Органічний, екологічний або біотекстиль та одяг з нього крок за кроком завойовують світ, і перш за все, це текстиль з бавовни, льону, вовни та традиційних для України конопель.

БАВОВНИК ТА ТЕКСТИЛЬ З БАВОВНИ

Бавовна – пряжа рослинного походження, яку отримують з коробочок бавовнику. Бавовник був відомим в Індії з 7 сторіччя до н.е., лише через 24 сторіччя виробництво тканин з бавовни досягло Європи (воно почалось в Англії 1772 р).

До основних властивостей бавовни можна віднести гігієнічність, стійкість до впливу лугів; бавовна «дихає» (гарно пропускає повітря), легко вбирає вологу. Вона зручна та приємна в носінні, м’яка та стійка до витирання та розриву, легка в догляді. Добре фарбується та практично не вигорає, але під прямими сонячними променями бавовна стає менш міцною, тому потребує захисту.

Бавовник вирощується в 76 країнах світу, щороку його виробляється близько 25 мільйонів тон. Лідери виробництва бавовни – Індія, США та Китай. Водночас вона є важливим продуктом у багатьох маленьких бідних країнах, котрі експортують її в багатші країни. Через високий попит щороку для вирощування бавовни потрібно все більше земель, часто надто бідних та сухих для цього. Під цю культуру зайнято близько 320 тис. кв. км землі, вона вирощується з гігантським споживанням води та енергії. Внаслідок  інтенсивного зрошення сильно страждають ґрунти. Об’єм пестицидів і гербіцидів, що використовується, з кожним роком зростає, тому що підвищується кількість стійких до них комах. Для полегшення машинного збирання застосовуються фунгіциди – хімічні засоби для опадання листя. Більшість з речовин, що використовуються для промислового вирощування бавовни, визнані Всесвітньою організацією охорони здоров’я високонебезпечними (ліндан, ДДТ тощо).

Органічна бавовна та текстиль

Органічна бавовна вирощується без  застосування хімічних засобів захисту рослин (пестицидів), хімічних добрив і ГМО.

Попит на органічну бавовну росте. Культивація ґрунтів швидко збільшується, але  тільки близько 5 % світового виробництва бавовни вирощується органічним шляхом.

Органічна бавовна, вирощена без застосування агрохімікатів та штучних барвників, виробляється в більш як у 22 країнах. Тільки у Великій Британії більше 450 фірм пропонують вироби з органічної сировини. Однак при цьому, як свідчать дані швейцарської текстильної групи Oerlikon Saurer, на органічну бавовну все ще припадає менше 1% обсягу, що виробляється в світі[2]

ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ ЛЬОНУ

Виготовлена з льону тканина характеризується значною міцністю, еластичністю й помірною твердістю, довговічністю та стійкістю проти гниття. Одяг з льону впливає на фізичний та емоційний стан людини, сприяє збереженню здоров’я і збільшує опірність до різних хвороб.

Дослідження Міністерства охорони здоров’я України показали, що висока гігієнічність, міцність, комфорт виробів із лляних тканин сприяють більш інтенсивному кругообігові, стимулюванню організму і зменшенню його стомлюваності. Медики вважають, що льон сприяє зниженню простудних захворювань.

Вирощування льону менш шкідливе для природи, ніж вирощування бавовни, оскільки використовується набагато менше води. Льон – дуже потужна рослина, яка практично не боїться захворювань та шкідників, тому навіть при звичайному промисловому  вирощуванні використовується значно менше добрив і пестицидів.

Вироби з технічних лляних тканин є незамінними для харчової, оборонної, автомобільної й ряду інших галузей промисловості. Особливе значення для виробництва сумішевих пряж, тканин і нетканих матеріалів має бавовноподібне волокно – котонін – продукт котонізації короткого льоноволокна й відходів тіпання. Виробництво пряжі з котонізованого льоноволокна в суміші з бавовною дає можливість скоротити потреби в бавовні на 50%. Висока якість та унікальні властивості сумішевих тканин, що містить льон, стійкий попит на вироби з них дозволяють також значно скорочувати імпорт вовняних і натуральних шовкових волокон.

Історія льняних тканин

Льон усіма мовами означає стебла та волокно, пряжу та тканину. Це слово одразу асоціюється з дивовижними властивостями матеріалу. Льон – це чистота, комфорт, здоров’я.

Ця культура вирощувалася ще в егейський період. Надалі льон одержав широке поширення в Греції й Римі, де з тканин, вироблених із лляної пряжі, виготовляли одяг (наприклад, хітони), предмети військового спорядження (наприклад, прокладку для збруї), постільну білизну, парусину, такелаж. Крім того, лляне полотно використовувалося як матеріал для написання картин. Льон вирощувався, головним чином, в Єгипті, Верхній Італії, Галлії й Іспанії. В міру розширення масштабів морської торгівлі в епоху Відродження потреба в ньому значно зросла. Вироби з льону експортувалися навіть до Індії.[3]

Сьогодні у світовому виробництві та споживанні текстилю, як і раніше, пріоритетними є вироби з натуральних волокон, а лідером серед них є льон, як волокно, що забезпечує оптимальний мікроклімат і володіє антибактерицидними властивостями.[4] Льняні тканини і вироби з них – це ідеальний сучасний матеріал для людей, що ведуть активний спосіб життя, враховуючи основну властивість льону – будити в людях почуття зібраності та спокою[5].

Мода та продукція з льону

Красиві, легкі і дивовижно практичні вироби з льону завжди відповідали і відповідатимуть вимогам примхливої моди, як би стрімко вона не змінювалась.

Льон надає шовковистий вид тканинам за рахунок гладенької поверхні і вишуканого блиску, а підвищена твердість забезпечує стійку форму[5]. У наш час віддається данина моді на кольорові і строкато пофарбовані тканини, проте тканини натурального кольору льону не здають своїх позицій.

За прогнозами міжнародних експертів в області моди, актуальність використання лляних волокон не піде на зниження, а навпаки для створення тканин будуть використовувати волокна і нитки натурального походження.

Значення лляних тканин для виготовлення екологічно чистого та гігієнічного одягу важко переоцінити. Поєднання високої зносостійкості та неперевершених гігієнічних властивостей зумовлюють незамінність лляних тканин в структурі одягових виробів весняно-літнього сезону.             Таким чином, на основі вищевикладеного матеріалу можна зробити наступні висновки :

• чисто лляні тканини займають перше місце серед інших текстильних одягових матеріалів за такими властивостями, як екологічність, гігієнічність, довговічність;
• забезпечення постійного попиту на лляні вироби стане можливим за умови  гарантування виробниками безпечності лляних тканин з метою задоволення споживацьких вимог до них.

Перспективи розвитку лляної галузі в Україні

Протягом багатьох десятиліть Україна традиційно була одним з найбільших світових виробників та експортерів  льоноволокна та іншої продукції лляної промисловості. На теренах нашої держави, однієї з небагатьох, є потенціал для повного циклу виробництва та переробки льону.

Не викликає сумніву, що найближчим часом хвиля зростаючого попиту на органічний текстиль торкнеться і України. Однак логічним було б при цьому, звісно, залишатись не лише в пасивній позиції споживачів високоякісної продукції. Україна, зважаючи на свій досвід, могла б стати вагомим виробником органічного текстилю, перш за все, з льону та конопель, традиційних для неї аграрних культур.

На жаль, відсутність сучасної стратегії розвитку льонарства призвела до його глибокої кризи. У 1995-2000 роках галузь льонарства опинилась у складній соціально-економічній ситуації. Виробництво насіння льону скоротилося до рівня нижче внутрішніх потреб України, насіннєвий фонд льону був практично втрачений. У непридатність прийшла значна частина спеціалізованої техніки для збирання льону. Науково-дослідна та кадрова база втратила підтримку.

Якщо частина льоноволокна, що була вироблені в Україні, в 1990 -  1992 роках в структурі світового виробництва складала 15,7 %, то в 2007 році – менше 1 %[6]. Посівні площі льону-довгунця зменшились майже в 25 разів, валовий збір волокна – в 28,8, і насіння – в 23,5 раз.

Відновлення, розвиток, стабілізація ситуації, що склалася в льонарстві, можливі за умови запровадження комплексу заходів, орієнтованих на технічне, наукове, організаційне та матеріальне забезпечення аграрних та переробних підприємств і спрямованих на інноваційний розвиток галузі.

Одними з першочергових задач розвитку лляної галузі в Україні є:

• створення нового, екологічно чистого асортименту тканин, які відповідають сучасним тенденціям моди;
• розробка прогресивних технологій переробки льону і запровадження їх у виробництво для створення нової якісної продукції.

Необхідно також проводити активну пропаганду користі продукції з льону та формування вітчизняного попиту на цю продукцію.

Для гарантування конкурентноздатності лляної продукції на міжнародних ринках, гармонізації стандартів та її адаптації до вимог ЄС, необхідно створити випробувальний центр оцінки якості льонопродукції з акредитацією в міжнародних системах, розробити еталонну базу якості продукції, а також прийняти відповідні нормативні документи: державні стандарти, технічні умови, положення тощо.

Збільшення обсягів виробництва льонопродукції, поліпшення її якості та підвищення конкурентоспроможності товарів є одним з перспективних напрямі виходу України на світовий текстильний ринок та забезпечення внутрішніх потреб у товарах народного споживання.[4]

КОНОПЛІ: ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ

Коноплі вирощується людьми вже більше 8 тисяч років та використовуються для виробництва паперу, одягу, мотузок, а також у якості харчової добавки (насіння).

Ще кілька десятиліть назад посіви технічних конопель в СРСР займали 700—900 тис. га, в 1991 році площа посівів складала лише 58 тис. га, але ще працювали 40 заводів з виробництва волокна. Занепад цієї галузі виробництва пов’язують зокрема із зарахуванням конопель до категорії наркотичних рослин (Єдиною Конвенцію про наркотичні речовини  1961 р. [7] конопля була занесена до переліку таких рослин).

Проте застосування конопель у якості сировини для текстильного виробництва знову набуває актуальності. Вже зараз у світі існує більше ніж 200 фірм, компаній, наукових закладів і асоціацій, що досліджують, вирощують і переробляють коноплю. В лідери вийшли Китай, Франція та інші країни Європи, Азії та Латинської Америки. Завдяки успішним пошукам селекціонерів Інституту луб’яних культур УААН створені сорти конопель з відсутністю чи мінімальним вмістом наркотичних властивостей. Ці досягнення відзначені у всьому світі. Українські сорти зареєстровані та вирощуються як звичайна польова культура в країнах ЄС, Канаді, Китайській Народній Республіці та Російській Федерації.

В Україні ж вирощування конопель здійснюється у відповідності до Ліцензійних умов провадження господарської  діяльності  з культивування та використання рослин,  що  містять наркотичні засоби, для промислових цілей, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерство аграрної політики України від 21 червня 2001 р.   № 92/173 [8], за якими необґрунтовано вимагається забезпечення платної охорони посівів підрозділами МВС України. Як результат, втрачається інтерес до вирощування конопель та, відповідно, відзначається різке скорочення посівних площ культури. З 7,7 тис. гектарів у 1991 році  площа під коноплями до 2008 року скоротилася до 810 га.

Конопля є традиційною традиційної для нашої країни технічної культурою, а в  економічному плані її вирощування та переробка означає незалежність у виробництві товарів промислового використання та народного споживання з натурального волокна.

Екологічні переваги промислового  вирощування конопель наступні:

• Ця рослина дуже швидко перетворює вуглекислий газ на кисень (в три-чотири рази швидше, ніж листяні дерева).
• При вирощуванні конопель не обов’язково застосовувати мінеральні добрива чи хімічні засоби захисту рослин, зважаючи на швидкість росту цієї культури при умові правильних сівозмін.

Властивості тканин із конопель

На сьогоднішній день коноплі стали новим елітним матеріалом для сучасних дизайнерів і дозволила створити новий напрямок моди. Навіть незначний відсоток вкладення їх у структуру матеріалу додає готовим виробам своєрідний вигляд (нерівність поверхні, кольору, стовщення ниток, вкраплення більш товстих волокон).

Тканині, отриманій з конопель, властиві стійкість та збереження при обробці корисних та цінних властивостей природного матеріалу. Вона залишається біологічно  активною, м’яко взаємодіє зі шкірою та здатна захистити її від шкідливого впливу  навколишнього середовища – солей важких металів, несприятливого поєднання температури та вологості, негативної дії надлишків ультрафіолетового опромінення. Її гіпоалергенність досягається завдяки відсутності в рослинній сировині токсичних хімікатів, що використовуються для боротьби з бур’янами, шкідниками та захворювання культурних рослин. Там, де росте конопля, дерева та кущі не заражаються інфекціями,  а комахи-шкідники не заводяться.

Тканина з конопель має бактерицидні властивості, що й потрібно, наприклад, для гарного  дитячого підгузка. Такий підгузок не прилипає до шкіри малятка, відмінно дихає, не електризується, ніколи не викликає подразнення та підтримує здоровий стан шкіри. Ця тканина також   підтримує нормальний теплообмін організму людини: зимою в ній не холодно, а літом не жарко. Ультрафіолетове проміння, що так згубно діє на нашу  шкіру, затримується конопляною тканиною майже повністю (на 95%), тоді як іншими тканинами – лише на 30-50%.

Ще однією перевагою одягу, зробленого з конопель, є те, що термін його зношуваності в декілька разів перевищує показники для бавовни та льону.

Однак слід згадати, що на обробку конопель необхідно вдівічі більше часу, ніж на виготовлення тканин з бавовни. Затрати часу на виробництво пов’язані з необхідністю ручної обробки матеріалу на всіх стадіях процесу виготовлення тканини.

---

[1] Цитович И.Г., Галушкина Н.В. США: текстиль под прессом. // Текстильная промышленность. –  2003. - №5. – С.67-69.