Стійкі органічні забруднювачі та Стокгольмська конвенція про СОЗ

Речовини, що відомі як стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) — Persistent Organic Pollutants (POPs) — є найбільш токсичними та небезпечними для навколишнього середовища та здоров’я людей хімічними сполуками.

Визначення стійких органічних забруднювачів стало ключовим у Стокгольмській конвенції про СОЗ — першому глобальному документі прямої дії по відношенню до СОЗ, який було прийнято 22 травня 2001 р.

Стокгольмська конвенція про СОЗ була розроблена на виконання рішення 19-ої сесії Ради Керуючих Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) у 1997 р. з метою обмеження, зменшення або заборони використання СОЗ, які мають токсичні властивості, погано піддаються розкладу в природних умовах, характеризуються біоакумуляцією та є об'єктом транскордонного переносу повітрям, водою та мігруючими видами тварин, а також осідають на великих відстанях від джерела їх викиду.

Головною ціллю Конвенції є «...охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища від СОЗ».

Конвенція вступила в дію 17 травня 2004 р. і налічувала первісний список СОЗ, що включав 12 речовин, які одразу ж отримали назву «брудна дюжина». Конвенція закріпила зобов’язання країн, які її ратифікували щодо заборони виробництва та використання (за певних обмежень) дев’яти речовин із списку СОЗ — альдрин, хлордан, дільдрин, ендрин, гептахлор, гексахлорбензол, мірекс, токсафен, поліхлоровані дифеніли (ПХД); обмеження використання ДДТ (тривіальна назва — дихлордифенилтрихлорметилметан) для контролю малярії та розробки програм з припинення ненавмисного утворення діоксинів та фуранів (тривіальні назви — поліхлордибензодіоксини та поліхлордибензофурани). Також Конвенція передбачає знищення накопичених запасів СОЗ у безпечний спосіб.

Список СОЗ Стокгольмської конвенції не є закритим, і у травні 2009 р. на Четвертій Конференції Сторін Стокгольмської конвенції про СОЗ до цього списку було надано ще 9 нових речовин, рекомендованих Комітетом з розгляду нових СОЗ:

  • Пестициди: хлордекон; альфа-гексахлорциклогексан; бета-ексахлорциклогексан; линдан; пентахлорбензол.
  • Промислові хімікати: гексабромдифеніл; гексабромдифеніловий та гептабромдифеніловий етери (входять до складу комерційного октабромдифенілового етеру К-октаБДЕ); пентахлорбензол; перфтороктанова сульфонова кислота (перфтороктанова сульфокислота) — ПФОС) та її солі, перфтороктановий сульфонилфторид (ПФОСФ); тетрабромдифеніловий та пентабромдифеніловий етери (комерційний пентабромдифеніловий етер К-пентаБДЕ).
  • Побічні продукти: альфа-гексахлорциклогексан; бета-ексахлорциклогексан; пентахлорбензол.

Ці додатки до переліку СОЗ Стокгольмської конвенції вступили в дію 26 серпня 2010 р.

На П’ятій Конференції Сторін Стокгольмської конвенції у травні 2011 р. до переліку СОЗ було додано наступний СОЗ — технічний ендосульфан (пестицид) та його ізомери, додаток вступив у дію 27 жовтня 2011 р.

В Статті 10 «Інформування, підвищення обізнаності й освіта громадськості» Конвенції йдеться про зобов’язання кожної Сторони в межах можливостей надавати підтримку й сприяти:

1) підвищенню обізнаності своїх директивних і керівних органів з питань СОЗ;

2) забезпеченню громадськості всією наявною інформацією про СОЗ;

3) розробленню й здійсненню навчальних програм і програм підвищення обізнаності громадськості, особливо для жінок, дітей і найменш освічених осіб, з питань СОЗ, а також їхніх наслідків для здоров'я й навколишнього природного середовища та їхніх альтернатив;

4) участі громадськості в розв'язанні питань, що стосуються СОЗ та їхнього впливу на здоров'я й навколишнє природне середовище, а також розробленню відповідних заходів реагування, у тому числі створенню можливостей для забезпечення на національному рівні внеску для здійснення цієї Конвенції;

5) підготовці робочих, наукових, викладацьких, технічних і управлінських кадрів;

6) підготовці на національному й міжнародному рівнях матеріалів з питань освіти та обізнаності громадськості та обміну ними;

7) розробленню й здійсненню освітніх і навчальних програм на національному й міжнародному рівнях.

Також Конвенція передбачає, щоб кожна Сторона в межах своїх можливостей забезпечувала доступ громадськості до суспільної інформації щодо СОЗ і щоб ця інформація регулярно оновлювалася.

У травні 2011 р. Стокгольмській конвенції про СОЗ виповнилось 10 років. До цієї дати Секретаріат Стокгольмської конвенції підготував спеціальний буклет «10-річний ювілей Стокгольмської конвенції».

Україна підписала Стокгольмську конвенцію про СОЗ 23 травня 2001 р., ратифікувала 18 квітня 2007 р., представила в Секретаріат Конвенції 25 вересня 2007 р..

З 24 грудня 2007 р. Стокгольмська конвенція про СОЗ набула чинності в Україні.

Для виконання зобов’язань Стокгольмської конвенції про СОЗ кожна Сторона повинна підготувати свій Національний план виконання (НПВ). Україна підготувала перший варіант НПВ ще у 2006 р., але його прийняття відбулося лише через 6 років – 25 липня 2012 р. Кабінет Міністрів України затвердив План заходів з виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі.

Інформаційні матеріали та публікації за тематикою:

1 Девять новых СОЗ
2 Національний план виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі
3 Буклет Секретаріату Стокгольмської конвенції «10-річний ювілей Стокгольмської конвенції»
Google+