12–17 березня 2012 року у Марселі, Франція відбувся 6-й Всесвітній водний форум (ВВФ).

Форум є головною подією у водній галузі світового рівня і проводиться раз на 3 роки. Попередній форум відбувся у 2009 році у м. Стамбул, Туреччина. Цьогорічний Марсельський форум проходив під гаслом «Час для рішень» і головний фокус цієї всесвітньої наради був спрямований на пошук рішень водних проблем на всіх рівнях: від місцевого до глобального, за участі всіх зацікавлених сторін: урядів, міжнародних організацій, представників водної галузі, організацій громадського суспільства, місцевих органів влади та громад, науковців та ЗМІ. Організатори та учасники Форуму визначили та обговорили низку глобальних водних викликів, що свідчать про загострення водної кризи. І хоча існує широкий спектр специфічних проблем, на рівні країн та регіонів для їх вирішення потрібна політична воля до дій і виконання зобов’язань та угод, підписаних на різних рівнях влади.

Комісія по регіональним процесам, що готувала та координувала роботу Форуму із збору та обговорення рішень, визначила 3 головні напрямки: благополуччя кожного, економічний розвиток та збереження голубої планети. В рамках цих напрямків було визначено 12 пріоритетів для роботи та 3 основні умови успіху. Робота над рішеннями за окремою темою була розпочата на етапі підготовки до Форуму. Кожний бажаючий мав можливість надіслати своє рішення за обраною тематикою на розгляд координаторів тематичних напрямків.

Більш ніж 400 сесій та круглих столів були проведені задля пошуку та узгодження рішень цих проблем та прийняття зобов’язань щодо їх втілення. За оцінками організаторів, у Форумі взяли участь 20 тисяч делегатів, серед них 82 міністри. Загалом в різних заходах Форуму взяли участь більш ніж 35 000 осіб. 800 НУО долучилися до роботи Форуму. Від України в роботі Форуму брали участь делегація Мінприроди на чолі з Міністром М. Злочевським та делегація Держводагенства на чолі з Головою — В.Сташуком.

Основним документом Форуму стала Міністерська декларація, яка була прийнята 13 березня 2012 року.

http://www.worldwaterforum6.org/fileadmin/user_upload/pdf/14-03-2012/Ministerial_Declaration_Final_RU.pdf.

Резолюція має рекомендаційний характер. Разом з тим вона є орієнтиром для роботи урядів і спрямовує зусилля різних зацікавлених сторін на ефективне розв’язання складних проблем розвитку в сучасних умовах економічної кризи, демографічного росту та кліматичних змін.

Аналізуючи результати обговорення водних питань в рамках Водних форумів можна побачити певний прогрес у розумінні чим є вода для людства: від гасла «Вода — бізнес кожного» (ВВФ-2 у Гаазі, 2000), визнання води як товару, активного залучення приватного сектору до вирішення завдань водопостачання та санітарії і просування партнерства бізнесу та держави у вирішенні проблем водопостачання та водовідведення. Проте розвиток такого підходу поставила під сумніви економічна криза у 2009 році, і під час проведення форуму у Стамбулі у 2009 році настрої щодо бізнесу були не такі оптимістичні, все частіше лунали заклики до розвитку партнерств та співпраці з усіма зацікавленими діючими сторонами.

Вже у Стамбулі на порядку денному міністерських дебатів було питання визнання нового підходу до вирішення водних проблем, яке основане на визнанні людством права на воду. Проте у 2009 році уряди ще не були готові до такого розуміння та змін.

Цьогорічний Марсельський форум в Декларації вже чітко прописав 8 пунктів, які підтверджують, що нині уряди зголосилися діяти задля досягнення права на воду та санітарію як важливої умови благополуччя для всіх та викорінення бідності. Під час Форуму в Марселі вже частіше стали лунати не лише слова «партнерство», але й « солідарність», право для кожного. І Форум збирав та узагальнював і поширював досвіди ефективних практик від всіх головних груп стейкхолдерів: науки та виробництва, державних та громадських організацій, банків, молоді та жінок та інших.

Серед 12 пріоритетів були визначені такі:

у напрямку 1 «благополуччя кожного»: гарантування доступу та права на воду для всіх; забезпечення доступ до покращених послуг з санітарії для всіх, покращення гігієни та здоров’я через забезпечення водою та санітарією, запобігання та відповідне реагування на ризики та кризи, пов’язані з водою; налагодження співпраці та миру за допомогою води;

за напрямком 2 «економічний розвиток»: збалансоване багатоцільове використання шляхом впровадження інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР), безпека харчових продуктів завдяки ефективному водокористуванню, гармонізація води та енергетики, пропаганда зеленого росту та цінностей екосистем;

у напрямку 3 «збереження голубої планети»: покращення якості води та екосистем, зниження тисків та скорочення сліду діяльності людини на воду, відповідь на кліматичні та глобальні зміни в урбаністичному світі.

Серед головних умов успішного вирішення проблем було визнано три: добре управління, фінансування води для всіх та сприятливе середовище.

http://www.worldwaterforum6.org/en/commissions/thematic/priorities-for-action-and-conditions-for-success/

Одним з ключових пріоритетних питань, яке мало широке обговорення на етапі підготовки та під час роботи Форуму, було питання права на воду та санітарію, визнане 189 країнами на рівні ООН у 2010 році. Визнаючи, що скрізь на планеті, для всіх і кожного право на воду має бути гарантоване та реалізоване, учасники Форуму гаряче дискутували щодо різних аспектів цього права: від формулювання та адаптації у національних законодавчих актах до впровадження його на практиці. Серед цікавих ініціатив щодо впровадження рівного права на воду та санітарію можна зазначити представлення книги кращих практик в Європейському регіоні, яку започаткувала Франція у співпраці з Секретаріатом Протоколу про воду та здоров’я «Ніхто не залишиться поза увагою» (“No one left behind”). Також цікавими були круглі столи з представлення вже багаторічної роботи із забезпечення гарантованого доступу до води в Португалії та Південно-Африканській республіці.

Форум приділив значний час обговоренню питань води в контексті сталого розвитку і визнав, що сталий розвиток не можливий без вирішення питань води. І цей висновок є головним посланням урядам, які зберуться на Конференції Ріо+20 з 20 до 22 червня 2012 року.

У фокусі роботи Форуму були нагальні питання, пов’язані з водою: забезпечення доступу до води для всіх і задля гарантування безпеки здоров’я та харчових продуктів, розвитку енергетики, забезпечення економічного та демографічного росту в умовах зміни клімату.

Безпека води була в центрі багатьох дискусій Форуму. Делегати визнали необхідність привернення уваги до цього питання як на національному, так і регіональному-міжнародному-глобальному рівнях.

Вода є вкрай важливою як для нагальних життєзабезпечуючих потреб людини, так і для економічного розвитку та екологічної безпеки. Особливо відзначалося, що взаємозв’язок між водою та енергією стає все більш явним та сильним, ніж раніше. Саме тому 14 березня була зроблена спільна заява від Всесвітньої енергетичної ради та Всесвітньої водної ради. Ці організації зголосилися працювати над кількома спільними програмами, які покажуть що нам потрібна енергія для води та вода для енергії. Це набуває великого значення, тому що в рамках переговорів щодо зміни клімату питання води та енергії мають розглядатися разом. А для їх вирішення кошти Копенгагенського Фонду зеленого клімату мають вже у наступному році направлятися порівну на водну та енергетичну інфраструктури.

Учасники Форуму визнали, що питання водної безпеки має розглядатися на рівні голів урядів в рамках Конференцій ООН. Зокрема, на наступній Конференції ООН з питань безпеки в Сеулі воно має розглядатися на рівні питань ядерної безпеки та безпеки плавання. Так само водні питання будуть на порядку денному саміту в Ріо, а також ведуться переговори з включення водних питань в роботу Конференції ООН зі змін клімату (СОР18).

Форум завершився цікавою ініціативою — сесією проголошення зобов’язань, які кожний з виступаючих брав на себе особисто, або від імені організації, яку представляв. Понад годину тривала ця сесія під час якої було проголошено понад кілька десятків заяв про зобов’язання: від уряду Франції та муніципалітету міста Марселя, від Молодіжного Водного Форуму та представників жіночих і дитячих організацій, від великих корпорацій та Всесвітньої водної ради, від Міжнародних організацій та окремих представників громад та громадських організацій. Свої добровільні зобов’язання можна і зараз розмістити в Інтернеті на Веб-сторінці ВВФ-6.

Франція на правах хазяйки Форуму надала широкі можливості для активного спілкування та представлення досягнень різними організаціями. В рамках Форуму працювали виставки «Село рішень», «Простір пустель та оаз» та Виставковий центр, де різні країни, водні компанії, міжнародні організації, громадські та урядові структури мали змогу представити свої водні досягнення та інновації на виставкових стендах або під час семінарів, презентацій та акцій.

Напередодні ВВФ-6, 5–9 березня 2012, поблизу Марселя відбувся Всесвітній молодіжний парламент по воді (ВМПВ). 85 молодих представників молоді 5-ти континентів напружено працювали, обговорюючи проблеми води та їх рішення, узагальнюючи своє бачення майбутнього і плануючи свою участь у вирішенні водних викликів. 14 березня в рамках роботи ВВФ молодь провела заключну сесію з представленням своєї Декларації та урочистою клятвою молодих парламентарів щодо зобов’язання працювати спільно задля вирішення регіональних та місцевих водних проблем.

На Форумі широко був представлений досвід Франції. Бажаючі мали змогу під час виставок та технічних візитів ознайомитися з надбаннями країни у вирішенні проблем водної галузі та управління водними ресурсами. Так, наприклад, деякі учасники Форуму стали свідками підписання Угоди про співпрацю з управління водними ресурсами в басейні лагуни de Thau, переговори з усіма зацікавленими сторонами про яку тривали понад 20 років.

Разом з тим, як стало традицією, поблизу Марселя під час ВВФ-6 паралельно відбувся альтернативний Форум, який організували міжнародні НУО. Учасники альтернативного Форуму критикували ВВФ, назвавши його «торговим шоу для водної індустрії».

Єдиною спільною позицією між обома Форумами було визнання прогресу і висловлення впевненості у досягненні ЦРТ по воді у 2015 році. Згідно звіту UNICEF/ВООЗ, з 1990 року 2 млрд. людей отримали доступ до питної води, що є доброю новиною для 783 мільйонів, які ще чекають на вирішення цієї проблеми.

Громадські організації наголошували на гарантіях у забезпеченні доступу до санітарії, де є суттєве відставання у виконанні ЦРТ і наголошували, що міністерська Декларація не має необхідного пункту, який би прописував право на воду та санітарію як права кожного, що за їх словами дозволяє поволі рухатися назад, ніж сприяти подальшому прогресу у впровадженні прав людини. До того ж лідеру НУО не було надано слова на сесії на найвищому рівні з питань права, тому з боку громадськості були висловлювання про завершення проведення ВВФ та необхідності проведення Конференції ООН з питань впровадження права на воду та санітарію у світі.

Також під час Форуму відбулися протести проти приватизації послуг водопостачання та санітарії. Стурбованість громадськості викликає контроль водної галузі з боку корпорацій, який спричиняє скорочення робочих місць, ріст цін та дискримінацію бідних людей та маргіналізованих (відчужених) громад, послаблення державного потенціалу та контролю, зниження можливостей споживачів води брати участь та впливати на прийняття рішень, приховування законних вимог та інформації. Корпорації не приділяють уваги довгостроковим інфраструктурним та системним інвестиціям, а також політичній та культурній цінності води, в результаті чого забезпечення споживачів водою стає залежне від їх можливості платити і не відбиває їх базового права на ресурс.

Не тільки громадськість, а й деякі міністри, зокрема Міністр по воді та довкіллю Болівії, відзначали, що фокус Декларації ВВФ-6, спрямований на технологічні та інвестиційні рішення, може розглядатися, як підтримка політик приватизації.

Ще одним «гарячим» питанням залишається протягом всіх років роботи водних форумів політика будівництва великих гребель, яку проводить ВВФ. Це питання було на порядку денному Марсельського Форуму 14 березня — в Міжнародний День дій для Річок, який цього року відзначався вже 15 разів. У цей день учасники альтернативного форуму протестували проти намагань ВВФ та водного бізнесу «озеленення» ідеї будівництва дамб шляхом визискування користі від виробництва енергії, яка іде на потреби самої індустрії , а не домогосподарств. При цьому майже нічого не робиться для вирішення проблем переселених громад та проблем скорочення течії нижче дамб, як правило вже в інших країнах, а також впливу дамб на сільське господарство, запаси рибних ресурсів та інші галузі.

На Форумі Міжнародна Асоціація гідроенергетиків представила Протокол з оцінки сталості гідроенергетики, добровільна self-policing scorecard для будівельників дамб. Цей документ зазнав критики з боку низки НУО, які зазначали, що цей інструмент є кроком назад відносно діючих документів, включаючи рекомендації Світової Комісії по дамбах, міжнародні стандарти — Конвенцію Міжнародної організації праці та Декларації ООН про Місцеві народи (United Nations Declaration on Indigenous Peoples). До того ж критика стосувалася суб’єктивності впровадження Протоколу, коли замовник сам визначає того, хто зробить оцінку за його кошти.

Одним із тих, хто критикував цей Протокол були громадські організації з В’єтнаму, які наголосили на тому, що необхідно враховувати в Протоколі і суворі соціальні та екологічні стандарти, а не тільки технічно-економічні при будівництві дамб. Нині потреби та проблеми багатьох мільйонів людей в басейні р. Меконг не беруться до уваги будівельниками великих гребель на цій річці. Головне гасло протестуючих було «Великі дамби не є зеленими».

Ще за рік до початку роботи ВВФ в Марселі громадські організації утворили коаліцію НУО «ефект метелика». Це коаліція міжнародних громадських організацій, які займаються адвокацією ефективних місцевих рішень, що мають стійкий вплив на розвиток водопостачання та водовідведення. Коаліція включає понад 90 організацій громадянського суспільства, мереж та жіночих організацій, які впроваджують рішення, що базуються на принципах права людини, досвіді громад і стосуються питань прийняття політичних рішень, здійснення проектів, інформаційних кампаній та підсилення потенціалу зацікавлених сторін на місцях. Коаліція напрацювала звернення до ВВФ-6, в якому зазначено 9 основних сфер діяльності щодо прийняття взаємозобов’язань між урядами та громадянським суспільством. Серед них питання: управління, фінансів, право людини на доступ до води та санітарії, взаємозв’язок води, санітарії, гігієни та здоров’я, розвиток потенціалу, мир та транскордонна співпраця,управління водними та природними ресурсами та зміна клімату, безпека води та харчових продуктів, вода та надзвичайні явища.

ВЕГО «МАМА-86» — член Жіночого водного партнерства, яке є одним з організаторів та лідерів Коаліції. Завдяки підтримці цього партнерства ВЕГО «МАМА-86» мала змогу брати участь у Форумі в Марселі, а саме в роботі в прес-конференції Жіночих організацій з обговорення проблем води та участі жінок, а також організація представила досвід впровадження проекту з покращення доступу дітей до безпечної води в Україні на стенді Жіночого водного партнерства. Представниця «МАМА-86» взяла участь у сесії організацій громадянського суспільства на тему «Роль жінок у вирішенні водних проблем: представлення нового мислення та нових викликів» («На подіумі»).

Слід також відмітити, що серед 85 молодих парламентарів була і представниця України, яка активно співпрацює з «МАМА-86-Полтава» і вже вдруге брала участь у Молодіжному водному парламенті, але цього разу вже не в Європейському, а у Всесвітньому.

Підготувала Цвєткова Анна, координатор програми «Вода та санітарія» ВЕГО «МАМА-86».