Звіт про глобальні проблеми якості водних ресурсів, який підготували: UNESCO та UNEP GEMS/Water Programme.

Звіт розглядає п’ять ключових моментів і питань, що пов’язані з темою Дня води 2010 «Проблеми якості води»:

1. Покращання якості води на всіх рівнях — ключове завдання для досягнення Цілей розвитку тисячоліття (ЦРТ);
2. Якість прісних вод: вона покращується чи погіршується?
3. Вчасне та належне реагування на проблеми водних ресурсів дає можливості для розвитку;
4. Уряди несуть відповідальність за стан глобального водного середовища;
5. Майбутні потреби у моніторингу якості води.

1. Покращання якості води на всіх рівнях — ключове завдання для досягнення Цілей розвитку тисячоліття

Основну інформацію щодо прогрессу у досягненні ЦРТ в галузі водопостачання, санітарії та біорізноманіття водних екосистем збирає Система глобального моніторингу довкілля/Программа по воді (GEMS/Water Programme). До того ж інформацію про якість води можна знайти у Програмі оцінки світових вод Організації Об’єднаних Націй (UN-WWAP), яка була започаткована в 2000 році згідно з рішенням Комісії ООН зі сталого розвитку.

24 організації ООН, які утворили структуру з питань води ООН-UN-Water, беруть участь у зазначеній програмі, допомагають країнам у досягненні своїх зобов’язань з питань води.

Програма забезпечує механізм звітності про прогрес у цих областях шляхом підготовки серії Всесвітніх доповідей про розвиток водних ресурсів (WWDRs). У доповіді надається аналіз глобальних проблем якості води, оскільки вони пов’язані з досягненням узгоджених на міжнародному рівні цілей в галузі водопостачання, санітарії та біорізноманіття.

Дані показують, що в деяких частинах світу відбулися поліпшення якості води. Разом з тим, існують серйозні проблеми, які необхідно вирішити задля досягнення здоров’я і благополуччя у світі. Хоча залишається багато проблем щодо захисту водних екосистем, успіху можна досягнути шляхом запровадження належного планування, прояву політичної та інституційної волі, надання фінансових і технічних ресурсів. Покращивши якість води — ми досягнемо Цілей Розвитку Тисячоліття.

Ні один захід не зробить більше для скорочення кількості хвороб і порятунку життя людей у країнах, що розвиваються, ніж забезпечення всього населення безпечною водою та належною санітарією.

Доступ до питної води і санітарних послуг є передумовою для досягнення всіх інших міжнародно узгоджених цілей і завдань.

Зосередивши увагу на якості води, можна вирішити і завдання щодо досягнення цілей з водопостачання, санітарії та збереження біорізноманіття водних екосистем.

Наше ставлення до природи та розуміння цінності ресурсів та послуг, які надають людям водні екосистеми, має основоположне значення для забезпечення миру, безпеки і процвітання.

Вода забезпечує життя екосистем, а екосистеми, у свою чергу, допомагають регулювати кількість і якість води.

Цілі розвитку тисячоліття і якість води

У 2000 році Організація Об’єднаних Націй визначила вісім Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ), з метою подолання бідності та забезпечення соціально-економічного розвитку людства до 2015 року. У 2002 році під час Зустрічі на найвищому рівні зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі ЦРТ були підтверджені та розширені.

Цілі розвитку тисячоліття:

1. Ліквідація голоду та бідності.
2. Забезпечення всіх початковою освітою.
3. Сприяння гендерній рівності та посилення ролі жінок.
4. Скорочення дитячої смертності.
5. Покращення материнського здоров’я.
6. Боротьба з ВІЛ / СНІДом, малярією та іншими захворюваннями.
7. Забезпечення екологічної стійкості.
8. Посилення міжнародної співпраці для розвитку.

Управління якістю води сприяє напряму та опосередковано досягненню всіх цілей, але найбільш тісно воно впливає на впровадження завдань Цілі 7:

• Інтегруванню принципів сталого розвитку в національні стратегії і програми та відновлення втрачених природних ресурсів;
• до 2015 року скоротити вдвічі частку населення, що не має сталого доступу до безпечної питної води та базовим умовам санітарії;
• до 2010 року значно скоротити втрати біорізноманіття і
• до 2020 року забезпечити істотне поліпшення життя як мінімум 100 мільйонам мешканців трущоб (нетрів).

Згідно даних Програми спільного моніторингу ВООЗ /ЮНІСЕФ, починаючи з 1990 року, інвестиції в забезпечення людей безпечною водою та умовами санітарії поліпшили показники охоплення населення цими послугами по всьому світу.

За умов збереження нинішніх тенденцій, можна очікувати, що у 2015 році до 85% зросте кількість людей на планеті, які забезпечені питною водою, і умовами санітарії, до 63% зросте населення будуть мати доступ до належних умов санітарії. Разом з тим, необхідні додаткові зусилля, особливо в Африці і деяких частинах Азії, для досягнення цілей в повному обсязі.

2. Якість прісних вод: чи поліпшується або погіршується якість внутрішніх вод?

Показники якості води можуть бути використані для демонстрації прогресу у досягненні ЦРТ шляхом визначення тенденцій зміни якості води у часі та просторі.

Здоров’я гідроекосистем та людей залежать від фізичного, хімічного і біологічного складу води.

Діяльність людини має найбільший вплив на якість водних ресурсів.

Добра якість води залежить від розчинених солей і мінералів, які є необхідними для здоров’я і життєздатністі організмів, і вона забезпечується роботою водних екосистем.

Здоров’я людини

Небезпечна вода і погані санітарні умови спичиняють приблизно 80 відсотків всіх хвороб у країнах, що розвиваються. Щорічно через це помирає понад 5 мільйонів людей, з них більше половини — діти. Значне занепокоєння викликає забруднення металами та мікроорганізмами багатьох водойм в світі.

Метали — забруднювачі

Метали існують у природі і потрапляють у водні організми з їжею та водою.

Такі метали, як ртуть, мідь, селен і цинк мають необхідні організму в малих концентраціях. Разом з тим, ці метали мають здатність до накопичення у тканинах живих організмів, що викликає їх тривалу дію та вплив більш високих концентрацій і може призвести до хвороб. Підвищені концентрації слідових металів може мати негативні наслідки як для диких тварин, так і для людей.

Діяльність людини, наприклад, видобування копалин або важка промисловість, може призвести до зростання концентрацій металів у порівнянні з їх природнім вмістом.

Моніторинг металів у поверхневих і грунтових водах надає вихідну інформацію, необхідну для визначення їх придатності для споживання людиною.

Відомо, що вміст миш’яку в грунтових водах в багатьох частинах світу є прийнятливим, відповідно до рекомендацій ВООЗ по питній воді. Однак слід зазначити, що миш’як є серйозною загрозою для здоров’я людей в ряді країн світу, таких як: Бангладеш і Камбоджі, Угорщина, де вода з неглибоких свердловин має високий природній вміст цього елементу.

Мікробіологічне забруднення

Найбільша стурбованість щодо мікробного забруднення пов’язана з ризиком захворювання або передчасної смерті людей і тварин через вживання забрудненої води. Мешканці територій, що розташовані нижче за течією та поблизу місць інтенсивного землеробства або скидів каналізації та з очисних споруд, а також люди, які працюють або відпочивають у місцях, де водойми інфіковані патогенними мікроорганізмами, підпадають під високий ризик захворіти на інфекційні хвороби.

Індикаторні організми, такі як колі-форми, можуть бути використані для виявлення фекального забруднення водних ресурсів.

У цілому, рівень фекальних бактерій кишкової палички в річках корелювати з чисельністю населення міст, розташованих вище за течією від місця відбору проб.

Враховуючи зростання населення і процес урбанізації, потрібні додаткові інвестиції у поліпшення інфраструктури водопостачання та санітарії як в країнах, що розвиваються, так і в розвинених країн.

Екосистемні послуги

Здоров’я водного середовища впливає на здоров’я людини та соціально-економічний розвиток. На прикладі відновлення деяких деградованих водних екосистем було продемонстровано різні ступені можливого виправлення пошкоджень, викликаних евтрофікацією та підкисленням.

Евтрофікація

Продуктивністю гідроекосистем можна управляти шляхом прямого або непрямого внесення азоту і фосфору з метою або зменшення або збільшення біопродуктивності.

Аналіз змін середніх концентрацій нітратів в річках за період між початком 1980-х і початком 2000-х, показує, що поліпшення (що відповідає зменшенню) вмісту нітратів виявлене в більшості місць спостереження на річках Швейцарії та в половині — на річках Індії, у той час як нітратне забруднення збільшилося або залишилося на тому самому рівні на більшості станцій контролю на японських і російських ріках.

Зниження концентрацій нітратів, ймовірно, відбулося завдяки місцевим і регіональним зусиллям, спрямованих на скорочення або ліквідації точкових джерел забруднення, скидів з сільськогосподарських угідь та комунальних очисних споруд у ріки й озера.

Підкислення

РН водної екосистеми, що характеризує кислотність-лужність води, має важливе значення, оскільки воно тісно пов’язане з біологічною продуктивностю.

Хоча стійкість окремих видів значно вар’їрує, значення рН від 6,5 до 8,5 зазвичай відповідають добрій якості води, і цей діапазон є типовим для більшості великих водозбірних басейнів світу.

Аналіз даних щодо рН показує, що для більшості річкових басейнів світу величини рН лежать в межах значень «хорошої якості води».

Значні покращення показників рН були досягнені в ряді частин світу в результаті глобальних і регіональних зусиль щодо скорочення викидів сірки.

Риби

Риби мають важливе значення не тільки для функціонування екосистем, вони також мають важливе соціально-економічне значення для людей.

Втрата видів риб через зміни якості води або надмірний вилов риби може призвести до суттєвих змін у динаміці екосистем, включаючи значне зростання кількості безхребетних і водоростей, надмірно швидкий ріст та можливість цвітіння водоростей.

Рибні популяції можуть слугувати індикаторами довгострокових або широкого спектру впливів змін у водному середовищі, оскільки багато видів риб є відносно довгоживучіми та рухливими організмами.

Вони інтегрують ефекти впливу більш низьких трофічних рівнів, створюючи тим самим можливість узагальненої оцінки інтегрованого здоров’я навколишнього середовища.

Риби важливі для оцінки забруднення екосистем, оскільки вони вцілому представляють вершину харчового ланцюжка і схильні до біоакумуляції і біопідсилення важких металів і синтетичних органічних забруднювачів.

Риб порівняно легко зловити і визначити вид, при цьому відбір проб не завдає значної шкоди, риб можна відловити та знов відпустити неушкодженими, якщо для аналізів не потрібно відбирати зразки тканин і органів.

3. Вчасне та належне реагування на проблеми водних ресурсів дають можливості для розвитку

Добре управління водними ресурсами сприяє економічному розвитку та добробуту людини.

Послуги водних екосистем забезпечують благополуччя людей та сприяють боротьбі з бідністю. Інструменти інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР) широко відомі своєю здатністю включати соціально-економічні, екологічні та технічні аспекти водного середовища та басейнів річок у будь-які схемі управління.

Якщо водні ресурси не управляються необхідним чином та водні екосистеми деградують, це призводить до негативних наслідків і для здоров’я та добробуту людини.

Підраховано, що кожен долар, вкладений у поліпшення водопостачання та санітарії повертає 3–34 долари. Економічна вигода від одночасного досягнення цілей з покращання водопостачання та умов санітарії домогосподарств в секторі охорони здоров’я сягає 84 млрд доларів на рік, що включає скорочення витрат на медичну допомогу, вартість робочих днів від скорочення хвороб, збережених життів, а також економія часу від близькості/наявності питної води та умов санітарії для продуктивної діяльності.

Хоча прогнозовані потреби у фінансуванні економічного розвитку і досягнення ЦРТ у водному секторі сягають 111–180 мільярдів доларів на рік, поточні інвестиції в галузь санітарії та водопостачання загалом складають лише близько 10–30 млрд. доларів на рік.

Ефективна очистка стічних вод може зняти мікробне забрудненя до безпечного рівня, тому належна робота очисних споруд у містах та сільських районах є важливою для досягнення ЦРТ.

Це призведе не тільки до поліпшення здоров’я людини в глобальному масштабі, але й поліпшить здоров’я екосистеми.

Здорові люди і навколишнє середовище є найбільш продуктивними в економічному плані.

Покращення наукового розуміння взаємодії між гідрологічними, хімічними і біологічними процесами водної екосистеми можуть бути використані для розробки і здійснення еко-гідрологічних рішень постачання, очистки та забору води.

Можливість отримати вигоди від інвестицій часто стримується відсутністю необхідних даних та інформації про якість вихідної води. Саме тому необхідно розвивати та вдосконалювати моніторинг і проведення оцінки стану вод у різних частинах світу.

4.  Уряди несуть відповідальність за контроль глобального водного середовища

Основною метою контролю якості внутрішніх вод є забезпечення безпечної води для потреб людини.

У залежності від масштабу проблеми, заходи із сталого забезпечення водою можуть виявитися ефективними на глобальному, регіональному, національному або місцевому рівнях.

Пріоритетним завданням моніторингу водних екосистем є збір вихідних даних. Також потрібно проводити довгостроковий моніторинг ефективності політики та вжитих заходів. На глобальному рівні уряди проводять моніторинг та оцінку якості води, беручи участь у програмах ЮНЕП / Програма по воді та надаючи дані у GEMСтат і глобальну базу даних про якість води.

GEMСтат надає дані про екологічну якість води та інформацію, яка є науково достовірною, доступною і сумісною.

На вебсторінці GEMСтату http://www.gemstat.org надаються дані про якість поверхневих і підземних вод, зібрані в рамках GEMS/ глобальної мережі водних ресурсів, яка включає понад 2800 станцій, двох мільйонів записів, і більше 100 параметрів. Ці дані слугують зміцненню наукової основи глобальної та регіональної оцінки водних ресурсів, показників та раннього попередження. GEMСтат також має геопросторове представлення даних за допомогою Google Earth.

У світі існує 263 міжнародних водойм. Водні басейни надають важливу можливість для співпраці на регіональному рівні, які можуть бути необхідні для запобігання або усунення конфліктів.

Водна Рамкова Директива ЄС, SADC Протокол по воді 2000 року та Ініціатива в басейні ріки Ніл (ІБН) є гарними прикладами управління спільними водними ресурсами.

Труднощі моніторингу та управління внутрішніми водними ресурсами не є нездоланними, і, безумовно, нині є багато позитивних прикладів успішного управління.

Так, стурбованість з приводу впливу на здоров’я деяких сполук, що накопичуються в організмі людини і тварин, призвела до введення у різних частинах світу заборони ряда пестицидів та хімічних речовин. Ці заборони можуть дати помітне поліпшення якості поверхневих вод, що вже доведено на прикладі кількох річок в Китаї.

ГХЦГ — хлорорганічний інсектицид було заборонено використовувати в Китаї у своїй технічної формі у 1983 році. ГХЦГ складається з кількох ізомерів; інсектицид ліндан складається майже цілком з ізомеру ГХЦГ, який був дозволений до обмеженного використання в Китаї у 1991 році.

Ліндан і нині все ще використовується в багатьох частинах світу, його залишки були виявлені в поверхневих водах.

Однак, пестициди здатні атмосферного переносу на великі відстані, пестициди або їх продукти розпаду були виявлені в опадах, поверхневих водах і біоті в регіонах, що розташовані далеко від їх джерела походження.

Осадження пестицидів у віддаленій середовищі, часто в арктичних і альпійських регіонах, ставить під загрозу чутливі наземні та водні екосистеми.

На національному рівні, запровадження підходів інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР) задля провадження регулювання водних об’єктів, що зазнали надмірної експлуатації має суттєві можливості щодо запобігання та/або зупинення деградації та відтворення водних ресурсів у багатьох країнах.

Сьогодні вже можна знайти приклади ефективних систем моніторингу якості води, в рамках ІУВР в ряді країн: Південно-Африканській Республіці, Мексиці і Японії.

Південна Африка визнала за необхідність розробити систему довгострокового моніторингу водних ресурсів та програм для вирішення проблем: як засолення, евтрофікації, загроз для біорізноманіття, і мікробіологічного забруднення, як доповнення до існуючої національної програми гідрологічного моніторингу.

Згідно результатів довгострокового моніторингу трьох річкових басейнів у Південній Африці, встановлено чіткі тенденції щодо залежності електропровідності вод від людської діяльності. Так, провідності в басейні Orange River (ріки Помаранчевої) суттєво підвищилася за період між 1980 і 2004 роками як наслідок інтенсивного зрошування і змін опадів, проте за цей самий час в басейні ріки Great Fish (Великої Риби) відбулося значне зниження провідності води завдяки міжбасейновому перекиданню води з басейну Orange River. В третьому річковому басейну ріки Tugela, Тугела, за той же період часу не було виявлено ніяких істотних змін.

Значне відновлення річок спостерігається в Японії, при цьому досягнуто значних успіхів з відтворення значно трансформованих екосистем, які знаходяться в районах з надзвичайно високою щільністю населення.

Хоча залишається багато проблем щодо охорони водних екосистем, стає очевидним , що успіху можна очікувати, впроваджуючи необхідне планування та спираючись на політичну та інституційнальну підтримку (волі) та фінансових і технічне забезпечення.

Три основні пріоритети урядів щодо управління якістю водних ресурсів

Пріоритети урядів у сфері регулювання якості води

• Інвестиції в технології для покращання оцінки ризиків, моніторингу, збору та управління інформацією та налагодження комунікації
• Удосконалення управління спільними водними басейнами для збільшення можливостей розвитку і зменшити ймовірність виникнення конфліктів
• Організація спільного управління навколишнім середовищем та наукових досліджень, які є умовами зміцнення довіри і співпраці.

Нові загрози для якості води

• Зміна і мінливість клімату;
• Ліквідація гребель, через значні навантаження акумульованих дамбами наносів;
• водні і пов’язаних з водою патогенні організми;
• Хімічні забруднювачі, включаючи сполуки, які порушують роботу ендокринної системи, фармацевтичні препарати і речовини засобів особистої гігієни, а також
• Інвазивні види — види вселенці.

5.  Майбутні потреби моніторингу якості води

Попри наявні невирішені проблеми якості води, світ стикається з новими екологічними викликами, які загрожують водним та наземним екосистемам.

Мінливість клімату, біотичні інвазій та впровадження нових хімічних речовин і мікроорганізмів у водні об’єкти постійного створюють нові загрози для здоров’я водних екосистем, які повинні вирішуватися органами влади на місцевому, національному і глобальному рівнях.

Очікується, що протягом наступних кількох десятиліть відбудуться зміни середніх величин температури і рівнів опадів та підвищення рівня моря в результаті змін у великомасштабних атмосферних процесах, таких як Ель-Ніньо Південне коливання у Тихому океані та Північноатлантичне коливання, і всі ці зміни будуть впливати на внутрішні води.

Спостереження протягом останніх трьох десятиліть свідчать про значне підвищення температури в озерах і водосховищах в Африці, Північній і Південній Америці, Європі та Азії.

Визначити ефективність місцевих, регіональних та глобальних зусиль з приборкання темпів погіршення якості води можна тільки за наявності достатніх даних, які описують існуючі тенденцій у часі і просторі.

Нові підходи та методи повинні бути розроблені і впроваджені для вирішення існуючих проблем і забезпечення осіб, які приймають рішення, відповідною і точною інформацією та оцінкою даних.

Поточна інформація про результати моніторингу якості води та оцінка базується на данних, зібраних на місцях. Захоплюючі перспективи на майбутнє полягають в можливості робити оцінки з використанням різних джерел данних, зокрема, космічних спостережень, в надійному та оперативному режимі. Зв’язування двох джерел даних може виявитися цінним науковим ресурсом, оскільки потенційно розширює сфери охоплення, масштаби та можливість дублювання збору даних для завдань оцінки, а також сприяє розробці нових моделей і методик.

Для задоволення майбутніх потреб моніторингу якості води та її оцінки можна визначити такі вісім пріоритетів:

1. Розуміння взаємозв’язку між якістю води і природними ландшафтом, гідрологічними процесами і діяльностю людини в межах водних басейнів;
2. Оцінки якості води в контексті «загального ресурсу»;
3. Оцінка якості води у зв’язку з її кількістю;
4. Оцінка якості води у взаємодії з біологічними системами;
5. Довго тривалий моніторинг;
6. Перехід від моніторингу до прогнозування — застосування накопичених знань про гідрологічну систему та якість води для схожих територій, де поки що не ведеться моніторинг;
7. Інвестування коштів у збір додаткової інформації про ландшафт та людські фактори, які впливають на якість води
8. Просування технології моніторингу якості води в реальному часі.

Знайти глобальні дані про якість води можна на www.gemstat.org, а також побачити результати картографічного їх відображення за допомогою використання супутникових знімків Google Earth.

Використана література:

http://www.gemswater.org/common/pdfs/water_quality_outlook.pdf

http://www.unwater.org/worldwaterday/downloads/WWD2010_HIGHRES_BROCHURE_RU.pdf