09.06.15 12:55 | |||
З 4 по 15 травня 2015 р. у Женеві пройшли спільні наради Конференцій Сторін Базельської (БК КС-12), Роттердамської (RC КС-7) та Стокгольмської (СК КС-7) конвенцій, які включали в себе засідання двох або трьох конференцій щодо спільних питань. «Від науки до дії: робота для більш безпечного майбутнього» стало темою цьогорічної потрійної конференції Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій (ExCOP), яка відбувається один раз на два роки, і в роботі якої прийняло участь понад 1200 представників з 171 країни світу, об’єднаних однією загальною ціллю —просування вперед важливих питань щодо сталого управління хімікатами та відходами. Основними досягненнями ExCOP стало прийняття декількох Технічних керівних принципів управління відходами відповідно до Базельської конвенції, включення чотирьох нових речовин (три — до переліку Стокгольмської конвенції та одну — до переліку Роттердамської конвенцій: поліхлоровані нафталіни, гексахлорбутадієн, пентахлорфенол та його солі і ефіри; і метамідофос відповідно); продовження зміцнення взаємодії (синергізму) та механізмів реалізації конвенцій. В той же час, декілька хімічних речовин не було внесено до переліків конвенцій, але було прийнято рішення щодо продовження роботи над цим у рамках спеціальної міжсесійної робочої групи. Багато рішень конвенцій, які було підготовлено для прийняття та підтримувалося переважною більшістю Сторін, були заблоковані купкою країн, а в деяких випадках — і взагалі однією єдиною країною. Представники урядових організацій стверджують, що багато рішень, які було прийнято на ExCOP, включають положення, які послаблюють попередньо підготовлені до розгляду та прийняття рекомендації і пропозиції. Сторони Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням (1989) схвалили технічні керівні принципи щодо ртутних відходів та відходів стійких органічних забруднювачів (СОЗ) (один загальний та 5 спеціальних, які стосуються спеціальних потоків СОЗ-відходів):
У представників неурядових організацій, які були присутні на ExCOP у якості спостерігачів, особливу занепокоєність викликали порогові рівні для видалення відходів, зазначені у загальних Технічних керівних принципах щодо СОЗ. Міжнародна мережа з ліквідації СОЗ (IPEN) стверджує, що граничні показники вмісту СОЗ у відходах (1000 частин на мільйон) для бромованих антипіренів — гексабромциклодекану (HBCD), пентабромдифенілового ефіру (pentaBDE) та октабромдифенілового ефіру (octaBDE) (ці речовини широко застосовуються для будівельної ізоляції, у якості оббивних матеріалів та в електроніці) є «небезпечними» та набагато перевищують граничний рівень (50 частин на мільйон) для поліхлорованих дифенілів та інших речовин з переліку СОЗ Стокгольмської конвенції. IPEN вважає, що використані у країнах ЄС продукти, які містять СОЗ-речовини та вивозяться до країн, що розвиваються, у якості відходів, призведуть до «перекладання токсичного навантаження з багатших країн на бідніші, у яких є лише обмежені можливості для поводження з такими відходами, забрудненими СОЗ». Також велике значення мало ухвалення на ExCOP на тимчасовій основі Технічних керівних принципів щодо транскордонного перевезення електронних відходів і використаного електричного та електронного обладнання після того, як Індія неодноразово висловлювала заперечення щодо їх правової бази. Ці Технічні керівні принципи призначені для того, щоб допомогти країнам в ідентифікації електронних відходів та відпрацьованого обладнання, яке переміщується з однієї країни в іншу для того, щоб контролювати незаконний обіг таких продуктів, а також підтримати законну утилізацію, ремонт та вторинне використання безпечних електронних компонентів і обладнання. Відповідно з тимчасовою угодою, робоча група відкритого складу Базельської конвенції протягом року перегляне зміст цих Технічних керівних принципів. Сторони Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі (1998) погодилися включити пестицид метамідофос до переліку речовин Додатку ІІІ, для яких потрібна процедура Попередньої обґрунтованої згоди. В той же час, Сторони Конвенції не змогли досягнути консенсусу щодо включення до Додатку ІІІ чотирьох нових речовин (інсектициди трихлорфон та фентіон, певні сполуки на основі параквату та хризотиловий азбест), які було рекомендовано для включення науковим консультативним органом Роттердамської конвенції — Комітетом з розгляду хімічних речовин та вирішили створити міжсесійний робочу групу з цього питання. Проти включення параквату та трихлорфону виступила Індія. Судан опротестував включення фентіону до Додатку ІІІ. Росія, Казахстан, Киргизстан, Зімбабве, Куба та Індія виступили проти включення хризотилового азбесту під юрисдикцію Конвенції. Незважаючи на те, що Роттердамська конвенція носить інформаційний характер, країни, що виробляють небезпечні речовини, роблять все можливе, щоб не допустити включення цих речовин до Додатку ІІІ. При цьому країни користуються правилами процедур Конвенції, згідно з якими рішення приймається консенсусом, і достатньо однієї країни, яка виступає проти, щоб рішення не було прийнято. Спроби змінити правила процедур та проводити голосування по найбільш проблемним питанням були невдалими. У виступах під час засідань представники деяких країн підкреслювали, що включення речовин до Додатку III не є їх забороною, а всього лише встановлює необхідність для країн надавати повідомлення та давати згоду на торгівлю ними. Нездатність досягнути включення хризотилового азбесту та певних сполук на основі параквату до Додатку ІІІ Роттердамської конвенції викликала запитання щодо дій промисловості на ExCOP. Згідно з заявою Еквадору, яку підтримала делегація ЄС, є «нетерпимою» ситуація, коли приватний сектор здійснює «певний тиск» на делегатів ExCOP. Представники деяких неурядових організацій, присутні на ExCOP повідомили, що наявність впливу промислових кіл на Сторони Конвенції, викликає у них занепокоєння, особливо у питаннях, які стосуються азбесту та пестицидів. Рішення про включення хризотилового азбесту до Додатку ІІІ було заблоковано Індією, яка у цілому намагалася заблокувати усі рішення щодо включення чотирьох нових речовин. Сторони Ротттердамської конвенції також не змогли прийняти рішення щодо створення механізму дотримання Конвенції, оскільки його заблокувала Індія. Слід зазначити, що на відміну від Стокгольмської конвенції, Роттердамська немає механізму прийняття рішень голосуванням у разі неможливості досягнення консенсусу. Сторони Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі (2001) не змогли домовитися щодо механізму дотримання Конвенції, але в той же час, були прийняті наступні рішення:
Зрештою, за пропозицією Швейцарії було вирішено піти на безпрецедентний крок та провести голосування з цього питання (раніше усі рішення Конференції Сторін Стокгольмської конвенції приймалися консенсусом). Перше в історії Стокгольмської конвенції голосування зібрало голоси 90 країн на користь глобальної заборони PCP, дві країни проголосували проти, а вісім — утрималися. Голосування щодо включення PCP та прийняття Технічних керівних принципів щодо транскордонного перевезення електронних відходів і використаного електричного та електронного обладнання можуть дати позитивний ефект, особливо для наступної ExCOP, яка відбудеться через два роки. На думку джерела, близького до ExCOP, «… ввечері 15 травня сталася невелика революція і це може прискорити просування процесів в більш позитивному напрямку для майбутньої реалізації, включення нових речовин і т.д. По суті, деякі Сторони сказали «вистачить!» та змусили прийняти точку зору переважної більшості, яка визначається наукою та спрямована на захист здоров'я людини і навколишнього середовища.».
|