Майбутнє — вибір кожного

Щохвилини ухвалюються рішення, засновані на виборі: від державного — куди іти, до побутового — щоб з’їсти на сніданок. Обирають усі: країни, уряди, управлінці, підприємці, громадяни. Розквіт і занепад цивілізацій, криваві війни чи вигідні економічні союзи, життя днем сьогоднішнім чи спрямованість у майбутнє — це усе справа вибору, зробленого кимось колись.

Тим, хто живе сьогоденням, простіше — достатньо обрати «дешевше», «вигідніше», «швидше». Гірше тим, хто думає про майбутні покоління, бо система координат значно ускладнюється. Що краще: швидко і дешево сьогодні чи повільно і дорожче, але сьогодні, завтра, онукам, правнукам? Категорія довкілля та його збереження якраз і є тим ускладнюючим елементом, скалкою в оці, яку так часто ігнорують наші співвітчизники.
Тож читайте на сторінках нашого чергового випуску, як і хто може зробити український вибір екологічним. Чи з’явиться в країні політична воля до охорони довкілля (ст. 8), чи готова наша бюрократична машина виконати взяті на себе в рамках міжнародних екологічних угод зобов’язання (ст. 26), нарешті, чи бути Україні частиною екологічної Європи (ст. 4)?

І помиляється той, хто думає, що екологічний вибір — справа самих лише державних мужів. Адже саме від нашого — споживачів і громадян — рішення залежить, в якому місті жити (ст.10), який будинок збудувати (ст. 12, 18), чим заправляти машину (ст. 20) і у що вдягнутися (ст. 23).

Читайте і вибирайте, хоча, здається, нам вже по дорозі, якщо Ви подужали цей пасаж до кінця :-)

Екологічного Вам вибору!

Ваша ЕкоМама

Європейський вимір України та охорона довкілля: можливості впливу для українських екологічних громадських організацій

Бажання України стати частиною політичної Європи нерідко стає визначальним чинником для формування внутрішньої політики. Зокрема співпраця між Україною та ЄС наступними роками буде істотно впливати на швидкість і якість реформ в сфері охорони довкілля України. Політика ЄС щодо України надає інструментарій здійснення відповідних реформ, але за відсутності політичної волі та політичного лідерства в країні цей інструментарій залишається невикористаним. Про роль та можливості для участі українських громадських організацій у євроінтеграційних процесах і необхідність здійснення тиску зсередини задля запровадження реформ розповідає Ганна Голубовська-Онісімова, Президент ВЕГО «МАМА-86».

Кактус-попередження для Президента

«Прийміть цю КОЛЮЧУ МІТКУ на знак нашого занепокоєння кризовим станом довкілля, що загрожує національній безпеці України, яку Ви збираєтеся очолити, — із такими словами звернулися до учасників президентських перегонів представники 40 екологічних громадських організацій України. — Проаналізувавши еколого-соціальну складову у передвиборчих програмах усіх кандидатів у Президенти України, ми зробили невтішний висновок, що в більшості з них переважає несистемний підхід до виходу з екологічної кризи. Однак українці мають конституційне право на безпечне довкілля, яке повинен захищати саме Президент». Напередодні виборів лист у супроводі кактусів-колючих міток та відозви із викладеним у ній баченням того, як має діяти новообраний Президент задля розв’язання еколого-соціальних проблем, був переданий до штабів кандидатів у Гаранти.

У номері друкується текст Відозви громадських природоохоронних організацій України щодо екологічних пріоритетів діяльності майбутнього Президента України.

Як зупинити бензопилу?

30 грудня 2009 року в рамках боротьби «із наслідками снігової негоди» у Києві біля станції метро «Дарниця» винищено кілька десятків сторічних сосон. Недопиляне наприкінці 2009-го продовжили знищувати 4 січня 2010 року, оскільки, як з’ясувалося, акція лісоповалу фактично в центрі Києва відбувається на законних підставах: усю необхідну документацію оформлено у відповідних державних службах і органах місцевого самоврядування. І тому навряд чи пришпилені небайдужими активістами на поки що вцілілих соснах паперові таблички «Збережи мене!» зупинять дію рішення Київради. Що чекає на зелені насадження в українських містах? Коментує Сергій Корецький, генеральний директор Незалежного інтелектуального центру.

Крок до мети

У грудні 2009 року прес-конференцією в агентстві «Інтерфакс» завершився конкурс архітектурних проектів Демонстраційного центру екологічно дружніх технологій, ініційований та проведений Всеукраїнською екологічною громадською організацією (ВЕГО) «МАМА-86» за підтримки Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА). Цей Демонстраційний центр задумано створити за прикладами будівель, які вже давно існують в Європі. Його завдання — бути прикладом застосування екотехнологій в будівництві, архітектурі та веденні індивідуального домашнього господарства.

З надісланих на конкурс 45 заявок до другого туру потрапили 7 проектів. Оскільки жодна з конкурсних робіт не врахувала всіх аспектів технічного завдання, журі прийняло рішення перший приз не присуджувати. Таким чином, було присуджено другу та третю премії та три спеціальних призи.

У номері представлені проекти-переможці.

Концепт-будинок у дії

Практика — критерій істини. Це стосується зокрема втілення ідей через практичні приклади. Особливо якщо ідеться про екологічні технології, які, на жаль, все ще залишаються важкодоступними та незрозумілими для широкого загалу. Найпростіший спосіб довести можливість «неможливого» — це продемонструвати, як влаштовано той чи інший механізм, та як і чому працює та чи інша технологія. Ірина Малишева, координатора проекту «Екологічне життя людей» ВЕГО «МАМА-86», ділиться власними враженнями та фотоматеріалами від відвідин Центру екологічних технологій «Артефакт» у Німеччині.

Біопаливо: NOLI NOCERE!

Більше століття нафтова промисловість забиває цвяхи в труну рідкого біопалива, однак час від часу змушена відступати перед цим «демократичним» аналогом бензину. Лідерами сучасного світового виробництва та споживання біопалива є Бразилія та США, а от ЄС, спочатку спланувавши зростання кількості біопалива у загальному балансі споживання палива для двигунів до 2020 року до 20 %, вирішило стишити оберти, скоротивши цю цифру вдвічі. Сьогодні до питання економічної доцільності використання біопалива додалися проблеми екологічного та соціального характеру. Чи настільки рослинне пальне доступне і безпечне, як про нього люблять говорити відчайдушні адепти альтернативної енергетики? Ці та інші аспекти використання біопалива обговорили експерти на семінарі «Міжнародна торгівля, довкілля, зміни клімату та біопаливо», що відбувся в жовтні 2009 року в Києві.

Також у номері рекомендації учасників круглого столу, розіслані відповідальним установам в Україні, Білорусі, Росії та Молдові.

Чи безпечна Ваша сорочка?

Яким повинен бути сучасний одяг? Практичним? — так. Красивим? — бажано. Недорогим? — … Дослідження підтверджують, що вирішальним на сьогодні фактором для конкурентоспроможності продукції легкої промисловості в розвинених країнах є не її вартість, а споживча безпека.

Олена Зубко, координатор проекту «Ринок екотекстилю для сталого споживача» ВЕГО «МАМА-86», ділиться результатами дослідження вітчизняної та міжнародної практики сертифікації текстильних виробів, розповідає про традиційну для України екологічну текстильну сировину — льон і коноплі та дає поради, як придбати безпечний та якісний одяг.

Протокол про воду та здоров’я в Україні — вирок громадськості

Восени 2009 року зацікавлені сторони мали можливість обговорити хід впровадження Протоколу про воду та здоров’я в Україні на чотирьох регіональних семінарах та національній робочій конференції, які провела Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86».

Згідно зі ст. 6. Протоколу, Україна зобов’язалася протягом двох років з моменту ратифікації, тобто у липні 2005 р., установити та опублікувати цільові показники та терміни їх досягнення. До того ж, відповідно до ст. 8, у 2006 році Україна була зобов’язана ввести в дію системи нагляду та раннього попередження, а також плани дій у надзвичайних ситуаціях. З урахуванням того, що Протокол набув чинності 2005 року, кінцеві терміни виконання зобов'язань за статтями 6 і 8 збігли в серпні 2007 та серпні 2008 року відповідно, однак зобов’язання залишаються невиконаними.

Стаття Анни Цвєткової, координатора програми «Вода та санітарія» ВЕГО «МАМА-86».

Екологічно безпечне управління водними ресурсами

Екологічно безпечне управління водними ресурсами є однією з найбільш важливих проблем природокористування. Економічний розвиток країн, добробут та здоров’я людей залежать від ефективності управління водними ресурсами та якістю води, особливо питної. За наявності практично необмеженої кількості води на Землі (1422,3 млн. км3), економічний і соціальний розвиток залежить від кількості прісних поверхневих вод, запаси яких оцінюються всього у 360 тис. км3, у тому числі в озерах — 278 тис. км3, у річках — 12 тис. км3.

Виснаження водних ресурсів спричинюється рядом факторів: зменшення кількості атмосферних опадів і підвищення температури повітря, значний забір води з поверхневих і підземних водойм, зниження водоакумулюючої ємності території (ландшафтів) тощо.

Автори статті науковці Приходько М. М. та Приходько Н. Ф. розповідають про необхідність запровадження в Україні інтегрованого управління водними ресурсами.

Перезатарювання: відкритий урок

За оцінками незалежних експертів, в Україні накопичено близько 40 тис. тонн непридатних пестицидів, які складуються на 3758 складів, близько половини з яких мають незадовільний стан: не охороняються, приміщення напівзруйновані, тара пошкоджена, речовини змішалися, утворивши небезпечні суміші, ідентифікувати їх часто неможливо.

Поводження з непридатними пестицидами за міжнародними стандартами обліку та безпеки (інвентаризація, ідентифікація за необхідності, перезатарювання та знищення) вимагає суворого дотримання правил безпеки і залучення спеціалізованих організацій та фахівців.

ВЕГО «МАМА-86» в рамках проекту «Зниження гострих ризиків від непридатних пестицидів в Україні», що здійснюється у співпраці з Milieukontakt International та місцевими адміністраціями за фінансової підтримки Програми соціальних перетворень МАТРА міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів, здійснила інвентаризацію та перезатарювання непридатних пестицидах у двох районах Київської області.

Досвід МАМА-86 представлений у фоторепортажі на сторінках журналу.

Ріки єднають людей!

У 2009 році Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» та КП «Водно-інформаційний центр» провели дитячий творчий конкурс «Ріки єднають людей».

На адресу конкурсу надійшло 759 робіт різних жанрів: малюнки, аплікації, комп’ютерні роботи, прозові та віршовані твори. В оцінюванні брали участь запрошені фахівці та колективи організаторів майже в повному складі. Кращі роботи визначалися у 3 вікових групах. Журі відібрало та відзначило дипломами 50 робіт, серед них 26 у номінації «Малюнки», 20 — у номінації «Твори», 1 відзнака за фільм та 3 відзнаки у спеціальній номінації «За любов до природи». За активну участь у конкурсі дипломами відзначені 22 школи.

Деякі з робіт переможців друкуються на сторінках часопису.

Також у номері новини про спеціальні події з екологічного життя та анонси останніх публікацій.