30 травня 2013, Київ — У конференц-залі Національної академії наук України в Києві відбувся круглий стіл з обговорення підходів до вирішення проблеми електронних відходів в Україні за європейськими стандартами. Захід провела Всеукраїнська екологічна громадська організація "МАМА-86" в рамках проекту "Громадське лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Круглий стіл зібрав понад 70 учасників з різних секторів суспільства – центральної й місцевої влади, міжнародних програм і проектів, експертної спільноти, українського та європейського бізнесу, НУО, що працюють у сфері відходів, та ЗМІ – для обговорення заходів з покращання ситуації з електронними відходами у країні. Рекомендації круглого столу будуть передані до відповідних державних органів влади з метою лобіювання впровадження стандартів ЄС щодо електронних відходів в національне законодавство.

Організатори заходу презентували огляд сучасного стану політики поводження з електронними відходами в Україні та країнах Європейського Союзу. Огляд, що підготовлений в Україні вперше, поряд з аналізом містить рекомендації щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до норм ЄС.

В останні роки у світі стрімко зростає кількість відходів електронного та електричного обладнання, обумовлена його широким використанням. Відповідно, утворення електронних відходів, які містять небезпечні компоненти (важкі метали, стійки органічні забруднювачі тощо) відбувається втричі швидше за утворення інших видів відходів, і ця проблема вимагає термінових рішень. Країни ЄС, інші розвинені країни подолали більшість перешкод і мають певний стабільний прогрес у вирішенні цієї проблеми. Тут збирають і переробляють до 80% електронних відходів. Україна сьогодні – лише на початку цього шляху.

Як показав експертний аналіз, законодавство країни не готове до вирішення проблеми електронних відходів, і необхідно вже сьогодні вжити рішучих заходів, спрямованих на організацію належного збирання, утилізації та переробки електронних відходів в Україні за європейськими стандартами.

Головний консультант Комітету ВР України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Сергій Омельянець сказав, що наразі існують два підходи до адаптації національного законодавства до європейського. Перший полягає у внесенні відповідних змін до наявного законодавства, а другий потребує створення нових законів, що є більш прийнятним, на його думку.

“Зараз розгалуженість існуючого законодавства щодо електронних відходів викликає певні неузгодженості при його правозастосуванні”, – зауважив експерт проекту, кандидат юридичних наук Олексій Шуміло.

Експерт проекту, кандидат біологічних наук Людмила Повякель наголосила, що великою проблемою є розміщення електронних відходів, які містять небезпечні компоненти, на необладнаних полігонах разом з твердими побутовими відходами. І це попри те, що, як сказала заступник директора департаменту екологічної безпеки Мінрегіону Людмила Полторатченко, національне законодавство вже передбачило роздільне збирання відходів. Але, на жаль, це не працює через відсутність конкретного механізму та відповідних санкцій.

Марта Щеціньска, менеджер з комунікацій та маркетингу компанії MB Recycling (Польща), продовжила: “Ми збираємо електронні відходи в Польщі роздільно тому, що вони небезпечні й токсичні, і не для того, щоб вони лежали на полігоні, а для повторного використання та переробки (утилізації)”.

Експерт проекту, кандидат технічних наук Ганна Виговська, представляючи “електронні” директиви ЄС, наголосила, що в країнах ЄС вживають практичних заходів із запобігання утворенню електронних відходів, повторно використовують та переробляють більшу їх частину, втілюючи принцип розширеної відповідальності виробника. Крім того, за планами адаптації українського законодавства до європейського, до кінця 2013 року Україна зобов’язана гармонізувати національне законодавство щодо відходів у відповідності з Директивою 2008/98/ЄС про відходи, а отже європейські вимоги щодо відходів стануть нашими реаліями.

Жан-Франсуа Море, менеджер сектору ядерної безпеки, захисту населення і управління відходами Представництва ЄС в Україні, додав, що систему поводження з електронними відходами в ЄС фінансують за рахунок екологічного податку та субсидій від уряду. Для роботи з електронними відходами призначають спеціальні компанії, які працюють на засадах приватно-державного партнерства.

Учасники заходу – представники європейського та українського бізнесу, ініціативних груп, які розпочинають в Україні проекти зі збору відпрацьованих батарейок – розповіли про наявні практики врегулювання питань поводження з електронними відходами як в країнах ЄС, так і в Україні.

На думку директора ДП “Укрекоресурси” Дмитра Радіонова, головною проблемою в Україні сьогодні є збирання електронних відходів і створення ефективної системи розширеної відповідальності виробника, за якої виробники та імпортери несуть відповідальність за подальшу долю відпрацьованого електричного й електронного обладнання.

Більшість учасників заходу, які здійснюють в Україні практичні проекти щодо відпрацьованих батарейок, наполягали на тому, що створення інфраструктури для операцій з електронними відходами та здійснення інформаційної компанії серед населення із роз’яснення важливості роздільного збору відходів мають відбуватися паралельно. Як охарактеризував поточну ситуацію Олексій Тохтомиш, голова регіональної екологічної групи “Гекон” із Сімферополя: “Немає другого кроку, та й перший на місці...”.

Рита Оксюта, ініціатор проекту ВіваБат з Києва, наполягає, що допоки в країні не буде єдиного оператора, проблему зі збирання відпрацьованих батарейок не вирішити.

На думку учасників, круглий стіл став чудовою нагодою для зацікавлених сторін обмінятися досвідом, започаткувати співпрацю у сфері поводження з електронними відходами.

На переконання координатора тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕГО "МАМА-86" Ольги Цигульової, конвергенція національного та європейського законодавства відкриває унікальну можливість прискорити цей процес з урахуванням специфіки національної ситуації щодо імплементації положень відповідних європейських директив. Така конвергенція повинна мати організаційно-правовий, нормативний, інституціональний, фінансово-економічний, технологічний та соціально-інформаційний аспекти.

Усі ці аспекти – з урахуванням пропозицій від учасників круглого столу – включено до експертних рекомендацій щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до стандартів ЄС. Рекомендації найближчим часом буде подано до профільного комітету ВР України та профільні міністерства з метою їхнього включення до проекту Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013–2020 роки та проекту Технічного регламенту з поводження з відходами електронного та електричного обладнання.

***

Метою проекту "Громадське лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів", що здійснюється Всеукраїнською екологічною громадською організацією "МАМА-86" за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", є громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні для створення ефективної сфери поводження з електронними відходами та створенні прикладу (кейсу) ефективного функціонування на практиці законодавчо закріпленої схеми поводження з електронними відходами.

***

Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.