Вийшов друком п’ятий випуск часопису «ЕкоМама», присвячений актуальним питанням охорони довкілля. Цього разу в центрі уваги спосіб життя. Не просто здоровий, але екологічно-дружній. Той, який вкладається в концепцію сталого розвитку.

Можна впродовж десятиліть чекати на закони та державні ініціативи, покликані наблизити наше життя до стандартів сталого розвитку. Але слід пам’ятати, що кожен з нас щодня робить вибір, руйнівний для світу. Так само кожен може долучитися до порятунку світу, перейнявши так званий екологічно дружній стиль життя. Це спроба людини залагодити суперечку з природою і не повернутися в печеру, тобто не відмовлятися від надбань цивілізації.

Досвід роботи ВЕГО «МАМА-86» сформував розуміння, що найкращим способом переконання та розповсюдження позитивної практики є власний приклад, наочність та практичний характер діяльності. Це і надихнуло нас на ідею створення демонстраційного комплексу, що буде складатися з інформаційно-тренінгового центру та екопоселення — омріяного осередку цивілізації, створеного на засадах екологічно дружніх технологій та сталого розвитку сільської місцевості.

Наше Місто Сонця буде використовувати нетрадиційні джерела енергії, альтернативні способи будівництва, органічні методи сільського господарювання та принципи сталого розвитку ландшафтів та екосистем.

Як кожне поселення в українській традиції починалося з закладання церкви — духовного центру, так і ми першим кроком до мрії обираємо створення ідейного осередку. У демонстраційно-тренінговому комплексі бажаючі зможуть дізнатися про можливості та досвід використання екологічних технологій і навіть «помацати» їх руками у виставковому залі.

Наразі ми збираємо по шматочках мозаїку нашої мрії. На сторінках часопису знайшла відображення частина результатів наших шукань. Ми залишаємося відкритими для обговорення та шукаємо надійних партнерів, які допоможуть нам втілити нашу екологічну мрію.

СТАЛЕ СПОЖИВАННЯ — ШЛЯХ ДО ДОБРОБУТУ УКРАЇНЦІВ?

Досягнення сталого розвитку неможливе без перегляду людством способу життя та споживання, останнє підтвердження цієї тези — глобальна економічна криза. Що й відколи робить світова спільнота задля досягнення цілей сталого споживання та виробництва? Яке місце посідає тема сталого житла у Марракешському процесі? Наскільки актуальною для України є ця тема в контексті стану вітчизняної житлово-комунальної сфери та гострої потреби в запроваджені ресурсо- та енергоощадних заходів? І, нарешті, що може й повинен зробити кожен свідомий і зацікавлений громадянин, аби називатися сталим споживачем у власній оселі.
Ці та інші питання висвітлені у статті Ганни Голубовської-Онісімової, президента ВЕГО «МАМА-86», представниці організації у спеціальній робочій групі Марракешського процесу.

ЩЕПЛЕННЯ ВІД МАЙБУТНЬОГО

Ненадійні відносини з Росією щодо постачання природного газу, експансія сумнівних досягнень генної інженерії, від хімічне забруднення, яке стало невід’ємною частиною нашого життя — зараз, як ніколи раніше, актуальними стають питання впровадження та поширення екологічних інновацій, які дозволили б звичайним людям вирішити не лише екологічні, а також певні економічні, енергетичні та соціальні проблеми.

Ірина Малишева, координатор проекту ВЕГО «МАМА-86» «Екологічне життя людей», висвітлює стан та перспективи запровадження інноваційних рішень для сталого розвитку в Україні.

БІОАЛЬТЕРНАТИВА

У контексті перманентних газових торгів та політично-економічних ігрищ тема відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії для українців набуває все актуальнішого звучання. Фахівці стверджують, що використання лише 15% доступної в Україні біомаси дозволить зекономити 5 мільярдів кубічних метрів природного газу щороку.

Георгій Гелетуха, завідуючий відділом теплофізичних проблем біоенергетики Інституту технічної теплофізики НАНУ, директор Науково-технічного центру «Біомаса», кандидат технічних наук, ділиться з читачами баченням перспектив використання енергії біомаси у житлово-комунальному секторі України, розповідає про переваги використання біомаси та радить конкретні технічні рішення.

У ЦЬОМУ ДОМІ ЯК У РАЮ

Здавна зведення будинку означало створення нового світу, в якому родина мусить жити щасливо, комфортно і в достатку. Будівництво було покликане забезпечити здорове, безпечне і комфортне існування в межах доступних ресурсів. А що керує сьогоднішніми господарями, які використовують бездушні бетон та цеглу аби за типовим проектом спорудити свій маленький світ? І якою є альтернатива для тих, хто хоче, щоб житло було справжнім рукотворним прихистком для душі й тіла?

Стаття про українські традиції будівництва та сучасне альтернативне будівництво на сторожі здоров’я та добробуту. Серед іншого Євген Широков, керівник центру Хабітат при Білоруському дослідному інституті містобудування (Мінськ, Білорусь), який спорудив власний будинок за унікальною технологією, розкриває особливості будівництва з солом’яних тюків.

ТУТ ЖИВЕ НАТХНЕННЯ

Як майстерно «вписати» людське життя з його потребами й клопотами в живу природу, не завдаючи їй шкоди? Де людина почувається найзатишніше і які принципи лежать в основі сталого розвитку ландшафтів та екосистем?

Автори шукають відповіді на ці та інші запитання в контексті ідеї закладання поселення за екологічно дружніми мірками.

ДІМ, ЯКИЙ ЗБУДУВАЛА ЕРНСТ

Поняття «екологічний будинок», «пасивний будинок», «будинок нуль енергії» міцно увійшли в обіг європейців і малознайомі нашим співвітчизникам. Тетяна Ернст, автор і господиня першого в Україні пасивного екобудинку, ділиться досвідом спорудження та експлуатації свого помешкання, розповідає про особливості екологічного будівництва та переконує в тому, що сучасний будинок може бути комфортним і ощадливим водночас.

ЩОБ БУЛИ ЗАВЖДИ ЗДОРОВІ ВСІ РОДИЧІ ГАРБУЗОВІ. Або як не стати ворогом власному городу...

У тому, що пестициди, гербіциди фунгіциди тощо, несуть чималу загрозу для організмів людини, наших читачів переконувати не потрібно. А от що робити, аби обходитися без традиційних методів обробки землі та захисту рослин? З чого починається органічне сільське господарство у власному городі.
Розповідає Оксана Інте — досвідчений городник, керівниця навчально-практичного центру органічного землеробства та голова Київського обласного осередку ВЕГО «МАМА-86».

ВОДА З КОЛОДЯЗЯ: ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Впродовж десяти років ВЕГО «МАМА-86» вивчає стан води у децентралізованих джерелах, з яких п’є половина сільського населення країни. Зважаючи на невтішні результати цих досліджень, дуже важливо знати, яким чином можна захиститися від «отруйної» води. Про результати діяльності водної кампанії ВЕГО «МАМА-86» читайте на сторінках нашого журналу.

МОБІ ДІК ДЛЯ ЕКОЛОГА

НІ спалюванню непридатних пестицидів! — під цим гаслом ВЕГО «МАМА-86» зупинила спробу регіональних чиновників знищити НП за допомогою пересувної установки без необхідної дозвільної документації.
Питання поводження з небезпечними речовинами в Україні та стан вирішення проблеми НП на національному рівні в фокусі авторів матеріалу.

ПРО НАШИХ ДІТЕЙ, АЦЕТОН, ШКІДЛИВІСТЬ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК І КОРИСТЬ МАРМЕЛАДУ

Професор Галина Траверсе, голова Полтавської обласної організації «МАМА-86», завідувач кафедрою педіатрії № 1 Української медичної стоматологічної академії, ділиться власним досвідом боротьби з ацетонемічним синдромом — хворобою несприятливого довкілля, що все частіше вражає наших дітей. Причини виникнення, симптоми та методи профілактики АС — це варто знати усім батькам!

Також у номері текст меморандуму ЄС «План дій для сталого споживання, виробництва та промисловості», новини зі спеціальних екологічних заходів, анонси останніх друкованих видань ВЕГО «МАМА-86».

Цей випуск часопису ВЕГО «МАМА-86» «ЕкоМама» став можливим завдяки фінансовій підтримці Шведського товариства охорони природи в рамках проекту «Екологічне життя людей».