20 листопада 2013 р. в ІА «УНІАН» відбулася прес-конференція, присвячена вирішенню проблеми електронних відходів в Україні за стандартами Європейського Союзу.

Всеукраїнська екологічна громадська організація (ВЕГО) «МАМА-86» представляла підсумки проекту «Громадське лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» та перші результати інформаційно-просвітницької кампанії щодо небезпек відпрацьованих батарейок, яка проходить в рамках Національної програми «Викидай правильно!», що реалізує Міністерство екології та природних ресурсів України і компанія «МТС Україна» за участі ВЕГО «МАМА-86».

Під час заходу були презентовані дані, які висвітлюють гостроту проблеми електронних відходів у світі та Україні; факти негативного впливу токсичних компонентів електронних відходів на здоров’я людей та довкілля; результати аналізу стану політики поводження з електронними відходами в Україні та країнах Євросоюзу; рекомендації щодо наближення вирішення проблеми електронних відходів до стандартів ЄС в Україні та захисту прав споживачів. Ці дані увійшли до огляду «Сучасний стан політики поводження з електронними відходами в Україні та Європейському Союзі: кроки до зближення» та публікації «Вирішення проблеми електронних відходів: європейські підходи до української проблеми», які було підготовлено в рамках реалізації проекту.

На прес-конференції були презентовані результати громадського лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів та відомості про практичні кроки на шляху до її вирішення, а також дані про те, як реалізується впровадження європейських екологічних стандартів та вимог в Національній програмі «Викидай правильно!» зі збору відпрацьованих батарейок та їх утилізації, що реалізує Міністерство екології та природних ресурсів Україні і компанія «МТС Україна» за участі ВЕГО «МАМА-86».

У заході прийняли участь: Квашук Ольга — координатор проектів Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», Міщук Зоряна — виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86», Цигульова Ольга — керівник тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕГО «МАМА-86», керівник проекту, Повякель Людмила — керівник лабораторії екогігієни і токсикології небезпечних відходів ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», експерт проекту, Виговська Ганна — завідувач кафедри екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, експерт проекту, Рубан Вікторія — начальник відділу зв’язків з громадськістю компанії «МТС Україна»; Щербак Ігор — заступник директора Департаменту екологічної безпеки та дозвільної системи Міністерства екології та природних ресурсів України.

За словами Ольги Квашук: «Міжнародний фонд «Відродження» реагує на нагальні суспільні потреби та ініціює проекти й ідеї, які створюють та втілюють європейські підходи до різних сфер життя громадян Україні. Позитивним є те, що експерти сконцентрували свою роботу не тільки на розробці рекомендацій та лобіюванні змін у законодавче поле, але й на практиці ініціювали створення прикладів (кейсів) функціонування схеми поводження з електронними відходами, залучаючи споживачів та соціально-відповідальний бізнес до екологічно свідомої поведінки».

Говорячи про важливість євроінтеграційних процесів для підвищення ефективності української екологічної політики, Зоряна Міщук відзначила: «Дослідження в рамках проекту засвідчують, що перенесення європейських стандартів і практик поводження з відходами на український грунт є найефективнішим шляхом вирішення проблеми електронних відходів; при цьому важливо, щоб ці заходи здійснювалися в умовах постійного залучення всіх зацікавлених сторін — влади, громадськості, бізнесу, науковців, освітян, ЗМІ тощо». Вона також наголосила на важливості суспільної обізнаності із ризиками електронних відходів та особливостей правильного поводження з ними, на що було спрямовано інформаційно-просвітницьку кампанію в рамках проекту, яка охоплювала як пересічних громадян, так і школярів і включала публікацію матеріалів в ЗМІ, зокрема численних інтерв’ю експертів проекту, і видання та розповсюдження буклету «Електронні відходи. Порадник для споживачів», а також впровадження спеціальної освітньої екологічної програми для учнів.

Ольга Цигульова, підсумовуючи результати проекту, сказала: «Проблема відходів електронного та електричного обладнання і відпрацьованих елементів живлення (вони мають скорочену назву «електронні відходи»), яка в останні роки стала однією з головних екологічних проблем у всьому світі, торкається кожного з нас. Час від часу у нас вдома виходять з ладу побутові прилади, ми змінюємо мобільні телефони, комп’ютери, інші електронні прилади тощо, зрештою все відпрацьоване обладнання потрапляє у складі твердих побутових відходів на полігони та сміттєзвалища, і цей процес щорічно набирає обертів. Але стрімке зростання накопичення електронних відходів — вже зараз швидкість їх накопичення утричі вища, ніж зростання обсягів усіх побутових відходів разом узятих, а вага електронних пристроїв, від яких щорічно відмовляється людство, нещодавно підскочила до 50 млн. т — є лише частиною проблеми. Електронна техніка іноді містить більше 1000 різних компонентів, у тому числі токсичних, що забруднюють довкілля та негативно впливають на здоров’я людей. Експерти підрахували, що до 70 % небезпечних для довкілля та здоров'я людини речовин, які є у твердих побутових відходах, міститься саме в електронних відходах.

Так склалося, що за виключенням розвинених країн, інші не були готові до вирішення проблеми електронних відходів, і тому проект, завдяки підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», компанії «МТС Україна» та сприянні Міністерства екології та природних ресурсів України надав певні рекомендації та приклади її вирішення в Україні, базуючись на стандартах та досвіду країн ЄС».

Людмила Повякель зазначила: «Небезпечність електронних відходів для навколишнього середовища та здоров’я людей на усіх етапах поводження з ними (збирання, зберігання, транспортування, переробка, утилізація) дуже сильно залежить від їх складу (компонентів). Найбільш небезпечними компонентами електронних відходів є важкі метали (свинець, ртуть, кадмій, шестивалентний хром); антипірени або сповільнювачі горіння (полібромовані дифеніли та полібромовані дифенілові ефіри); полівінілхлорид. Якщо електронні відходи у складі твердих побутових відходів потрапляють на полігони та сміттєзвалища, то з часом під впливом природних факторів, відбувається їх деструкція і вся суміш небезпечних речовин потрапляє до грунтів, води, а потім через харчовий ланцюжок — до організму людини, викликаючи дуже серйозні розлади та порушення функціонування систем життєзабезпечення (імунної, нервової, травної тощо), ураження ДНК і хвороби. При спалюванні електронних відходів також можуть утворюватися дуже токсичні речовини, наприклад, при спалюванні полівінілхлориду, можуть утворювати діоксини, які мають потужну мутагенну дію. Тому вирішення проблеми електронних відходів в країні вимагає прийняття невідкладних заходів».

Ганна Виговська, порівнюючи сучасний стан вирішення проблеми в Україні та в ЄС, сказала: «В Європі витрати на управління відходами частково або повністю несе виробник продукту, з якого утворилися відходи, або дистриб’ютори такого продукту можуть розділити з ним ці витрати. Усі виробники (імпортери) мають бути зареєстрованими. Компанії мають запровадити інфраструктуру для збору відпрацьованого електричного та електронного обладнання та надати принаймні користувачам у приватних домогосподарствах можливість його безкоштовного повернення. Кожен виробник зобов'язаний відповідати за фінансування діяльності, стосовно відходів, отриманих від власної продукції, у випадку, якщо така продукція розміщена на ринку пізніше 13 серпня 2005 р. Особлива увага приділяється організації роздільного збору відпрацьованих батарей й акумуляторів та мінімізації вивезення батарей й акумуляторів на полігони спільно з муніципальними відходами.

На жаль, в нашій державі відсутність спеціального законодавчого регулювання і державного управління відходами електричного та електронного обладнання та відповідних економічних механізмів для стимулювання розширення їх переробки призводить до того, що електронні відходи все ще потрапляють на звалища. В Україні необхідно на законодавчому рівні закріпити принцип «розширеної відповідальності виробника», переклавши на них відповідальність за виготовлення екологічно безпечної продукції, її безпечну експлуатацію, збирання й утилізацію відходів цієї продукції та створення відповідної інфраструктури. На сучасному етапі дуже важливим є завершення розроблення й прийняття Технічного регламенту з поводження з відходами електронного та електричного обладнання» та максимальне наближення його положень до відповідних європейських директив».

Вікторія Рубан, розповідаючи про участь соціально-відповідального бізнесу в Національній програмі «Викидай правильно!» зі збору відпрацьованих батарейок та їх утилізації згідно з європейськими екологічними стандартами наголосила: «Ми реалізуємо проекти у сфері екології вже більше десяти років. Починали з простих ініціатив — зі збору макулатури, впровадження електронного документообігу, програм економного використання електроенергії, встановлення вітрогенераторів для живлення базових станцій. Зараз ми переходимо до більш складних та масштабних екологічних проектів, яким є Національна програма «Викидай правильно!» зі збору та утилізації відпрацьованих батарейок. І нам дуже приємно, що ця ініціатива знайшла відгук не тільки в наших серцях, але й отримала підтримку влади, громадських організацій й інших бізнес-компаній, яким небайдужа екологічна ситуація в країні та здоров’я майбутніх поколінь. Наше багатостороннє партнерство та загальна зацікавленість у вирішення проблеми відпрацьованих батарейок підтверджує те, що спільними зусиллями проблема буде вирішена».

Ігор Щербак зауважив: «Я не так скептично відношусь до наявної законодавчої бази щодо електронних відходів, Вона є. Поводження з електронними відходами регулюється в рамках загального законодавства про відходи, однак існує певна розпорошеність норм щодо електронних відходів серед нормативної бази стосовно відходів у цілому. Підготовлено та чекають на затвердження нові спеціальні законодавчо-нормативні документи. У нас ще немає досвіду роботи щодо електронних відходів, а також відсутня відповідна статистика стосовно обсягів їх утворення, тому Міністерство екології та природних ресурсів України запровадило у квітні 2013 р. Меморандум про співпрацю щодо відпрацьованих хімічних джерел струму (батарейок, аккумуляторів) задля забезпечення їх подальшої безпечної утилізації. Цей документ є відкритим для приєднання, і вже зараз надходить багато заявок про приєднання. Ми бажаємо вивчити думки та реакцію людей, щоб робити подальші кроки на шляху вирішення проблеми електронних відходів. Міністерство екології та природних ресурсів України відкрите до співпраці».

***

Європейська програма Міжнародного фонду «Відродження» сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішніх вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження впровадження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.

Більше фото дивіться у нашій фотогалереї