Цьогорічна тематика Всесвітнього дня води — «Вода та харчова безпека».

Харчова безпека вважається забезпеченою, коли всі люди у будь-який час мають фізичний, соціальний та економічний доступ до достатньої кількості безпечних та поживних харчових продуктів для задоволення своїх харчових потреб та уподобань для ведення активного та здорового способу життя.

У світі нараховується зараз приблизно 7 мільярдів жителів, ще на 2 мільярди зросте населення Землі до 2050 року. Статистика говорить, що кожний дорослий випиває від 2 до 4 літрів води кожен день. Зі змінною кліматичних умов необхідно враховувати, що дорослій людині при високих температурах повітря або жаркому кліматі потрібно 3,5–5 л, при високих фізичних навантаженнях — близько 4 л, а під час фізичних навантажень в жаркому кліматі рекомендована кількість води може зростати до 12 л на добу.

Водночас більша частина води, що ми «п’ємо», входить в їжу, що ми їмо: виробництво 1 кг яловичини потребує 15 тис. літрів води, пшениці — 1,5 тис. літрів. Мета цьогорічного Всесвітнього дня води привернути увагу до потреби раціонального використання водних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції та зменшення навантаження на водні ресурси шляхом зміни поведінки у харчуванні та виробництві харчових продуктів.

Вода є однією із необхідних складових у виробництві харчових продуктів і можна порахувати, скільки води витрачається на/або скільки води забруднюється у процесі їх виробництва. Проведенням розрахунків загального обсягу прісної води, що використовується при виробництві товарів і послуг, що споживаються однією особою, співтовариством або для бізнесу (або визначенням так званого «водного сліду») займаються у світі з 2002 року. На рівні індивідууму — «водний слід», це обсяг води, що використовує цей індивідуум, на рівні націй — це використання самих водних ресурсів, мінус «віртуальна вода» на експорт (обсяг води, що використовується при виробництві товару або послуги на експорт) та плюс «віртуальна» вода від імпорту товарів та послуг (обсяг води, що використовується при виробництві товару або послуги на імпорт).

Згідно з дослідженнями середній глобальний «водний слід» за період 1996–2005 становить 1385 м³ на людину в рік. Сільське господарство залишає самий великий «водний слід», що складає 92% від глобального. На вирощування пшениці, рису та кукурудзи витрачається 27% від загального обсягу використаної води, на виробництво м’ясних та молочних продуктів відповідно — 22% та 7%. Приблизно одна п’ята частина «водного сліду» відноситься до виробництва продукції на експорт.

«Водний слід» США становить 2,842 м³ на людину в рік, Китаю та Індії — 1,071 м³ та 1,089 м³ на людину в рік відповідно. (http://www.pnas.org/content/early/2012/02/06/1109936109)

Великі обсяги води, що використовуються у сільському господарстві, вселяють надію, що людство, зменшуючи витрати води на ці цілі, зменшить і обсяги використання води. Покращуючи ефективність іригації, дає можливість заощадити водні ресурси та залишити їх в екосистемі. Інший шлях зменшення нашого «водного сліду» — зміна нашої поведінки харчування, наприклад, люди можуть погодитись їсти менше м’яса, або перейти від яловичини, що вироблена з м’яса корів, яких годували зерном, до м’яса корів, що випасаються.

 Скільки води потрібно, щоб виготовити твою їжу?

В Україні також займаються вивченням «водного сліду» у сільському господарстві. Згідно з дослідженнями В.Власова та Д.Власова у 2009 р. аграрний сектор України по 9 видах продукції спожив понад 58 млрд. м³ води. Це на 20 млрд. м³ менше, ніж у 2002 р. внаслідок значного зменшення виробництва тваринницької продукції. При цьому Україна виступає світовим донором водних ресурсів, експортуючи немало продукції, насамперед рослинницької. Так, наприклад, у 2009 р. на її виробництво пішло майже 20 млрд. м³ водних ресурсів. Тобто, Україна зберегла імпортерам 20 млрд. м³ води, які вони витратили б на виробництво завезеного товару.

Витрати водних ресурсів України на сільгоспвиробництво, млн. т (В.Власов, Д.Власов)

 Згідно із аналітичною доповіддю Національного інституту стратегічних досліджень України за період 1990–2010 рр. в Україні відбулося зменшення посівних площ сільгоспкультур на 16,8%, у 4,6 рази знизились посівні площі кормових культур, що негативно вплинуло на розвиток кормової бази тваринництва. За цей період значно зросли посіви високорентабельних експортоорієнтовних культур: соняшнику — у 2,8 рази, ріпаку — більш ніж вдесятеро. «Водний слід» розділяють на три компоненти: «блакитний» — вода, що забирається з поверхневих та підземних джерел, «зелений» — дощова вода та «сірий» — обсяг забрудненої води, що утворюється в процесі виробництва. «Блакитний водний слід» ріпаку від зрошування становить — 2150 м³/т, а пшениці та сої — 926 м³/т. (The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products. Main report. December 2010. http://www.waterfootprint.org/Reports/Report47-WaterFootprintCrops-Vol1.pdf) .

Таким чином, знаючи «водний слід» того чи іншого продукту чи процесу виробництва, можна оптимізувати використання води та зрозуміти шляхи розвитку промисловості з точки зору ефективного використання води.

Які дії можна зробити, щоб зменшити свій «водний слід»:

• слідувати здоровому способу харчування;
• вживати менше продуктів, що мають більший «водний слід»;
• зменшити кількість продуктів, що викидаються: 30% всіх харчів, що виробляють у світі не з’їдається, вода, що була використана на їх виробництво втрачається;
• виробляти більше продуктів харчування кращої якості та з меншим використанням води на виготовлення.

Можна порахувати свій «водний слід» використовуючи електронний калькулятор розміщений на сайті (англійська мова):

http://www.waterfootprint.org/?page=cal/WaterFootprintCalculator