Резюме локального дослідження, виконаного в рамках проекту «Екологічне життя людей»

Вивчення потенціалу Харківської області з практичного впровадження та активного просування екологічно дружніх технологій

Імшенецька Д.Д., Цигульова О.М.,
Харківська міська екологічна громадська організація
«МАМА-86-Харків»,
грудень 2008 р.

В ході дослідження були проаналізовані проблеми, пов’язані з формуванням державної політики енергозбереження в Харківському регіоні і механізмів її реалізації, які базуються на використанні відновлюваних та альтернативних джерел енергії, а також вивчені приклади практичного застосування екологічно дружніх технологій та потенціал їхнього розвитку в регіоні.

Науково-практична діяльність в регіоні

Визначення координації діяльності науковців та викладачів Академічного науково-освітнього комплексу (АНОК) в області розробки сучасних енергозберігаючих технологій та їх найширшого впровадження в народному господарстві України здійснює Науково-технічний центр з енерго- та ресурсозбереження в житлово-комунальному господарстві міст (НТЦ), який створено в Харківській національній академії міського господарства (ХНАМГ).

Науково-технічним центром також здійснюється впровадження сучасних технологій, проектів і заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, реформування і реабілітацію житлово-комунального господарства (ЖКГ); визначення енергозберігаючого потенціалу житлового фонду м. Харкова; створення теплонасосних технологій для систем постачання теплої та холодної води; розвиток та технології біоенергетики за рахунок вироблення та утилізації тепло- та електроенергії; розробка устаткування для одержання «Біодизелю» з рапсу, а також виробництва паливних брикетів з відходів переробки соняшника; розвиток виробництва органічних добрив та впровадження систем когененерації.

НТЦ реалізує програму «Воднева енергетика України: розробка і підготовка переходу енергетики України на водневі технології».

Розвиток відновлювальної та нетрадиційної енергетики

Вітроенергетика

Національний аерокосмічний університет «Харківський Авіаційний Інститут» та приватна фірма «Світ вітру» є розробниками сучасних малих вітроагрегатів одиничною потужністю 750 Вт. За інформацією фахівців фірми, в Україні працює близько 200 автономних вітросистем з використанням саме малих ВЕУ — 0,75. Зокрема, на дахах Національного аерокосмічного університету «ХАІ» і Харківського національного університету встановлені такі вітроустановки, як генератори електроенергії для учбових лабораторій університетів.

Біоенергетика

У Харківській області існує декілька проектів з виробництва біопалива, планується використовувати рапс, який є основною сировиною для виробництва біодизелю в Європі. Проводяться випробування біодизельного палива, яке в майбутньому може повністю замінити дизельне паливо.

Планується переобладнання під виробництво біопалива Івашковський спиртозавод, розташований в Золочевському районі, що буде сприяти зменшенню залежності України від імпорту нафтопродуктів. Він буде перепрофільований на випуск біоетанолу. Основою для його виробництва стануть відходи бурякоцукрової промисловості — меляса.

Геліоенергетика або енергія сонця

Харківська область має всі передумови, як-то кліматичні особливості, так і, що найважливіше, потужні наукові розробки, для ефективного й масштабного використання енергії сонця вже зараз.

На даний час вже створені розробки конструктивно-технологічних рішень виготовлення монокристалічних кремнієвих сонячних батарей для українських космічних апаратів з ККД 13—14%, а також береться активну участь в наукових дослідженнях по розробці плівкових ФЕПів.

Водовідведення та санітарія

В якості яскравого прикладу застосування екологічно дружніх технологій для вирішення проблем у галузі водовідведення та санітарії можна навести технологію біоплато. Технологія вже успішно застосовується не лише в Харківській, а й в Луганській області.

Вона представляє собою метод очищення стічних вод, що базується на використанні процесів природного самоочищення водних об’єктів, із залученням вищої водної рослинності, водної мікрофлори і мікроорганізмів.

Ця технологія є екологічно чистою і моделює природні процеси самоочищення води. Вона також відрізняється простотою будівництва, дешевизною у порівнянні з іншими очисними спорудами, а також є енергозберігаючою. Термін служби очисних споруд без капітального ремонту складає 20—25 років.