Захід проводився у великій залі Новокаховської міської ради. Конференція зібрала 86 учасників з 12 міст України (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Феодосія, Енергодар, Нікополь, Кам’янка-Дніпровська, Каховка, Нова Каховка, Горностаївка). Серед учасників конференції були державні посадовці, представники місцевого самоврядування, водно-каналізаційних господарств, громадських організацій, ЗМІ та студенти приладобудівного технікуму.

Конференцію відкрив міський голова Нової Каховки В.І. Коваленко з привітаннями та побажанням плідної праці. За дорученням голови Херсонської облдержадміністрації М. М.Костяка, учасників конференції привітав та ознайомив з проблемами й завдання влади щодо подолання еколого-ресурсної кризи в басейні Каховського водосховища та нижнього Дніпра радник Херсонської облдержадміністрації Г.М. Романенко. Він виголосив доповідь «Проблеми формування засад нової прогнозованої та екологічно безпечної водогосподарської політики в Херсонській області та Причорноморському регіоні».

Координатор з питань питної води та санітарії ВЕГО «МАМА-86» Г.М. Цвєткова розповіла про завдання України щодо виконання міжнародних зобов’язань за Протоколом про воду та здоров’я, а також представила досвід участі громадськості у впровадженні Протоколу на національному рівні та на місцях.

Радник Херсонської облдержадміністрації Г.М. Романенко ознайомив з проблемами водогосподарського комплексу Херсонської області, яка за показниками здоров’я та певних соціальних здобутків посідає 23 місце серед областей України. Серед проблем Херсонщини і Причорноморського регіону в цілому були названі: підтоплення значних територій регіону, особливо його низовинної частини, внаслідок підйому ґрунтових вод та втрати найбільшого багатства регіону — сільськогосподарських земель; значне накопичення мулових відкладень у Каховському водосховищі, які стають однією з причин заморних явищ у Дніпрі. Подолання еколого-ресурсної кризи в регіоні значною мірою залежить від вирішення проблем управління водними ресурсами, впровадження політики заощадливого водокористування, впровадження жорсткого контролю за скидами.

Голова координаційної ради ВЕР «Хортицький Форум» О.С. Багін представив ситуацію, яка склалася в районі Запоріжжя на Каховському водосховищі. Розповів про громадську басейнову раду, яка намагається напрацювати спільний підхід до вирішення проблем Каховського водосховища. За його словами, потрібна співпраця та координація дій з державними органами влади. Назріла потреба в створенні робочої структури на рівні обласних адміністрацій для спільного вирішення проблем Каховського водосховища.

Голова Новокаховської міської громадської екологічної організації «МАМА-86-Нова Каховка» Т.Ф.Козак поділилася досвідом та результатами впровадження проектів з екосанітарії в м. Нова Каховка та селах району. У рамках цих проектів було здійснено громадські моніторинг нітратного забруднення колодязної води та інвентаризацію стихійних сміттєзвалищ в селах Новокаховського району та м. Нова Каховка; проведене інформування громадськості та влади щодо виявлених проблем питної води, прибережних та санітарно-захисних зон водних джерел, побутових відходів, якості води та зв’язку її з здоров’ям, проблем «цвітіння» дніпровської води синьо-зеленими водоростями, стрімкого зростання вмісту фосфатів у стічних водах міст та забруднення ними Дніпра, проблем водовідведення в неканалізованих населених пунктах.

«МАМА-86-Нова Каховка» за три роки впровадила 7 пілотних проектів, включаючи 4 екотуалети в приватному секторі та на дачних садибах і 1 в Корсунській ЗОШ соціальної реабілітації. Крім того, ведеться реконструкція очисних споруд Корсунській ЗОШ соціальної реабілітації. Завдяки проектам вдалося привернути увагу сільських мешканців до ефективних технологій компостування органічних відходів, повторного безпечного використання поживних речовин продуктів життєдіяльності людини.

Для загального поліпшення ситуації «МАМА-86-Нова Каховка» запропонувала:

1. Призупинити процес забруднення малих річок, водосховищ, каналів шляхом вирішення проблем сміття в водоохоронній зоні, налагодження роздільного збору та переробки побутового сміття, налагодження контролю за дотриманням екологічного законодавства з боку державних та громадських організацій, залучення ЗМІ та налагодження контролю за використанням природоохоронних фондів.
2. Провести лабораторні дослідження мулу, води і визначити можливості їх використання в сільському господарстві.
3. Продовжити паспортизацію джерел.
4. Посилити контроль стоків у річку та забезпечити виконання підприємствами та організаціями вимог природоохоронного законодавства.
5. Просувати будівництво сухих туалетів (екотуалетів) та локальних очисних споруд стоків в неканалізованій місцевості.

Представник Херсонського облводгоспу Т.В. Кунафіна звернула увагу на збереження та відновлення водних ресурсів Херсонської області та на необхідність якісно нового підходу до екологічного оздоровлення басейну Дніпра, враховуючи радикальні зміни характеру природокористування та розвитку економіки країни. Серед першочергових заходів запропоновано:

1. Витримувати пропуски в нижній б’єф Каховської ГЕС на рівні не нижче науково обґрунтованих обсягів.
2. Забезпечити дотримання регламенту скиду води з Карачунівського водосховища для забезпечення якості води в р. Інгулець.
3. Житлово-комунальним та іншим підприємствам покращити ступінь очистки стічних вод та припинити скид неочищених стоків у Каховське водосховище на території м. Берислав.
4. Посилити контроль за додержанням вимог законодавства у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах водних об'єктів.
5. Продовжити роботу по відновленню та облаштуванню природних джерел.
6. Надати повноваження органам Держводгоспу щодо стягнень з порушників за невиконання вимог приписів і ненадання звітності про використання водних ресурсів.

Голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради ВЕР «Хортицький Форум» В.А. Сандул повідомив, що на сьогодні не визначені міжобласні межі по водній акваторії Каховського водосховища, який є об’єктом спільного використання, але за якість якого фактично ніхто не відповідає. Скиди промислових гігантів та водоканалів Придніпров’я (Дніпропетровська, Запоріжжя, Енергодару, Нікополя та інш. населених пунктів) нарощують рівень забруднень. Враховуючи, що остання ґрунтовна наукова робота «Схема улучшения технического состояния и благоустройства Каховського водохранилища и его прибрежной зоны» виконана в 1986 році, запропонувати обласним радам та державним адміністраціям Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей ініціювати підготовку міжобласної басейнової угоди. Нижньодніпровська громадська басейнова рада Українського екологічного руху «Хортицький Форум» виступає ініціатором та наполегливо пропонує розпочати підготовку міжобласної басейнової угоди. До її прийняття ввести практику узгодження планів і проектів, що здійснюються в областях за рахунок всіх видів фінансування включно з проектами, що фінансуються міжнародними донорами.

Головний інженер інституту «Дніпродіпроводгосп» В.В.Дем’ян доповів про сучасний гідрологічний режим водосховищ Дніпровського каскаду; на прикладі результатів дослідження Дніпровського водосховища була дана загальна характеристика руслових процесів та типів течій, рівневого режиму, льодових явищ, твердого стоку, замулення водосховища. За висновками дослідження, назріла необхідність оптимізації експлуатації каскаду водосховищ шляхом зниження експлуатаційних рівнів водосховищ на величину надлишкової місткості 15,8 млрд. м³. Звільнений об’єм необхідно використовувати для регулювання пропуску повеней методом, наближеним до природного, заповнюючи водосховища щовесни до теперішніх рівнів і поступово звільнюючи від води, як це робила матінка природа до нашого втручання. При таких режимах: не постраждає гідроенергетика, але необхідно буде узгоджувати роботу гідроелектростанцій та АЕС; зменшиться, а в більшості, і зовсім припиниться берегова абразія, розмив берегів; скоротяться проблеми з підтопленням земель навколо водосховищ; збільшиться проточність водосховищ, зменшиться «цвітіння» води влітку.

Академік Державної технічної академії наук О.О. Коваленко представив різні типи обладнання для ефективного та низькозатратного очищення стічних вод на прикладі роботи очисних споруд міст Бузова, Ялта, Львів, Сумгаїт. Особливості споруд полягають у їх компактному розміщенні, високій технічній ефективності очищення та економічній доцільності. Завдяки модернізації технологічного процесу є можливість зменшити вологість активного мулу в декілька разів і закінчити цей процес компостуванням з допомогою вермітехнології.

Кандидат технічних наук УкрНДІЕП М.А. Захарченко ознайомив присутніх з різними типами локальних біологічних інженерних очисних споруд (БІС), які можна застосувати для невеликих міст і селищ. Ці технології використовують фіторемедіацію (комплекс методів очищення вод, ґрунтів і атмосферного повітря з використанням рослин та фітотехнологій) — інженерне рішення з використанням вищих водних рослин для очищення стічних вод. Так БІСи з використанням очерету ефективно очищують стоки від, іонів нітратів та нітритів на 60–90%, фосфатів — 20–60%, іонів тяжких металів — 20–80%, завислих речовин — 96–98%, сульфатів іонів — 25–30%, іонів кальцію, магнію, натрію — 10–15%, нафтопродуктів — 19–20%, органічних сполук — 65–90%, бактерій і мікроводоростей — 96–98%. Учасникам конференції були продемонстровані приклади різних типів БІС, які зараз працюють в Україні. До переваг роботи таких споруд також слід віднести енергозбереження, низькі витрати на обслуговування та зменшення кількості обслуговуючого персоналу.

Головний гідрогеолог Каховської ГГМЕ, ктн М.П. Рябцев розповів про гідрогеологічні умови Херсонської області і проблеми забруднення ґрунтових вод. Зупинився окремо на Олешківських пісках, на їх унікальності як природного явища, завдяки якому відтворюються значні об’єми та запаси чистої підземної питної води. Але ці реліктові піски, аналогів яким немає в Європі, останнім часом все більше підпадають під антропогенний вплив. Необхідно запланувати заходи по їх збереженню: недопущення несанкціонованого забору піску, попередити і унеможливити розорювання земель. Зникнення Олешківських пісків неодмінно призведе до зниження рівня ґрунтових вод, зникнення лісів, опустелювання значних територій та виникнення кочуючих пісків.

Координатор з питань питної води та санітарії ВЕГО «МАМА-86» Г.М. Цвєткова розповіла про вади традиційного централізованого поводження зі стоками та переваги екосанітарних технологій, які базуються на ресурсозбереженні, і перш за все — води, впровадженні повного повторного використання біогенів для відновлення родючості землі; забезпечують надійний захист водних ресурсів від забруднення. Були представлені результати 6 річного досвіду впровадження екосан туалетів та нових пілотів з впровадження БІС в неканалізованій місцевості.

Після сесійної роботи учасники конференції мали змогу ознайомитися з роботою очисних споруд (ОС) Електромашзаводу для очищення зливових стічних вод високо забруднених нафтопродуктами та роботою ОС Новокаховського ВУВКГ на всіх етапах очистки комунальних стоків: від механічної — до біологічної. Ефективність очистки цих споруд становить 96–98%. Планується на майбутнє впровадити технологію знезараження очищених стоків за допомогою ультрафіолетового випромінювання.

На кінець дня учасників конференції приємно здивували мешканці села Корсунка, які подарували гостям яскравий концерт. Весь вечір над Дніпром лунали українські пісні. Зворушили серця гостей і танці дитячого коллективу.

4 вересня учасники конференції відвідали Корсунську загальноосвітню школу соціальної реабілітації, де збудовано сухий екосантуалет, який замінить вуличну вбиральню на вигребі. Учасники обговорили перспективи використання сухих туалетів в неканалізованій місцевості, особливо в сільських садибах, а також в місцях, де часто трапляються перебої з електропостачанням, та в місцевостях, що підтоплюються. Крім того, було зазначено проблему зниження родючості (70% земель області потребують відновлення родючості), пошуку технологій відновлення вмісту гумусу в збіднілих ґрунтах та можливості застосування екосанпродуктів для цього. Будівництво сухого екосантуалету реалізоване Новокаховською міською екологічною громадською організацією «МАМА-86-Нова Каховка» за фінансової підтримки WECF та французького фонду Foundation Ensemble.

Фоторепортаж про події дивіться у нашій фотогалереї