| Екологічні громадські організації України висловили занепокоєння процесом підготовки Стратегії національної екологічної політики |  |
| Понеділок, 17 травня 2010, 18:05 | |||
 Уповноважені представники семи всеукраїнських екологічних громадських організацій звернулися з відкритим листом до Прем’єр-міністра України, Голови профільного комітету ВРУ та Голови Представництва ЄС в Україні з вимогою взяти під особливий контроль процес розробки та ухвалення Стратегії національної екологічної політики.
Громадські лідери занепокоєні тим, що ретельно підготовлений за участі громадськості, науковців та депутатів ВРУ проект Закону України «Про затвердження Стратегії національної екологічної політики» було відкликано з Верховної Ради у зв’язку зі зміною уряду, а доопрацювання відбувається вкрай закрито й непрозоро. «Непрозорість, згортання участі громадськості в процесі підготовки найбільш значущого документа стратегічного розвитку держави в екологічній сфері є не тільки грубим порушенням національного законодавства, зокрема вимог Оргуської конвенції, але й чітким індикатором майбутньої долі мільйонів гривень бюджетної підтримки», – говориться у відкритому листі.
Повний текст листа: Прем’єр-міністру України Голові Комітету ВРУ Голові Представництва Європейського Союзу в Україні,
Відкритий лист
Щодо ігнорування вимог законодавства України з проведення
Підготовку та прийняття до кінця 2010 Закону України «Про Стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року» визначено найголовнішою умовою отримання Україною секторальної бюджетної підтримки від Європейського Союзу в розмірі 35 мільйонів євро, а також 10 мільйонів від уряду Швеції. У сфері охорони довкілля Стратегія — єдиний пріоритет Матриці співпраці, яку єврокомісар Стефан Фюле нещодавно передав урядові України. Стратегія повинна супроводжуватися затвердженим Планом дій, що міститиме конкретні проекти, на які й виділяється європейське фінансування. Суть реалізації Стратегії та Плану полягає у створенні сучасної системи охорони навколишнього середовища в Україні, наближеної до європейської. Реформа екологічної політики, що планується, повинна зробити цю систему ефективною, аби припинити деградацію довкілля України. Проект Стратегії почав готуватися 2008 року, після затвердження урядом 17 жовтня 2007 року Концепції національної екологічної політики. Проект Закону України «Про Стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року» (далі — Закону) було подано попереднім урядом до Верховної Ради України (ВРУ) в лютому 2010 р. До цього, в 2009 р., він був тривалий час розміщений на веб-сторінці Міністерства охорони навколишнього природного середовища України для надання коментарів і громадського обговорення. Процес підготовки проекту Стратегії відбувався прозоро та координувався міжвідомчою робочою групою за участі громадськості, науковців та депутатів ВРУ. Після зміни уряду в 2010 році проект Закону повернувся до Мінприроди на доопрацювання й перепогодження. За нового міністра процес роботи над Стратегією став закритим, міжвідомча робоча група, яка готувала попередній варіант Стратегії, припинила існування, а нова так і не була створена. Широка громадськість була абсолютно відрізана від участі в цій роботі. На сьогодні завершується погодження проекту Закону із заінтересованими органами центральної виконавчої влади, і за два дні проект вже буде внесено до КМУ, а він і досі не опублікований на веб-сторінці Мінприроди, не кажучи вже про широке громадське обговорення. Треба зазначити, що ініціатива підготовки Стратегії національної екологічної політики та Національного плану дій з охорони довкілля як документів європейського зразка, що повинні відповідати сучасним вимогам і складним викликам охорони й відтворення природного середовища України, належала саме громадським екологічним організаціям, які два роки (2005–2007) вели національну кампанію «За пріоритезацію екологічної політики». Непрозорість, згортання участі громадськості в процесі підготовки найбільш значущого документа стратегічного розвитку держави в екологічній сфері є не тільки грубим порушенням національного законодавства, зокрема вимог Оргуської конвенції, але й чітким індикатором майбутньої долі мільйонів гривень бюджетної підтримки, які готується «освоїти» нашвидкуруч новий міністр. Ми надзвичайно обурені неадекватним стилем співпраці з громадськістю нового керівника Мінприроди, водночас ми дуже занепокоєні тим, що непрозоре залучення величезних коштів Євросоюзу, які мали б слугувати цілям покращення стану довкілля України, може призвести до чергового корупційного скандалу й погіршення репутації нашої країни у стосунках з ЄС. Ми вимагаємо:
З повагою, уповноважені представники громадських організацій:
Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86», Г. Голубовська-Онісімова Всеукраїнська екологічна ліга, Т. Тимочко Українське товариство охорони природи, В. Шевчук МБФ «Екологія. Право. Людина», О. Кравченко Українська екологічна асоціація «Зелений світ», Ю. Самойленко Всеукраїнська громадська організація «Чиста хвиля», А. Єришева Національний екологічний центр України, І. Сіренко
|
