Увага! Це архівна версія сайту. Новий сайт ВЕГО «МАМА-86» знаходиться ТУТ

Результати анкетування відвідувачів діагностичного кабінету

З метою вивчення громадської думки активістами ВЕГО «МАМА-86» було розроблено Анкету для опитування відвідувачів (батьків) діагностичного кабінету, стосовно їх обізнаності та поінформованості щодо:

  • питань стану навколишнього середовища;
  • взаємозв’язку між його якістю та здоров’ям людей;
  • ставлення до раціонального використання природних ресурсів;
  • охорони довкілля, взагалі;
  • доцільності проведення діагностики як дітям, так і дорослим (їх батькам).

Протягом дев’яти місяців (серпень 2002 року (початок проведення анкетування) — квітень 2003 року) було заповнено всього 181 анкету громадянами-відвідувачами діагностичного кабінету, що проходили обстеження за методом Фоля. Серед опитаних були мешканці м. Києва та Київської області (м. Боярка, м. Буча, м. Ніжин, с. Рокитне, с. Тарасівка) з яких 90 % були жінки (віком від 30 до 40 років). Половина з опитаних мали вищу освіту, 29 % — середню спеціальну, 15 % — середню, всі інші — неповну середню.

Результати статистичної обробки анкет та проведеного аналізу надали змогу оцінити допомогу лікарів ВЕГО «МАМА-86» (Кравчук О.А., Проценко А.Г.) всім хто її отримав не тільки кількісно, але і якісно. На питання щодо доцільності та отриманих вражень від наданої допомоги (проведеної діагностики) всі респонденти висловились однозначно — «задоволені» (100 %), дехто навіть залишив схвальні записи-подяки у «Книзі відгуків та пропозицій».

Провівши ретельний аналіз відповідей на питання щодо основних чинників які мають негативний вплив на здоров'я громадян були визначені наступні пріоритети:

  • екологічного спрямування, а саме поганий стан довкілля;
  • соціальної спрямованості — неповноцінний відпочинок та повсякденний клопіт.

Відповідаючи на питання стосовно взаємозв’язку між якістю середовищ довкілля та станом здоров’я, респонденти в першу чергу відмітили погану якість питної води з водогону.

В подальшому відмічено деяке регіональне спрямування та розподілення, так для мешканців Києва актуальною та хвилюючою проблемою виявилось забруднення атмосферного повітря, у мешканців Київської області (м. Боярка, м. Буча, м. Ніжин, с. Рокитне, с. Тарасівка) більшу стурбованість викликає радіаційна ситуація.

Насторожує факт низького рівня інформованості громадян стосовно стану навколишнього середовища, навіть у районі проживання (87 %), тільки 13 % з опитаних, володіє інформацією, і вважає себе поінформованим.

Більше ніж 90 % респондентів, серед джерел інформування основним зазначили ЗМІ (телебачення, газети, журнали та радіо) (90 %). Тільки 3 % від опитаних, відмітили що отримують екологічну інформацію від неурядових організацій, що викликає певну занепокоєність і впевненість в проведенні в подальшому інформаційної кампанії щодо розповсюдження екологічно-значимої інформації.

Проаналізувавши відповіді щодо джерел еко-інформування, еко-виховання дітей 70 % — відмітили провідну роль вихователів дитячих садків та вчителів шкіл. Насторожує те, що 30 % з опитаних респондентів зазначили відсутність екологічного інформування молоді взагалі.

Стосовно питання щодо вживання питної води громадянами відповіді були не однозначними, і виглядають таким чином:

35 % — вживають для пиття та приготування їжі воду з водогону недоочищену;
25 % — опитаних вживають воду з артезіанських свердловин;
25 % — доочищують перед вживанням воду з водогону;
15 % — використовують бутильовану воду.

Відповідаючи на питання, якій упаковці респонденти надають перевагу, більше половини (52 %) від загальної кількості опитуваних надають перевагу пластиковій тарі.

Проаналізувавши відповіді на питання стосовно побутових лічильників, можна зазначити, що на сьогоднішній день їх використання не є популярним, а саме:

26 % — використовують лічильники холодної води;
15 % — використовують лічильники гарячої води;
6 % — використовують лічильники тепла;
4 % — використовують лічильники газу.

Що ж стосується використання води в побуті (в цілому) та в аспекті її економії відповіді розподілились таким чином:

5 % — опитаних використовують 500 літрів води за добу;
24 % — опитаних використовують 300 літрів води за добу;
71 % — опитаних використовують 100 літрів води за добу.

Про можливість розподілу сміття на харчові та побутові складові переважна більшість людей мають лише загальне уявлення 59 %, 28 % опитуваних зізналися, що їм зовсім нічого не відомо. Детальну інформацію з цього приводу розподілу сміття на харчові та побутові складові мають лише 13 % серед опитуваних.

Більше половини (80 %) з опитаних щодо готовності сортувати власні побутові відходи відповіли «так», але все ж таки 20 % відмітили, що не готові до цього процесу.

Стосовно збереження електроенергії та використання енергозберігаючих лампочок, тільки 28 % респондентів постійно користуються ними, багато з опитаних (72 %), які не використовують енергозберігаючі лампочками, навіть не чули про їх існування.

Щодо програмами місцевої влади з вирішення проблем негативного впливу екологічних чинників на стан здоров’я місцевих жителів, більшій половині опитаних (69 %) нічого не відомо.

Поняття «сталий розвиток» практично невідоме для мешканців Києва та Київської області (48 %), або вони чули про таке поняття, але не розуміють його зміст (38 %). Зрозумілим термін та його зміст виявився тільки для 14 % опитаних громадян.

З приводу проведення п’ятої конференції на рівні міністрів охорони довкілля в рамках процесу «Довкілля для Європи» у Києві добре обізнаними виявилося лише 3 %, всі ж інші або зовсім необізнані (71 %) або володіють деякою інформацією(26 %).

Висновок:

Враховуючи отримані дані анкетування відвідувачів діагностичного кабінету, вважаємо за доцільне подальше його проведення.

Відповіді респондентів на більшість питань анкети показали досить низький рівень екологічної просвіти та обізнаності щодо проблем охорони довкілля, серед широких верств населення.

Отримані результати відображають необхідність подальшого анкетування в рамках діяльності ВЕГО «МАМА-86», а також проведення інформаційно-просвітницької діяльності, шляхом залучення та використання:

  • гарячої лінії «Екотелефон» — надання екологічної інформації та її розповсюдження;
  • екологічної просвіти серед школярів, молоді та населення в цілому;
  • ЗМІ;
  • екологічних інформаційних акцій, а також активізації населення та його залучення до вирішення екологічних проблем міста та країни в цілому.

Результати анкетування можуть бути використані в рамках діючих проектів організації, а також як статистичні дані при написанні проектних пропозицій та розробки нових Анкет.