Резолюція семінару-презентації
Результати та проблеми впровадження програми «Технічні рішення проблем питної води у містах та сільській місцевості України» Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86»
Білий зал Будинку вчених
вул. Володимирська 45а, м. Київ
24 лютого 2004 року
Організатор: ВЕГО «МАМА-86»
За підтримки фонду Novib-Oxfam, Нідерланди
Ми, учасники семінару, члени Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» разом з представниками різних секторів суспільства: державних структур, науки, виробництва, ЗМІ, НУО та громадськості, що зацікавлені у вирішенні проблем забезпечення громадян України якісною питною водою та послугами водопостачання, заслухавши результати впровадження пілотних проектів Програми «Технічні рішення покращання доступу громадян до безпечної питної води у містах та сільській місцевості України», які впроваджувалися упродовж 2001—2003 року ВЕГО «МАМА-86», відзначаємо що:
1. Враховуючи міжнародні зусилля з визначення Цілей розвитку тисячоліття та політичних зобов’язань, які дала Україна на найвищому рівні, щодо їх виконання, вважаємо за необхідне — встановити чіткі строки та кількісні показники щодо вирішення проблеми забезпечення громадян України якісною питною водою та належними умовами санітарії як на національному, так і на локальному рівнях;
2. Підтримуючи зусилля Уряду України, які спрямовані на реформування сектору водопостачання та водовідведення, розробку програм питної води в Україні, звертаємо увагу, що громадськість потребує постійного інформування та роз’яснювальної роботи з боку державних установ на національному і на локальному рівнях щодо стратегії та планів дій, пов’язаних з реформою сектору в цілому та окремих її напрямів (законодавчої бази, тарифної реформи, розвитку правових відносин у секторі тощо), ходу виконання цих планів; вважаємо, що залучення зацікавленої громадськості до обговорень проектів Державних програм та планів реформування сектору водопостачання та водовідведення покращить якість та ефективність впровадження цих державних рішень, підсилить контроль за їх втіленням у життя. Пропонуємо провести громадські консультації-обговорення проекту програми «Питна вода України» та направити результати цих обговорень у відповідні Комітети Верховної Ради України для їх урахування;
3. Виходячи з практичного досвіду ВЕГО «МАМА-86» у вирішенні проблем питної води, наголошуємо на тому, що:
А) при вирішенні проблем централізованого водопостачання:
а) на місцевому рівні немає чіткої та прозорої політики щодо реформування роботи водоканалів, участі приватного сектору у вирішенні проблем водопостачання та водовідведення;
б) через значне відставання загальнодержавних соціальних реформ у порівнянні з реформами галузі (особливо з тарифною політикою), відсутність і незабезпеченість державних цільових програм соціальної допомоги незахищеним верствам споживачів та відсутність державної підтримки галузі водопостачання як основи життєзабезпечення населення України, вже сьогодні значна частина населення не спроможна платити за житлово-комунальні послуги, зокрема водопостачання та водовідведення, а галузь не має підтримки для існування в ринкових умовах, що складаються в Україні;
в) досвід впровадження пілотних проектів з раціонального водокористування у Києві, Одесі та Харкові свідчить що, впровадження лічильників води відіграє позитивну роль у налагодженні обліку води та розвитку економічних механізмів стимулювання ощадливого використання водних ресурсів у нашій країні. Разом з тим, наголошуємо, що сьогодні програма впровадження приладів обліку води має значну кількість організаційно-технічних проблем на етапі встановлення лічильників (на місцевому рівні для населення часто штучно створюються перешкоди фінансового або організаційного плану) та не забезпечена відповідною нормативно-технічною базою для повірки будинкових і індивідуальних лічильників. З іншого боку, використання показників будинкових лічильників задля нарахування плати за спожиту воду індивідуальним власникам квартир у багатоквартирних будинках, і таким чином перехід від індивідуальної до колективної відповідальності за сплату за послуги водопостачання сьогодні не забезпечені у правовому відношенні та є неправомірним заходом. Такі заходи вимагають врегулювання відносин власності у житловому фонді та укладання прямих договірних відносин між виробником та споживачем послуг.
г) враховуючи, що реформування сектору водопостачання та водовідведення відбувається за умов складного технічно-економічного стану галузі та неплатоспроможності значної частини населення, досягнення цілі реформування, а саме — забезпечення якісною питною водою населення України може бути отримане завдяки розвитку таких пріоритетних напрямів як:
" заходи щодо зменшення ресурсоємності, зокрема енергоємності виробництва та транспортування питної води;
" впровадження альтернативних рішень, які базуються на використанні низько витратних, ефективних, адаптованих до місцевих природних умов технологій;
" впровадження локальних систем доочищення води для груп споживачів;
" використання чистих місцевих підземних вод;
" впровадження водозберігаючих технологій та обліку використання води на всіх етапах виробництва, транспортування та використання.
Б) Питання децентралізованого водопостачання, зокрема проблеми питної води у сільській місцевості, потребують окремого розгляду Парламентом України. Вважаємо за необхідне:
" провести Парламентські слухання з проблеми забезпечення якісною питною водою та належними умовами санітарії населення сільської місцевості;
" переглянути хід виконання та фінансове забезпечення існуючих програм, що стосуються благоустрою та вирішення проблем водопостачання та санітарії у сільській місцевості, та розробити державну програму з покращення водопостачання та водовідведення в сільських населених пунктах;
" забезпечити державний контроль якості децентралізованої питної води;
" впроваджувати альтернативні хлоруванню методи знезараження води в криницях;
" забезпечити державний контроль за цінами на дослідження якості децентралізованої питної води.
4. Забезпечення права громадян України на безпечну питну воду потребує розвитку законодавчої бази, а саме:
" Законодавчого закріплення терміну та наукового обґрунтування кількісних показників мінімальних соціальних потреб у питній воді, на яких має базуватися право громадян України на питну воду, як у містах з централізованим водопостачанням, так і у сільській місцевості, гарантом забезпечення права на воду має бути Держава;
" Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» має бути розвинений або доповнений положеннями щодо галузі децентралізованого водопостачання, що стосується використання колодязів, доочищеної води тощо, з чітким визначенням господарських та контролюючих функцій;
" Необхідно розробити державний стандарт на доочищену питну воду.
" Держава має розробити та впровадити фінансові механізми підтримки реформ водопостачання та водовідведення, особливо для малих міст (з населенням до 100 тисяч мешканців) та сільських населених пунктів, відкривши можливості надання кредитів місцевій владі на вирішення проблем водопостачання та водовідведення.
" При реалізації загальнодержавних програм у галузі охорони довкілля (Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки тощо) Уряд України, відповідні міністерства та відомства повинні вирішувати проблему забезпечення якісною питною водою населення України.
Вважаємо за необхідне довести висновки семінару до відома відповідних органів влади національного та місцевого рівнів разом із наданням матеріалів, що представляють результати роботи та досліджень, виконаних під час впровадження Програми технічних рішень ВЕГО «МАМА-86».
