11 жовтня 2012 року у Великій конференц-залі НАН України в рамках Національної інформаційної кампанії «Тиждень екологічного споживача – 2012: «Українцям – екологічно чисте прання» відбувся міжсекторальний діалог «До безпечної чистоти: як екологізувати споживання пральних порошків в Україні», у якому взяли участь провідні експерти з питань хімічної безпеки, якості води та інших питань, науковці, представники бізнесу, громадськості та органів влади. Організатором заходу виступила ВЕГО «МАМА-86» за підтримки Шведського товариства охорони природи та у співпраці з мережею Глобального Договору ООН в Україні.

Програма заходу включала обговорення впливу використання пральних порошків із високим вмістом фосфатів і ПАР на стан водойм, якість питної води та здоров’я споживачів; перспективи запровадження та дотримання європейських стандартів безпеки пральних порошків в Україні; готовність бізнесу виробляти та пропонувати споживачам екологічні товари та послуги і. насамперед, мийні засоби та безпечне прання; стимули, необхідні для екологізації вітчизняного ринку мийних засобів.

Відкриваючи захід, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86» Зоряна Міщук підкреслила актуальність обговорення проблеми використання в Україні пральних порошків із високим вмістом фосфатів, ПАР, інших шкідливих речовин та їх наслідки для здоров’я та довкілля. Вона зазначила, що в той час, як західні країни давно усвідомили небезпеку, що становлять пральні засоби перших поколінь і заборонили їх продаж чи встановили серйозні обмеження на вміст фосфатів та ПАР в них, в Україні це питання залишається неврегульованим. Користуючись прогалинами в українському законодавстві, транснаціональні кампанії, які мають виробництва в Україні, виробляють та збувають в країні синтетичні мийні засоби (СМЗ), заборонені до продажу в себе вдома. Хоча сьогодні існують розроблені законопроекти щодо встановлення обмеження на вміст фосфатів у пральних засобах, їхнє прийняття, як і кінцевий зміст (включаючи терміни, коли буде введено заборону) залишаються під питанням. Не останню роль у гострі проблеми відіграють такі фактори, як низька обізнаність населення про шкідливість традиційних пральних засобів та вузький асортимент екологічно чистих пральних засобів у торговельних мережах. З часом ситуація стає все більш критичною. З. Міщук наголосила на тому, що, враховуючи комплексність проблеми, необхідно діяти різними каналами, взаємодіючи і з органами виконавчої влади, і з бізнесом та, звичайно, з громадянами. Саме на це спрямована цьогорічна інформаційна кампанія «Тиждень екологічного споживача», ініційована ВЕГО «МАМА-86».

Анна Данилюк, координатор мережі Глобального договору зазначила, що Глобальний договір підтримує ініціативу ВЕГО «МАМА-86» і зі своєї сторони докладатиме максимум зусиль для залучення великих виробників до діалогу із суспільством, а також для інформування громадськості щодо цієї проблеми.

Перша сесія «Пральні порошки в Україні: яка ціна чистоти для довкілля та здоров’я людей?» була присвячена обговоренню сьогоднішньої ситуації на українському ринку побутової хімії та наслідків споживацького вибору українців.

Ольга Цигульова, к.х.н., керівник напрямку «Хімічна безпека» ВЕГО «МАМА-86» у своїй доповіді навела дані про основні складові СМЗ, присутніх на українському ринку та розповіла про їхній негативний вплив на здоров’я людей та навколишнє середовище. Також вона наголосила, що виробництво мийних засобів як галузь нафтохімічної промисловості має значні впливи на довкілля та потребує значних витрат енергетичних і водних ресурсів. Вона навела факти щодо споживання СМЗ українцями та відмітила, що, згідно з соціологічним опитуванням, найголовнішим показником для 90% відсотків населення є здатність засобу відмивати та відчищати бруд і мало хто замислюється про його вплив на власне здоров’я, здоров’я членів їх родин та на стан довкілля. О. Цигульова також окреслила основні практичні напрямки щодо зниження токсичності СМЗ, які існують у світовій практиці і які може використати Україна.

Анна Слободянюк, прес-секретар ПАТ «АК «Київводоканал» розповіла про проблеми, які стоять перед Київводоканалом в результаті використання пральних засобів із високим вмістом фосфатів, зокрема про значний негативний вплив стічних вод після такого прання як на стан водойм, так і на самі очисні споруди.

Сергій Сноз, старший науковий співробітник Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя презентував основні підходи до оцінки безпеки товарів побутової хімії для здоров’я людини та навів приклади законодавчого регулювання цієї проблеми у країнах ЄС.

Під час другої сесії «Перспективи законодавчого врегулювання питань безпеки пральних порошків» обговорювались питання запровадження та дотримання європейських стандартів безпеки СМЗ в Україні, введення заборони на ввіз та виробництво СМЗ із високим вмістом фосфатів та ПАР та перспективи переходу вітчизняної хімічної галузі на нові стандарти виробництва СМЗ.

Зокрема, З. Міщук відмітила важливість забезпечення державного контролю для вирішення цієї проблеми.

Сергій Карасевич, заступник начальника управління з питань екології та природокористування Міністерства економічного розвитку і торгівлі розповів про спроби врегулювання проблеми на законодавчому рівні. Він вніс пропозицію ініціювати звернення бізнесу до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою розробки системи відповідних економічних стимулів (зменшення відсотку оподаткування, пільги) для переходу на виробництво безфосфатних мийних засобів. С. Карасевич відмітив, що з боку Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів необхідні дії для припинення використання фосфатів у пральних засобах із застосуванням адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення дотримання відповідного законодавства.

Олександр Бонь, керівник відділу водних екосистем і ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів України відмітив, що проблема використання фосфатовмісних пральних засобів містить багато різноманітних аспектів: стан житлово-комунального господарства, застарілі технології очистки води, соціально-економічна складова тощо. Він зазначив, що Міністерство екології та природних ресурсів України неодноразово декларувало необхідність обмежити використання фосфатів в СМЗ. О. Бонь підкреслив важливість підтримання затвердження Верховною Радою України законодавчих ініціатив щодо поступового переходу на безфосфатні технології виробництва СМЗ в Україні; це надасть змогу регулювати впровадження таких технологій через реалізацію відповідних економічних механізмів, які вже існують в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», в тому числі у вигляді певних податкових пільг для тих підприємств, які використовують більш безпечні технології. О. Бонь також вніс рекомендацію щодо ініціативи створення та затвердження відповідних підзаконних актів після затвердження Верховною радою України законопроекту про державне регулювання СМЗ.

В рамках третьої сесії «Екологізація споживання пральних порошків: погляд бізнесу» дискусія розгорнулась навколо викликів та можливостей доступу на український ринок екологічних товарів і послуг; їх конкурентної переваги; наявності стимулів, необхідних для екологізації вітчизняного ринку СМЗ та добровільних «еко-дружніх» зобов’язань з боку соціально-відповідального бізнесу.

Олена Пньовська, менеджер із зв’язків з громадськістю готелю «Редіссон-Блю» поділилася успішним досвідом компанії щодо повного переходу на екологічно чисті СМЗ, а також звернула увагу присутніх на маркетингові можливості екологічності готельних послуг.

Юрій Заліський, директор Українського науково-дослідного інституту органічної продукції, презентував проведене дослідження українського ринку пральних засобів.

Олена Маєвська, головний технолог ТОВ «ЛОНДРІ ТРЕЙД» розповіла про переваги використання екологічних пральних засобів на прикладі компанії «ЛОНДРІ ТРЕЙД».

Олексій Веренікін, директор ТОВ «Де Ла Марк», поділився практичним досвідом просування на український ринок екологічно чистих пральних засобів. Серед основних проблем він відмітив складність представлення такого товару у торгівельних мережах та зневіру українців у якість вітчизняної продукції. Він рекомендував підтримати затвердження Верховною Радою України законодавчих ініціатив щодо державного регулювання СМЗ. О. Веренікін також підкреслив важливість врегулювання на законодавчому рівні питання використання у складі СМЗ тільки таких поверхнево-активних речовин, які є повністю біорозкладними, та питання щодо входження безфосфатної продукції національних виробників на полиці торгівельних мереж.

Завершуючи сесію, Анна Данилюк, координатор мережі Глобального договору ООН рекомендувала бізнесу застосовувати три основні принципи, щоб зробити споживання сталим: зміна ключових продуктів, тобто їх екологізація, активне використання маркетингових можливостей та комунікації зі споживачем та виключення тих продуктів з ринкової пропозиції, які є неекологічними та не сприяють сталому розвитку.

Підбиваючи підсумки дискусії, З. Міщук зазначила необхідність створення великого інформаційного ресурсу, який би акумулював інформацію про еко-дружній бізнес та його можливості і презентувала інтерактивну мапу прихильників екологічної чистоти, створену ВЕГО «МАМА-86».

Учасникам заходу запропонували внести свої рекомендації до підсумкового документу міжсекторального діалогу, який буде передано до відповідних органів влади.