Резолюція
семінару «Водопостачання, санітарія та гігієна для всіх в Україні»

Міжнародний водний форум «AQUA Україна — 2005»
6 жовтня 2005 р., Київ.

Організатори: Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86», Українська Водна Асоціація

За підтримки програми МАТРА Міністерства закордонних справ Нідерландів, Секретаріату WSSCC.

Ми, учасники семінару, представники різних секторів суспільства: державних структур, науки, виробництва, ЗМІ, НУО та громадськості, що залучені та зацікавлені у вирішенні проблем забезпечення громадян України якісною питною водою та необхідними умовами санітарії,

— визнаючи що вода є основою життя, що право на якісну питну воду є невід'ємним правом кожної людини, що реалізація права на доступ до безпечної питної води та до адекватних умов санітарії є основою життєзабезпечення кожної людини і в цілому має гарантуватися державою та реалізуватися щодня;

— беручи до уваги міжнародні зобов'язання, які взяла на себе Україна щодо досягнення Цілі розвитку тисячоліття в галузі водопостачання та забезпечення умовами санітарії, що була визначена у Декларації тисячоліття та у Плані впровадження рішень Саміту в Йоганнесбурзі, та визнання Україною Задачі у цій галузі як одного з власних пріоритетних напрямків розвитку;

— підтримуючи зусилля України щодо впровадження Протоколу по воді та здоров'ю до Гельсінкської Конвенції 1992 року та підписаних у зв'язку з цим міжнародних документів, що спрямовані на досягнення Цілей розвитку тисячоліття і ратифікацію Протоколу по воді та здоров'ю;

— підтримуючи процес реформування водного сектору в Україні та прийняття Загальнодержавної програми «Питна вода України», спрямованої на поліпшення доступу громадян України до безпечної питної води та відповідних умов санітарії;

— визнаючи складність накопичених проблем у секторі водопостачання та водовідведення країни та необхідність практичних спільних активних дій та позитивних зрушень вже сьогодні задля забезпечення доброякісною питною водою населення, яке нині проживає в Україні,

вважаємо за необхідне відзначити, що:

Нині Україна вже визначила свої національні пріоритети в контексті Цілей розвитку тисячоліття, серед яких визнала актуальність вирішення проблеми поліпшення доступу громадян до безпечної питної води та умов санітарії. Під цю задачу розроблені показники. У значній мірі задачі щодо покращання забезпечення питною водою населення знайшли відображення в Загальнодержавній програмі «Питна вода України», що була прийнята у 2005 році і в обговоренні якої брали участь представники громадськості. Певною мірою результати громадських обговорень були враховані в тексті Програми.

З іншого боку, в рамках реалізації Протоколу по воді та здоров'ю до Водної Конвенції 1992 року Україна почала роботу над системою показників, що складуть основу для регулярного національного звіту по Протоколу й стосуються забезпечення громадян України безпечною водою, включаючи і питну.

З метою поширення доступу населення України до якісної питної води та досягнення Завдання 1 до Цілі 3 «Сталий розвиток довкілля» необхідно:

1) Включити у текст визначення Завдання 1 Цілі 3 другу складову, яка стосується поширення доступу до відповідних умов санітарії, що має бути також визначена національним пріоритетом та встановити для нього відповідні цільові показники, які відображають частину населення України, яке буде незабезпечено необхідними умовами санітарії до 2015.

2) Задля оцінки прогресу у досягненні Завдань щодо водопостачання та санітарії розробити та запровадити адекватну систему статистичних показників, інформація за якими відповідала б суті Задачі та створювала б основу для прийняття рішень щодо поширення доступу громадян України до безпечної питної води та необхідних умов санітарії. Ця система має включати якісні та кількісні показники, орієнтовані у часі (коротко-, середньо- та довгострокові) показники, орієнтовані на людину/домогосподарство (частина населення що має доступ; частина домогосподарств, що підключені до систем та забезпечені питною водою та послугами каналізації тощо). До розробки такої систем мають бути залучені всі зацікавлені сторони.

3) Відповідно до цієї системи цільових показників має бути переглянута система збору та аналізу статистичної інформації. Основою такої інформації є правдиві вихідні статистичні дані, зібрані на місцевому рівні (дані водоканалів, населених пунктів).

4) Центральному державному органу виконавчої влади, що координує впровадження Загальнодержавної програми «Питна вода України», до початку її впровадження в 2006 році необхідно розробити відповідну систему цільових показників, яка б включала Показники 1.1 та 1.2 до Завдання 1 Цілі розвитку щодо водопостачання та санітарії.

5) Організувати Робочу групу за участю представників зацікавлених сторін з розробки системи показників для Звіту України по Протоколу по воді та здоров'ю.

6) Для забезпечення прозорості реалізації програми «Питна вода України» та контролю за цільовим використанням коштів Центральному Виконавчому органу розробити процедуру розробки відповідних регіональних програм, внести зміни в методику підготовки регіональних програм, а саме: розраховувати кошторис на основі конкретних об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ) області та видів робіт (капітальний ремонт, реконструкція, будівництво), відмовитись від існуючої нині системи безадресного виділення сум грошей на район.

Процес розробки регіональних програм має бути відкритим із обов'язковим своєчасним інформуванням всіх зацікавлених сторін, проведенням громадського обговорення і громадських слухань. Відповідальність за проведення таких слухань має бути покладена на обласні ради депутатів.

7) Кабінету Міністрів України, Верховній Раді та обласним радам забезпечити заплановане фінансування для виконання Загальнодержавної програми «Питна вода України» за рахунок Державного та обласних бюджетів на кожен рік її впровадження.

8) Щорічно оприлюднювати звіт про хід виконання Програми та цільове використання коштів.

9) Проблеми сільського водопостачання лишаються поза державною увагою. Для подолання тенденції щодо зростання кількості сільських населених пунктів, що використовують привізну воду (1985 р. — 510 нас. пунктів, 1991 — 923, 2000 рік — 1264) держава не виділяла необхідних коштів. Комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001—2005 роках та прогноз до 2010, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2000. №1735, за 4 роки її впровадження профінансовані лише на 5%.

Не ведеться паспортизація джерел децентралізованого водопостачання, зокрема колодязів. У бюджетах всіх рівнів відсутні кошти на виконання державного контролю за громадськими криницями.

22 групових водопроводи, що були збудовані у 70-х роках, сьогодні не працюють, відсутні структури, які б надавали сільському населенню послуги водопостачання та водовідведення, обслуговування сільських водогонів та санітарної чистки колодязів.

Необхідно:

9.1. Органам державної влади:

а) провести комплексний аналіз ситуації, що склалася в секторі водопостачання та санітарії у сільській місцевості;

б) розглянути питання про реформування управління галузі водопостачання та водовідведення у сільській місцевості, як складову єдиної програми реформ ВКГ;

в) визначити центральний державний орган, який би відповідав за стан ВКГ у сільській місцевості та визначав державну політику розвитку ВКГ на селі;

г) відновити державний контроль, проведення паспортизації джерел водопостачання для сільської місцевості, зміцнивши матеріально-технічну базу районних та обласних СЕС;

д) Уряду та Верховній Раді України переглянути хід виконання Комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів; переглянути пріоритети, визначити термінові заходи, виходячи з розгляду всіх можливих альтернатив, та державне фінансове забезпечення їх виконання в рамках «Комплексної програми забезпечення сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001—2005 роках та прогноз до 2010».

9.2. В основу визначення заходів щодо забезпечення сільського населення якісною питною водою та умовами санітарії мають бути покладені принципи сталого розвитку: технічно ефективні, економічно доступні та екологічно дружні.

9.3. Проводити просвітницьку роботу щодо впровадження принципів та технічних рішень, які сьогодні розроблені в рамках нового підходу — екологічної санітарії. Вони мають розглядатися як доступні сталі рішення проблем санітарно-гігієнічного добробуту сільських населених пунктів України. Це реальний шлях вирішення проблеми поводження з побутовими стічними водами та продуктами життєдіяльності людини, раціонального використання ресурсів, включаючи поживні речовини, воду та енергію; забезпечення охорони ґрунтових вод та довкілля від нітратного та біологічного забруднення та проблем браку фінансування на будівництво мереж каналізації у сільській місцевості.

10) Досягнення встановленої Задачі щодо водопостачання та санітарії може бути реальним лише за умови участі всіх зацікавлених сторін суспільства й чіткого виконання кожною із залучених сторін своєї ролі та взятих зобов'язань.

11) Центральні та місцеві органи влади повинні виконувати ключову роль в проведенні послідовних кроків з реформування сектора ВКГ, проведення соціальних реформ та впровадження інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР) за басейновим принципом.

12) Забезпечення якісною питною водою населення неможливо досягти без впровадження інтегрованого управління та охорони і покращення стану водних ресурсів України. Для цього має бути розроблена та впроваджена концепція ІУВР, стратегія їхнього використання.

Задля впровадження ІУВР необхідно :

Розробити концепцію ІУВР, створити басейнові структури — управління, які б мали відповідні повноваження, ресурси і об'єднували б функції відомчих підрозділів та спільно визначали б стратегію та впроваджували плани дій щодо раціонального використання та поліпшення стану водних ресурсів у відповідному басейні.

13) Громадськість потребує постійного інформування та роз'яснювальної роботи з боку державних установ національного і місцевого рівнів щодо стратегії та планів дій , пов'язаних з ІУВР, реформою ВКГ в цілому та окремих її напрямів (законодавчої бази, тарифної реформи, розвитку правових відносин у секторі тощо), ходу виконання цих планів . Необхідно провадити всіма можливими засобами активну просвітницьку роботу серед населення щодо проблем питної води, ризиків для здоров'я, шляхів вирішення водних проблем, широкого спектру питань санітарії та гігієни.