Екологічне обстеження території розміщення екопоселення

(Тези доповіді)

Олександр Галаган,
завідуючий лабораторії ландшафтної екології Географічного факультету
Київського національного університету імені Тараса  Шевченка

Перед складанням проекту розбудови екопоселення бажано отримати наступні вихідні матеріали:

• топографічну карту;
• інженерно-геологічну карту;
• карти ґрунтів або плани сівозмін.

Топографічна карта дає можливість отримати уявлення про просторові особливості території та провести попередній ландшафтно-геохімічний аналіз її міграційної структури (шляхи міграції можливих речовин-забруднювачів).

Інженерно-геологічна карта дає уявлення про підстилаючи гірські породи та характер залягання підземних вод.

На картах ґрунтів та планах сівозмін міститься інформація про ґрунти.

Загалом така картографічна інформація є базою для проектування поселення із застосуванням екосистемного підходу.

Перед проведенням екологічного обстеження ділянки на основі картматеріалів має бути розроблений план виконання робіт (вибір  розташування точок відбору зразків для аналізів, виявлення та обстеження потенційно небезпечних об’єктів на прилеглих територіях, вивчення радіаційної обстановки тощо).

Після проведення польового рекогносціювання «план виконання робіт» уточнюється.

У разі виявлення потенційно небезпечних об’єктів поблизу ділянки, або якщо вони достатньо віддалені, проте розташовані в межах геохімічних коридорів, сполучених з територією, де має знаходитись екопоселення, необхідно буде провести додаткові аналітичні дослідження вод та ґрунтів, зважаючи на характер полютантів, які можуть надходити від об’єкта-забруднювача в навколишнє середовище.

Під час проведення екологічного обстеження виділеної земельної ділянки під розміщення екопоселення необхідно  виконати такі дослідження:

• аналіз основних параметрів ґрунтів: кислотність, механічний склад, вміст гумусу, вміст нітратів, забезпеченність мікроелементами;
• проведення аналізів  хімічного складу поверхневих та підземних вод — (для пошуку джерел водопостачання, в першу чергу, на вміст нітратів, карбонатів та заліза).

Отриману геохімічну інформацію необхідно використати при розробці проекту під час виділення функціональних зон екопоселення.