24 грудня 2009 року в агентстві «Інтерфакс» відбулася прес-конференція  «Архітектура та будівництво майбутнього: екологічна та економічна оселя». На питання, чи може оселя бути комфортною, безпечною, незалежною від загальних комунікацій та доступною водночас відповіли фахівці: переможці та члени журі конкурсу архітектурних проектів Демонстраційного центру екологічно дружніх технологій, ініційованого та проведеного Всеукраїнською екологічною громадською організацією (ВЕГО) «МАМА-86» за підтримки Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА).

У вузькому розумінні екологічним називається будинок, спроектований і обладнаний з метою максимальної оптимізації енергоспоживання. Саме цим принципом сьогодні керуються країни Європи. У широкому розумінні екологічний будинок повинен бути не лише енергоощадним. Він повинен підтримувати здоровий мікроклімат за рахунок використання нешкідливих матеріалів, а також зменшувати навантаження на довкілля завдяки використанню новітніх технологій — альтернативних джерел енергозабезпечення, місцевої очистки стоків, утилізації відходів. Вимоги до екологічного будівництва в розвинутих країнах включають в себе весь цикл процесів. Метою такого підходу є мінімізація негативного впливу на довкілля та здоров’я людини у процесі виробництва будівельних матеріалів, будівництва, експлуатації будівель та утилізації будівельних відходів.

«Екологічне будівництво — це один з невід’ємних компонентів господарювання, що відповідає принципам сталого споживання та виробництва. Світова спільнота приділяє надзвичайну увагу цій темі, зокрема вона визначена ключовою в роботі Комісії зі сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй у 2010 та 2011 роках, — підкреслює Ганна Голубовська-Онісімова, Президент ВЕГО «МАМА-86». — Перш за все, це пов’язано зі світовими тенденціями зменшення енергоспоживання та підвищення енергоефективності в житловому секторі, викликаними такими глобальними екологічними процесами як зміна клімату, зменшення кількості та викликане цим подорожчання доступних традиційних енергоресурсів. Житлово-комунальний сектор є одним з найбільших, однак найменш ефективних споживачів енергії. України це стосується повною мірою –– вітчизняний потенціал збереження енергії в цьому секторі складає близько 48%. Це дає нам право з упевненістю говорити про актуальність, необхідність та перспективність енергоефективного будівництва як для споживачів, так і для держави в цілому».

«На жаль, ідеї екологічного будівництва в Україні залишаються маловідомими  і застосовуються лише окремими ентузіастами, хоча вигоди від них очевидні, — розповідає Ірина Малишева, координатор проекту «Екологічне життя людей» ВЕГО «МАМА-86». — Саме тому наша організація вирішила втілити цей досвід в конкретному прикладі — спорудити Демонстраційний центр екологічно дружніх технологій за всіма принципами екологічного будівництва, щоб цікаві могли на власні очі побачити й відчути, як «працює» екологічний підхід в побуті. Першим кроком стало проведення конкурсу архітектурних проектів на спорудження центру. І нам дуже приємно, що молоді спеціалісти з усієї України відгукнулися і показали готовність та бажання застосовувати екологічні підходи в щоденній роботі».

Успішний розвиток екологічного будівництва в Україні, особливо приватного, залежить від двох факторів — від попиту споживачів та від готовності спеціалістів. Олександр Кащенко, декан факультету архітектури КНУБА, розповів про новітні підходи у підготовці останніх: «Ми вчимо студентів враховувати екологічні фактори як формоутворюючі, ті, які реалізуються при формуванні територій, поселень, комплексів, окремих будівель та  інтер’єрів. У сучасній науці навіть з’являються нові поняття, наприклад, «відеоекологія», метою якої є врахування психологічного сприйняття об’єктів. Особливу увагу ми приділяємо технологіям енергозбереження, яке вже стало пріоритетом державних програм та стандартів».

«Порушення екологічного балансу урбанізованого середовища, яке призводить до різних проблем сучасного населеного пункту,  робить дуже актуальними нові підходи до його архітектурно-будівельного формоутворення, — продовжує тему Юлія Гордієнко, аспірантка містобудівельного факультету Харківської національної академії міського господарства. — У цьому контексті створення гармонійно поєднаних із середовищем екологічних будівель, які сприяють збереженню ресурсів, на думку багатьох фахівців, дозволяє не лише підвищити їхні естетичні та експлуатаційні якості, але стає питанням виживання людської цивілізації».

Учасники прес-конференції насамкінець іще раз підкреслили, що екологічність та економічність житла —  це не просто естетична примха чи бажання зекономити, це — виклик сучасності, на який Україна повинна відповісти з ентузіазмом.

Для контактів: Ірина Малишева, Координатор проекту «Екологічне життя людей», тел. +38044 456 13 38