3 грудня міжнародна спільнота у всьому світі відзначає Міжнародний день боротьби проти використання пестицидів.

Міжнародна мережа дій проти використання пестицидів (The International Pesticide Action Network) у 1998 р. вперше проголосила 3 грудня Міжнародним днем боротьби проти використання пестицидів (No Pesticides Use Day) з метою привернути увагу до вирішення проблем, які виникають внаслідок виробництва та застосування небезпечних хімічних речовин, захистити людей і навколишнє середовище від негативного впливу пестицидів, а також на згадку та пам’ять про Бхопальську катастрофу

Бхопальська катастрофа стала результатом та наслідками аварії на хімічному заводі «Юнион Карбайд» (Union Carbide) у індійському місті Бхопал в ніч з 2 на 3 грудня 1984 р. Тоді через збій у системах безпеки близько 40 т парів метилізоцианату (смертоносного газу), який використовувався при виробництві популярного в ті часи інсектициду Севин було викинуто у повітря. Територію близько 40 квадратних кілометрів з населенням більш ніж півмільйона осіб було охоплено щільною хмарою ядовитого газу.

За оцінками неурядових громадських організацій кількість людей, що загинули у початковий період аварії становить більше 8 тис. осіб, тих, що отримали хронічні захворювання — від 120 тис. до 150 тис. та тих, що померли у післяаварійний період від 15 до 20 тис. осіб.  

В цей день природозахисники усього світу проводять акції та заходи, нагадуючи про накопичення у довкіллі значної кількості токсичних хімічних речовин, зокрема пестицидів, які здатні накопичуватися у навколишньому середовищі, акумулюватися в організмах людей і тварин, спричиняючи важкі наслідки для їх здоров’я.

Девіз Міжнародного дня боротьби проти використання пестицидів — «Пестициди — безвихідь цивілізації». За даними ВООЗ, щорічно в світі реєструється близько 2 млн. отруєнь пестицидами, переважно при роботі з ними. Деякі пестициди вважають гормонально активними хімічними сполуками, які викликають розлади ендокринної та імунної систем. Дію інших пов’язують із затримкою розумового розвитку, репродуктивними проблемами і раком. Саме пестициди вважають головною причиною «тихої катастрофи» (так експерти ООН характеризують стан ґрунтів в Європі — (їх полягання).

В Україні доволі гострою є проблема непридатних пестицидів (НП), яка пов’язана, в основному, з накопиченням, починаючи з 70-х років ХХ століття, заборонених до використання за прямим призначенням хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та тих ХЗЗР, яким було надано статут непридатних внаслідок пошкодження тари, втрати маркування, тощо.

ВЕГО «МАМА-86» з 1999 р. активно працює над вирішенням проблеми непридатних пестицидів на території України. Впродовж травня 2008 р. — жовтня 2010 р. ВЕГО «МАМА‑86» у співпраці з голландською неурядовою громадською організацією Millieukontakt International за фінансової підтримки програми МАТRА Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів виконувала міжнародний партнерський проект «Зниження гострих ризиків від непридатних пестицидів в Україні». Цей Проект було спрямовано на запобігання ризикам від НП в Україні й зниження гострих ризиків від НП у двох районах Київської області.

Одним з головних досягнень Проекту стали висновки щодо дійсної кількості НП на території країни. Базуючись на даних інвентаризації НП в Бородянському та Макарівському районах Київської області, проведених в рамках Проекту за міжнародними стандартами ООН та даними практичних результатів перезатарювання НП, які проводять підрозділи Мінприроди перед транспортуванням НП для безпечного знешкодження (знищення) НП за кордоном, починаючи з 2007 р., стверджується що загальна кількість НП в Україні щонайменше вдвічі більш даних офіційної статистики.

Для отримання результатів реальної кількості НП на території країни необхідно провести загальну інвентаризацію НП за міжнародними стандартами в рамках відповідної Інструкції, яку було розроблено в рамках Проекту, і на затвердження якої чекають від Мінприроди. Цією Інструкцією передбачено безпосередній виїзд відповідної комісії до складів (або їх залишків) з метою обчислювання кількості НП та отримання інших відомостей для складання реальних видатків для забезпечення відповідних робіт з перезатарювання та транспортування НП до місць їх безпечного знешкодження (знищення). Крім того, для складання повної картини наявності НП на території того чи іншого селища або району, необхідно провести відповідну роботу з місцевими мешканцями та колишніми фахівцями колгоспів і радгоспів з метою отримання відомостей про наявність раніше необлікованих місць скупчення НП, так званих «схованок отрути».

Також відсутність Національного плану виконання в Україні Стокгольмської конвенції про стійки органічні забруднювачі (СОЗ), друга редакція якого чекає на затвердження з 2009 р., суттєво знижує ресурсні можливості країни для остаточного вирішення проблеми НП.