«МАМА-86-Нова-Каховка» на протязі двох років проводить моніторинг санітарного стану Північно-Кримського каналу та р. Дніпро. Експедиція проводилася перед пуском води в березні квітні місяцях 2008—2009 рр.

Канал має велике значення. Протягом зрошувального сезону з Каховського водосховища через головну споруду в канал подається 1,7 мільярдів кубометрів дніпровської води. З них 1,4 млрд. кубометрів використовується на зрошення 200 тисяч гектарів поливних земель Херсонщини і Криму, 38 млн. м3 подається на технічні потреби таких великих підприємств як завод «Кримський ТИТАН» і «Кримський содовий завод», 47,5 млн. кубометрів йдуть на водопостачання міст Керчі, Сімферополя, Феодосії й інших населених пунктів. Крім того, заповнюються водосховища для використання води в міжсезонний період.

Основним призначенням Північно-Кримського каналу є постачання Дніпровської води в засушливі регіони Херсонської області та Північного Криму.
21 вересня 1950 року Постановою Ради Міністрів СРСР було прийняте рішення під № 4000 про будівництво Каховської гідроелектростанції, греблі, шлюзу, Північно-Кримського каналу, водосховища та нового міста Нова Каховка.

У зв’язку з важливим значенням каналу, основною ціллю експедиції було визначити місця, які могли б впливати на забруднення берегової смуги та дна каналу, що впливає на якість води.

Такі місця і були винайдені під час заходу. Основними забруднювачами на території Новокаховської Ради були садово-огородні товариства, які розташовані поруч з береговою смугою каналу, та будівельні організації і приватні особи, яким для будівництва потрібен пісок та глина. Будівельні організації та приватні особи, відбираючи пісок та глину, активно руйнували берегову зону, а на місці відбору ґрунту появлялися неузаконені сміттєзвалища побутового сміття та промислових відходів. Це все під час запуску води могло потрапити в канал і забруднювати його води. Щоб робота експедиції не була марною, до її складу включили представника ЗМІ — Новохизну Ларису Михайлівну, кореспондента газети «Ділові Новини», представників державної установи — начальника відділу Каховського міжрайонного управління водного господарства Пітірімову Тетяну Павлівну, провідного інженера відділу водних ресурсів Каховського міжрайонного управління водного господарства Стародубцеву Ларису Валентинівну та голову громадської екологічної організації «МАМА-86-Нова Каховка» — Козак Таїсію Федорівну.
Усі порушення фотографувались та висвітлювалися в місцевій пресі. До моніторингу ПКК були залучені також учні станції юних натуралістів м. Каховки. Ці учні брали участь у спостереженні за береговою смугою Каховського водосховища, де Північно-Кримський канал розпочинає забір води. Учні станції юних натуралістів проводили інвентаризацію сміттєзвалищ по береговій смузі Каховського водосховища і досліджували воду на нітрати. ЗМІ активно намагалась висвітлити ці порушення на сторінках своїх газет.

Ось повідомлення газети «Ділові новини» від 18 березня 2009 року за №11 «Крымчане недовольны нашей водой» з статті «Что же мы увидели на «берегах» СКК и в окрестностях Таврийска? То, что повергло бы в шок любого нормального человека. Склоны канала завалены мусором, в котором «пальма первенства» — за пластиковыми бутылками и пакетами. Кто-то не от большого ума «утилизировал» на дно СКК старые автомобильные скаты. Наверное, в надежде, что вода все скроет. Скрыть-то она скроет, но ведь завтра эту «резиновую» воду будут пить наши дети и внуки. Берега СКК вдоль Таврийска и СК «Труд» во многих местах как будто «выгрызены» самовольными карьерами глины и песка.». Реакція на ці матеріли, що з’явилися в ЗМІ, була миттєвою. Порушники були оштрафовані, берегова смуга очищена від сміття, закрито доступ для відбору ґрунту.

Заступник начальника управління Північно-Крисмького каналу з питань охорони навколишнього середовища Білоконь Володимир Федорович повідомив, що лише на території Херсонської області поруч з каналом знаходиться біля 20 стихійних ринків, а на території АР Крим — до 50. Джерелом забруднення каналу є також миття машин, прання килимових виробів, використання берегової смуги як рекреаційної зони. Великою проблемою є те, що особисто працівники Північно Кримського каналу не мають можливості накладати стягнення. Тому свої зауваження по виявленим фактам порушення природоохоронного законодавства у зоні ПКК надсилаються до екологічної інспекції та сільських місцевих Рад, які і вирішують остаточно про притягнення порушників до адмінвідповідальності. Зазначені дії займають багато часу, через це є неефективними.

Члени експедиції зробили для себе висновок, що для збереження в задовільному стані Північно Кримського каналу мають бути проведені системні заходи, зокрема, більш ретельно задіяні правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, громадськість, ЗМІ. Адміністрації ПКК треба своєчасно проводити ремонт берегової смуги та чистку дна каналу і його берегів від сміття. В місцях, де відмічається поява значної кількості людей, треба вивішувати інформаційні щити, які вказують на стратегічне значення каналу та інформують про покарання, що очікує тих, хто забруднюють його води.

Канал — це наше надбання, яке ми повинні зберегти і передати майбутньому поколінню. Давайте будемо дбайливо ставитися до його споруд, будемо утримувати в чистоті його мальовничі береги і будемо намагатися, щоб вода на чотирьохсотому кілометрі каналу була не гірше, ніж на першому! Будемо берегти кожну краплю дорогоцінної вологи, щоб цвіли наші сади, красувалися повним колоссям наші поля, щоб красивішали наші міста і села, щоб ставала гарнішою і могутнішою наша країна, а ми були здорові і щасливі!