23 грудня 2009 року об 11.00 в агентстві «Укрінформ» у рамках Громадської кампанії «Новий Громадянин» відбулася прес-конференція «Колюча мітка для Президента – екологи оголошують мобілізацію!» Лідери провідних екологічних громадських організацій України презентували результати аналізу передвиборчих програм та закликали громадськість підтримати відозву до кандидатів, у якій вимагають вжити конкретних заходів задля вирішення нагальних еколого-соціальних проблем.

«Ми хочемо «вколоти» кандидатів у Президенти тим, що вони у своїх передвиборчих програмах демонструють несистемний підхід як до проведення реформ в цілому, так і до виходу з екологічної кризи зокрема, — говорить Ганна Голубовська-Онісімова, президент ВЕГО «МАМА-86», спираючись на результати аналізу програм. — Якщо вірити рейтингам, Україна не має шансів отримати президента, який буде свідомий свого обов’язку захищати екологічні права громадян. Лідери перегонів навіть не згадують про довкілля, до того ж плутаються в ролях гілок влади. Поняття «сталий розвиток» не зустрічається в програмах кандидатів взагалі, що, за нашим припущенням, говорить про недостатню обізнаність їхніх команд з вимогами часу».

«Екологічні проблеми в Україні є водночас і соціальними, і економічними. Цього, на жаль, не розуміють ні політики, ані чиновники, — продовжує думку Ігор Сіренко з Національного екологічного центру України. — Дуже часто приймаються економіко-політичні рішення, які відгукуються значними екологічними наслідками. У недалекому майбутньому може наступити момент, коли в бюджеті просто не вистачить грошей на ліквідацію всіх екологічних катастроф в Україні».

Промовистим прикладом сказаного вище служить екологічна катастрофа півдня України, спричинена віддамбуванням чорноморського лиману Сасик. «Це викликало цілу низку соціально-економічних проблем, — говорить Ірина Вихристюк з організації «Відродження» (м. Татарбунари Одеської обл.). — Знищені джерела питного водозабезпечення для цілого регіону, території підтоплюються, вода цвіте, риба стала небезпечною для вживання в їжу. Окрім того, фактично знищене нерестовище, чим підірвані біоресурси усього Чорного моря».

Спікери також констатували, що в українському суспільстві та владі немає розуміння важливості питань збереження біорізноманіття. «Це суттєво з багатьох точок зору, — розповідає Олександр Степаненко з організації «Зелений світ» (Чортків, Тернопільська обл.). — Можливо, найзрозуміліший чинник — економічний. Зовсім скоро доведеться платити великі гроші, аби побачити шматочок живої природи. Інший фактор — безпека. Існують дослідження, які стверджують, що для нормального розвитку спільноти людей 20—40% території, на якій вони проживають, повинні залишатися в природному стані. Зараз в Україні природно-заповідний фонд складає всього 5—6%, тоді як в Європі — мінімум вдвічі більше. І нарешті — людина не може ігнорувати морально-етичний аспект, адже природа несе самодостатню цінність, і тварини — це такі самі Божі створіння, як і ми з вами».

У контексті обговорення екологічних проблем спікери не могли оминути увагою і роль громадянського суспільства та його повноважень у формуванні національної політики. Адже громадянське суспільство в Україні виросло саме з екологічного руху і до сьогодні залишається чи не єдиним послідовним носієм екологічних цінностей та принципів сталого розвитку.

«Українські чиновники звикли приймати всі рішення в кулуарах, без публічного обговорення та оприлюднення, — говорить Ольга Мелень, юрист міжнародного фонду «Екологія. Право. Людина» (Львів). — За ігнорування положень Оргуської конвенції з 2005 року Україна систематично зазнає критики на міжнародному рівні, проте не поспішає виправлятися. Але за умов, коли державні органи не забезпечують екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги, раціонального використання природних ресурсів та дотримання нашого права на безпечне для життя та здоров’я довкілля, участь громадськості слугує цінним інструментом впливу на процес прийняття рішень. Саме залучаючи громадян до управління державою можна зберегти наші природні ресурси, землю для майбутніх поколінь».

Своє бачення того, як має діяти новий Президент задля розв’язання еколого-соціальних проблем та розбудови повноцінної демократії в Україні, організатори прес-конференції виклали у відозві, проект якої був оприлюднений на прес-конференції. Документ винесений на загальне обговорення — його можна знайти на сайтах ВЕГО «МАМА-86» та партнерів. Прийом зауважень та збір підписів під відозвою триватиме до 11 січня 2010 року, після чого документи разом з колючими мітками — живими кактусами — будуть передані у передвиборчі штаби кандидатів.

Ініціатори не можуть передбачити, хто стане обраним Президентом України, але обіцяють контролювати його дії щодо дотримання екологічних прав громадян країни та створення умов для переходу України до сталого розвитку!

Документи:

• Дослідження еколого-соціальної складової програм кандидатів у президенти України

• Відозва громадських екологічних організацій України щодо екологічних пріоритетів діяльності майбутнього Президента України

• Коротка таблиця аналізу програм кандидатів