На шляху до Ріо+20

Представники Всеукраїнської екологічної організації «МАМА-86» разом з Міністерством екології та природних ресурсів України, Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Міжнародною благодійною організацією «Зелене досьє» провели семінар-тренінг для журналістів.

Метою семінару було представлення напрацювань організацій-партнерів (ВЕГО «МАМА-86», Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, МБО «Зелене Досьє»), а також залучення журналістів до довготривалої співпраці у галузі сталого споживання і виробництва та «зеленої економіки» для подолання еколого-економічної кризи і пошуку найбільш ефективних стратегій національного розвитку.

Захід було відкрито фільмом Анні Леонард «Історія речей», в якому розповідається про глобальні екологічні загрози та негативні перспективи, що викликані ланцюгом споживацького способу життя. Фільм отримав феноменальний успіх та відгук від людей з різних куточків світу і сприяв посиленій громадській дискусії про альтернативи існуючим економіці та культурі.

Доповідачі ознайомили журналістів з міжнародними та національними аспектами сталого розвитку, концепціями сталого споживання і виробництва, «зеленої економіки» та діяльністю науковців і громадських організацій в Україні для поширення ідей та інструментів політики екологічно свідомого способу розвитку суспільства.

Президент ВЕГО «МАМА-86» Голубовська-Онісімова Ганна Миколаївна розповіла, що цей захід було підготовлено в рамках проекту «Місто дій: дослідження та дії для сталого споживання і виробництва», який виконувався в партнерстві з міжнародним консорціумом дослідницьких центрів та громадських організацій за підтримки 7-ї Рамкової Програми ЄС. «Саме нестале споживання, яке спонукає до виробництва неякісних, шкідливих для довкілля товарів і послуг, штовхає людство у прірву», — продовжила вона. Учасники проекту дослідили, що харчування, житло і транспорт є найбільш несталими сферами споживання, на які припадає 70% потенціалу глобального потепління та 65% від загального використання матеріалів. Найбільший внесок пов’язаний зі споживанням енергії. Головна проблема полягає в необхідності зламу споживацької психології, в основі якої — спосіб життя. Шведські вчені, приміром, довели, що найбільш енергозатратні види діяльності людини — поїздки персональним авто, праця, хатня робота — приносять найменше задоволення, і навпаки — спілкування, заняття спортом, секс, які не потребують енергії із зовнішніх джерел — дають людині максимум щастя.

«Політика України у сфері сталого споживання та виробництва має бути орієнтована на забезпечення економічного зростання і створення конкурентоспроможної ринкової економіки, поліпшення структури національної економіки на основі інноваційної моделі розвитку, істотне зниження енергоємності валового внутрішнього продукту», — стверджує Галушкіна Тетяна Павлівна, д.е.н., професор Одеського екологічного університету, головний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Ключовим інструментом «зеленої економіки» є механізм «правильного ціноутворення», або найбільш повного обліку екологічних витрат у ринкових цінах, особливо на природні ресурси, а також відмова від субсидіювання шкідливих, з екологічної точки зору, виробництв і підвищення цін на сировину у найближчій перспективі.

«Україна нещодавно зробила великий крок вперед у напрямку “озеленення” власного розвитку», — говорить Володимир Миколайович Білоконь, к.б.н., начальник управління екологічної політики та стратегічного планування Міністерства екології та природних ресурсів України. — «Верховною Радою України 21 грудня 2010 року було прийнято Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року». Стратегічною метою національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом поетапного досягнення цілей національної екологічної політики як інтегрованого фактора сталого розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Головним механізмом реалізації Стратегії є Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки (далі — НПД), що був прийнятий 25 травня 2011 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 577-р. Розробка Стратегії та НПД є важливою передумовою отримання бюджетної підтримки ЄС природоохоронного сектору України та закладає в державну екологічну політику України основні принципи «зеленого розвитку».

Стратегією державної екологічної політики передбачається підготовка та подання на розгляд КМУ проекту Стратегії впровадження 10-річної рамкової політики ССВ в 2012 році і в 2013 — Національного плану дій (НПД) з ССВ. Таким чином, Україна, нарешті, виконає власні зобов’язання за Йоганнесбурзьким планом впровадження Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (2002) і підготується звітувати на Всесвітній конференції Ріо+20 в 2012 році. В процесі роботи над цими документами, необхідно зрозуміти і застосувати досвід ЄС, який впроваджує власний План дій з ССВ, а також Інтегровану політику стосовно продукції, в якій застосування систем екологічного менеджменту та аудиту, а також заохочення зелених закупівель є важливими складовими. Головними інструментами політики, з яких згідно НПД треба починати Україні — це Стратегічна екологічна оцінка та екологічний облік.

Глобальні зміни починаються з місцевих та індивідуальних дій.

«Стале споживання та виробництво починається з кожного з нас. Ми обираємо товар в магазині чи на ринку. Давайте звертати увагу на позначки та маркування, і купувати ті продукти, які виготовлені місцевими виробниками, з дбайливим ставленням до навколишнього середовища!» — закликала Малькова Тамара Михайлівна, директор Інформаційного центру «Зелене досьє».

«Наскільки ми готові практично та без фанатизму вже сьогодні мінімізувати наші потреби у сфері споживання і здійснити цивілізований перехід до особистого та суспільного життя, яке базується на аксіомах зеленої економіки? Що нам для цього потрібно? Як можна вже зараз створювати успішні практики місцевих “зелених” економік? Саме ці питання хвилюють громадські організації, які працюють з громадами та намагаються досліджувати і втілювати екологічно дружній спосіб життя», — завершила дискусію Цигульова Ольга Михайлівна, к.х.н., Голова Координаційної Ради ВЕГО «МАМА-86».

Після запитань і відповідей журналісти-учасники тренінгу отримали сертифікати.

Додаткові матеріали:

• Презентація Голубовської-Онісімової Г.М.
• Презентація Галушкіної Т.П.
• Презентація Малькової Т.М.
• Презентація Цигульової О.М.