страждає через нестачу якісної питної води внаслідок забруднення підземних вод миш’яком. Він підкреслив, що першочерговим завданням Конференції Ріо+20 є імплементація права на воду та санітарію.

Девід Бойз (Канада) із Public Services International наголосив на підзвітності урядів, в тому числі і у сфері управління водними ресурсами. Він підкреслив, що першочерговим завданням Конференції вважає змусити уряди всіх країн взяти на себе зобов’язання щодо права доступу до якісної питної води та санітарії.

Дискусія завершилася голосуванням аудиторії щодо внесення положень у рекомендації для глав урядів. На голосування в рамках панельної дискусії було винесено наступні положення:

• Зробити воду ключовим питанням серед цілей майбутнього розвитку;
• Утвердити важливість комплексного планування води, енергії та землекористування та управління на всіх рівнях.
• Поліпшити водопостачання та каналізації для забезпечення освіти дітей.
• Зміцнення солідарних механізмів фінансування
• Імплеменувати право на воду.
• Ухвалити більше амбітних глобальних стратегій для вирішення потреб водопостачання та каналізації
• Створити спільне бачення і прийняти план дій на глобальному рівні щодо управління стічними водами;
• Сприяти сталому використанню води і здоров'ю. Люди повинні мати доступ до сталої води та гігієни для забезпечення сталого зростання країни;
• Розширити та зміцнити глобальні механізми для моніторингу води, санітарії та гігієни.
• Забезпечити водопостачання шляхом захисту біорізноманіття, екосистем та водних ресурсів.

За результатами голосування більше 50% присутніх визначило пріоритетною рекомендацією імплементувати право на воду.

18 червня також відбувся Діалог зі сталого розвитку на тему: «Стала енергетика для всіх»

Модератором виступив Джеймс Астілл (Велика Британія) — оглядач газети The Economist. Дискусія зосередилася на питанні доступу до електроенергії. Крістін Лінс (Австрія) — виконавчий секретар REN21 визначила основним викликом, що стоїть перед усіма країнами, розширення масштабів використання відновлювальних джерел енергії за допомогою політики сталого розвитку.

Томас Нагі (Данія), виконавчий віце-президент Novozymes, відзначив, що в той час, коли поклади викопного палива зосереджені в обмеженому колі країн, сільськогосподарський потенціал досить рівномірно розподілений у світі, тому використання біопалива та побічної продукції сільського господарства в якості джерела енергії має величезний потенціал. На його думку, це може забезпечити кращий доступ до електроенергії, допомогти викорінити бідність, зменшити тиск на довкілля та вирішити ряд інших нагальних проблем людства.

На думку Чангхуа Ву (США) — директора Кліматичної групи Китаю (Greater China — The Climate Group), розробка технологій не є найбільшою перешкодою. «Насамперед, важливо забезпечити безпеку цих технологій для довкілля», — наголосила вона.

Луіс Пінгвеллі (Бразилія) — директор, COPPE-UFRJ; Виконавчий секретар Бразильського форуму із змін клімату (Brazilian Forum on Climate Change, FBMC), закликав зменшити нерівність у споживанні між багатими і бідними, посилаючись на досвід Бразилії.

Аудиторія взяла активну участь в обговоренні поставлених питань, зокрема, дискутувала про необхідність надати місцевим мешканцям можливість управляти електроенергією та децентралізувати енергопостачання з метою забезпечення більш високої ефективності.

Шейла Опараоча (Замбія) — Виконавчий секретар Міжнародної мережі з гендерних питань та сталої енергетики (International Network on Gender and Sustainable Energy) прокоментувала питання універсальності, рівності та доступності енергії. Вона наголосила на необхідності збільшення доступу до енергії для сімей, спільнот та жінок, що складають 70% бідних людей світу, а також закликала до більш адекватного і справедливого розподілу ресурсів.

На голосування було висунуто наступні рекомендації:

• Зробити конкретні кроки для припинення субсидій на викопні види палива.
• Сприяти використанню сталої енергетики і доступу до енергії як складової політики щодо громадського здоров’я.
• Стимулювати будівництво енергоефективних будівель та відповідної реконструкції існуючих;
• Встановити амбіційні цілі для просування на шляху до відновлювальної енергетики.
• Сприяти використанню велосипедів.
• Вимагати екомаркування на продуктах та чіткої інформації про енергоефективність продуктів;
• Посилювати регуляторні вимоги до енергоефективності всіх нових автомобілів.
• Інформувати людей про енергоефективність
• Надати амбіційні податкові заохочення для придбання енергоефективних продуктів.
• Створити стимули для заохочування роботи, не виходячи з дому.

Рекомендація «встановити амбіційні цілі для просування на шляху до відновлювальної енергетики» отримала найбільшу кількість голосів під час голосування.

Огляд підготовано ВЕГО «МАМА-86»