В Йоханнесбургському плані виконання рішень, прийнятому на Всесвітній зустрічі на вищому рівні по стійкому розвитку і у рішеннях 11-ї сесії КСР містився заклик до ширшого залучення і розширення участі основних груп в діяльності Комісії, а також в здійсненні Порядку денного на XXI століття.

Наразі КСР продовжує будувати свою роботу на основі практики широкої участі зацікавлених сторін, пропонуючи основним групам представляти письмово свої міркування як основу для участі в обговоренні та інтерактивних дебатах.

Вклад основних груп в роботу сесії, підготовка і представлення ними матеріалів і документів для неї базуються на принципі багатобічної керівної групи, що самостійно обирає своїх членів з партнерів з мережевих організацій. Від групи «неурядові організації» в число таких організацій-партнерів входить Мережа по проблемах стійкого розвитку (через Північний альянс за стійкий розвиток, Міжнародну організацію споживчих союзів і Інститут по вивченню проблем безпеки);

Пріоритети групи «неурядові організації» стосовно ССВ

Що стосується ССВ, то необхідно:

а) розглядати стійкі моделі споживання і виробництва на основі системного підходу, націленого на спрямування екологічних і соціальних тенденцій на користь захисту і поліпшення життя у всіх її формах і проявах;

b) розглядати стійкі моделі споживання і виробництва як стратегічну дорогу до процвітання, якого можна добитися на основі розуміння того, що зростання системи підтримки життя на Землі мають свої межі. В даному випадку вже йдеться не лише про ефективність використання ресурсів, але і про те, в якій мірі може бути забезпечене добробут людей в глобальному масштабі;

с) щоб глобальне виробництво було засноване (у досить значній мірі) на пропозиції природних ресурсів, а не на попиті з боку спроможних споживачів.

Десятирічна рамкова програма

Ця програма повинна стати програмою співпраці на основі партнерських стосунків між установами Організації Об'єднаних Націй, урядами, громадянським суспільством і приватним сектором, яка протягом наступного десятиліття допомагатиме, сприятиме реалізації тих багатьох тисяч ініціатив в усьому світі, які в даний час висуваються на місцевому, національному і глобальному рівнях на користь зміни моделей виробництва і споживання. Це повинно бути забезпечено завдяки системі партнерських стосунків між тими, хто знаходиться на верхніх рівнях структур інституційного управління і політичних структур, і тими, хто виконує конкретну роботу на місцях.

Слід розробити міжнародну програму і правові рамки в інтересах:

а) надання країнам підтримки в реалізації стратегій, пов’язаних із ССВ, забезпеченні узгодженості дій урядових структур, вживанні всього комплексу політичних інструментів і здійсненні моніторингу;

б) надання підтримки системам формальної та неформальної освіти і діяльності зі створенню потенціалу, які є необхідними для радикальної зміни систем цінностей, образу життя і моделей поведінки, оскільки для забезпечення стійкості необхідна не лише «зелена» технологія;

в) забезпечення проведення дослідження і аналізу, розробки показників і моніторингу прогресу, проведення технічного, фінансового і наукового аналізу, а також налагодження діалогів за участю багатьох зацікавлених сторін, присвячених ССВ.

г) традиційні знання, вживані на місцях, практичні методи і сільські громади є невід'ємними елементами стійких моделей споживання і виробництва і повинні знаходити своє відображення в програмах. Таким чином, в рамках програм з ССВ увага повинна приділятися не лише «зеленій» економіці, але, більшою мірою, і правам людини, і іншим соціальним цінностям, необхідним для того, щоб можна було забезпечити стійкий розвиток і добробут всіх зараз і в майбутньому

Джерело: http://www.un.org/esa/dsd/csd/csd_pdfs/csd-19/sg-reports/ecn12_russian.pdf