Міжнародна мережа організацій, що працюють у галузі хімічної безпеки (IPEN), Аналітичне екологічне агентство «Greenwomen» (Казахстан) і Центр «Эко-Согласие» (Росія) 15 квітня 2014 р. організували вебінар «Особливо небезпечні пестициди — ситуація в країнах регіону СЄКЦА», присвячений аналізу ситуації щодо контролю за особливо небезпечними пестицидами (ОНП) у країнах регіону Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (СЄКЦА), а саме: у Білорусі, Молдові, Україні, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані.

Цей захід є частиною інформаційного курсу, що включає проведення серії онлайнових вебінарів з метою просування і реалізації Цілі 2020 року «Майбутнє без токсичних речовин!» у країнах регіону СЄКЦА.

Під час вебінару були представлені матеріали міжнародних нарад і організацій з питань ОНП, розглянуті подальші дії стосовно ОНП у рамках Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХP).

Учасники вебінару також презентували дослідження ситуації з виробництвом, імпортом та використанням пестицидів, включаючи ОНП, у своїх країнах. Було обговорено й можливості поетапної заборони ОНП та пріоритетності екосистемного підходу до контролю шкідників і хвороб рослин, різних паразитів, бур’янів, шкідників зерна та зернопродуктів, деревини, виробів з бавовни, вовни, шкіри, ектопаразитів домашніх тварин, а також переносників небезпечних захворювань людини (зокрема малярії та енцефаліту) і тварин. Учасники вебінару дійшли згоди щодо необхідності підготовки глобального списку ОНП на рівні ООН та обговорили можливість створення регіонального списку ОНП для країн регіону СЄКЦА.

Присутні наголосили на важливості визначення комплексних критеріїв ОНП, щоб допомогти країнам регіону виявити особливо небезпечні пестициди в списках, дозволених для використання. До таких критеріїв слід не тільки віднести критерії ФАО (Food and Agriculture Organization, FAO) та ВООЗ, а й враховувати оновлені наукові дані про хронічні наслідки впливу пестицидів на здоров’я людини, зокрема доповідь ВООЗ/ЮНЕП (2012) про наукові дані стосовно хімічних речовин, що порушують роботу ендокринної системи (EDCs — endocrine disrupting chemicals) (http://www.who.int/ceh/publications/endocrine/en/).

Учасники вебінару також відзначили важливість та необхідність впровадження в країнах регіону системи PSMS (Pesticide Stock Management System) (http://psms.fao.org/psms/about.htm) — прикладної програми, розробленої у ФАО, за допомогою якої в країнах здійснюється реєстрація застосування пестицидів, їх інвентаризація та моніторинг застосування. Метою програми є допомога у скороченні утворення запасів непридатних пестицидів, що дозволяє країнам розробляти стратегії для більш ефективних заходів під час спалахів чисельності шкідників сільськогосподарських культур і т.д.

Більш детальну інформація про вебінар та презентації його учасників можна знайти тут: http://www.ecoaccord.org/pop/webinar/

***

Особливо небезпечні пестициди (ОНП) можуть мати гострий та / або хронічний токсичний вплив на організм і представляють особливо підвищену небезпеку для дітей. Їх широке застосування призвело до виникнення проблем зі здоров’ям і до загибелі людей у багатьох куточках світу. Часто це відбувалося у результаті впливу пестицидів на робочому місці , а також при випадковому або навмисному отруєнні ними (http://www.who.int/ipcs/assessment/public_health/pesticides/ru/).

Наявна інформація про вплив пестицидів носить занадто обмежений характер, щоб оцінити її глобально. Але, за оціночними даними, у 2002 р. глобальні наслідки самоотруєнь (суїцидів) пестицидами, яким можна було запобігти, спричинили смерть 186 тис. людей і призвели до зростання показника DALY до 4420000 (роки життя, втрачені у результаті інвалідності).

Забруднення навколишнього середовища пестицидами також призводить до їх негативного впливу на людину за рахунок вживання їжі або води із залишками пестицидів.

У розвинених країнах вже існують системи реєстрації пестицидів та контролю над їх використанням і торгівлею. В інших країнах ситуація не завжди схожа.

Список особливо небезпечних пестицидів (ОНП) (http://www.pan-germany.org/download/PAN_HHP-list_russ_100301.pdf) був підготовлений у 2009 р. Міжнародною мережею дій щодо пестицидів (Pesticide Action Network — PAN) (http://www.pan-europe.info/About/index.html).

Пестицид вважається особливо небезпечним , якщо він відповідає одній з наступних характеристик (PAN):

• висока токсичність (включаючи токсичність при вдиханні), та/або
• довгострокові токсичні ефекти при хронічному впливі (канцерогенність, мутагенність, порушення ендокринної системи) та / або
• екологічна проблема з причини повсюдного застосування, біонакопичення або токсичності, та/або
• відомий як причина високої частоти серйозного або незворотного негативного впливу на здоров’я людини або навколишнє середовище.

У листопаді 2013 цей список був оновлений (http://www.pan-germany.org/download/PAN_HHP-List_1311.pdf) і сьогодні нараховує 426 речовин. При оновленні списку використовувалися додаткові критерії:

• смертельна небезпека при вдиханні
• можлива канцерогенність
• канцерогенність
• схильність до біоакумуляції
• висока стійкість у воді або у відкладеннях
• висока токсичність для бджіл.

Міжнародний кодекс поведінки у сфері поводження з пестицидами (2012) (http://www.fumigaciya.ru/sites/default/files/public/page/2013-01/326/rukovodstvopokontrolyuzakachestvompistecidov.pdf) встановлює добровільні стандарти поведінки для усіх державних та приватних організацій, що займаються питаннями поводження з пестицидами або пов’язані з такого роду діяльністю. Особливо це стосується випадків неадекватності або взагалі відсутності національного законодавства із регулювання пестицидів. Це важливо у зв’язку з тим, що досі єдиним міжнародним законодавчим документом, спрямованим на припинення виробництва і використання ОНП, є Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі. Однак ця угода спрямована тільки на невелике число ОНП.

Дійсний список пестицидів є основою для дій щодо цілеспрямованої заборони виробництва та використання особливо небезпечних пестицидів. Використовуючи список, країни можуть почати розробку плану дій, який повинен включати пріоритети, тимчасові рамки, конкретні заходи та існуючі альтернативи.

В Україні існує Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (http://www.menr.gov.ua/index.php/control/control5), який розпочато з 1 січня 2008 р. згідно з вимогами постанови КМ України № 1328 від 21.11.2007.

ВЕГО «МАМА-86» підготувала аналіз Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, на наявність у ньому особливо небезпечних пестицидів зі списку ОНП, складеного відповідно до критеріїв спільної зустрічі експертів ФАО/ВООЗ щодо поводження з пестицидами (2008) (http://www.fao.org/agriculture/crops/core-themes/theme/pests/code/hhp/en/).

Із 200 ОНП, представлених у списку ФАО/ВООЗ, 32 дозволені для використання в Україні. Найбільшу стурбованість викликає широке використання похідних 2,4-D кислоти (2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти) — 65 препаратів! У першу чергу небезпека їх використання пов’язана з тим, що при виробництві гербіцидів хлорфенольного ряду (насамперед похідних 2,4-дихлорфеноксиоцтової і 2,4,5- трихлорфеноксиоцтової кислот, а також їх ефірів) в якості побічних продуктів утворюються діоксини, які при недостатньому очищенню кінцевого продукту (гербіциду) потрапляють «до нас на стіл».

Власне виробництво ОНП в Україні зосереджено на 6-ти підприємствах:

• ТОВ « Фабрика агрохімікатів », Черкаси
• ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Зоря», Рубіжне
• ТОВ «Нертус», Харків
• МПП фірма «РЕОК», Київ, ТОВ «Вікторія»
• ТОВ «Альфа Хімгруп», Київ.

Україна експортує ОНП з 23-х країн (96 компаній): Австрія, Білорусь, Бельгія, Бразилія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ізраїль, Індія, Іспанія, Ірландія, Італія, Китай (лідер експорту!), Королівство Саудівська Аравія, Ліхтенштейн, Польща, Росія, Сербія, Словаччина, США, Франція, Швейцарія.