19–20 квітня 2012 року у Києві відбулася міжнародна конференція «Сталий розвиток у країнах Східного Партнерства: оцінка прогресу та встановлення цілей на шляху до Ріо+20».

Захід був організований ВЕГО «МАМА-86», за підтримки Регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі. У конференції взяли участь експерти з 6-ти країн Східного Партнерства (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії та Молдови), країн-членів ЄС, представники численних українських НУО, аналітичних інститутів та органів влади.

Метою заходу стало просування ідей сталого розвитку та зеленої економіки в країнах Східного Партнерства (СхП) шляхом розгортання експертної дискусії щодо прогресу, невдач та найкращих практик у політиці сталого розвитку в регіоні, формулювання пропозицій до порядку денного відносин ЄС з країнами СхП для винесення питань сталого розвитку та довкілля на вищий рівень політичного діалогу, а також формування спільної регіональної позиції НУО щодо політики та практики сталого розвитку в країнах СхП в контексті Ріо+20.

Захід відкрила Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86», яка у своєму вітальному слові підкреслила важливість оцінки прогресу в напрямку сталого розвитку у регіоні в контексті Конференції із сталого розвитку ООН, що незабаром відбудеться в Ріо-де-Жанейро, а також розширення можливостей взаємодії між організаціями громадянського суспільства країн Східного Партнерства.

Ключову доповідь про основні виклики Ріо+20 зробив Ян-Густав Странденас, старший експерт Stakeholder Forum, Великобританія, що є офіційним організаційним партнером НУО у процесі Конференції зі сталого розвитку ООН. У своїй доповіді експерт, серед іншого, звернув увагу на головні проблемні місця «Нульового проекту» підсумкового документу Ріо+20, серед яких не завжди зрозуміла мова тексту, недостатність амбіцій, дисбаланс в бік довкілля в порівнянні з іншими аспектами сталого розвитку, а також брак орієнтації на дії. Ян-Густав Странденас підкреслив необхідність приділяти більше уваги процесам творення глобальної екологічної політики, зокрема, збільшення інституційної спроможності міжнародного екологічного управління (ЮНЕПу, Ради із сталого розвитку тощо), а також зміцнення національних та регіональних інституційних механізмів, таких як Національні ради сталого розвитку.

Під час першої сесії «Яке місце посідає сталий розвиток у країнах Східного Партнерства? Досягнення, невдачі, поточні тенденції та майбутні перспективи» експерти з країн Східного Партнерства представили короткі огляди політики сталого розвитку у своїх країнах, включаючи оцінку основних досягнень, викликів, а також подальших перспектив переходу до сталого розвитку. Каріне Данієлян, секретар Національної ради з питань сталого розвитку при Прем’єр-міністрі Вірменії назвала «кризу імплементації» основною перешкодою для сталого розвитку в країні. Експертка запропонувала більше уваги приділяти співпраці з бізнесом та використанню індексів сталого розвитку у регіоні. Алєксєй Андрєєв, голова правління Екологічного товариства «Біотика», Молдова, говорив про досягнення своєї країни у виконанні Цілей Тисячоліття (21 із 27 цілей вже досягнуті), а також про основні проблеми у поширенні ідей сталого розвитку. Як і Україна, Вірменія та Молдова також проводять більшість реформ у екологічній політиці завдяки процесу євроінтеграції, на відміну від Білорусі, де цей чинник не діє. На думку Ірини Сухій (НУО «Екодом», Білорусь), в країні склалася досить непроста ситуація щодо діалогу із владою стосовно сталого розвитку: держава не бажає включати екологічну складову у національні програми розвитку, в ставленні до природних ресурсів домінують міркування економічного зиску. Ніно Чхобадзе (колишній Міністр екології Грузії) представила огляд сучасного стану екологічної політики в своїй країні, де переважання економічних пріоритетів ще більш очевидне, а важелів для контролю за екологічно шкідливою діяльністю ще менше. Про перспективи впровадження сталого розвитку у розрізі економічного зростання в Азербайджані говорив Фікрет Джафаров (голова НУО «Суспільство сталого розвитку»).

Під час другої сесії «Озеленення економіки за допомогою сталого споживання та виробництва» експерти презентували політики сталого споживання та виробництва у країнах СхП та ЄС. Лейда Рійнхаут, директор Північного альянсу за сталий розвиток (ANPED), розповіла про ситуацію із впровадженням зеленої економіки у світі, а також її роль у процесі Ріо+20 та місце у «Нульовому проекті» Підсумкового документу Конференції. Про політику сталого споживання та виробництва ЄС говорив Яніс Брізга, голова правління НУО «Green Liberty» з Латвії. Ключовим питанням поширення практики сталого споживання та виробництва залишається вибір між використанням добровільних або ж фінансових інструментів.

Експерти СхП прокоментували практики впровадження сталого споживання та виробництва (ССВ) у своїх країнах короткими оглядами ситуацій. Зоряна Міщук підкреслила, що громадянському суспільству вдалося пролобіювати включення до нещодавно прийнятих Стратегії національної екологічної політики України та Національного плану дій положень про розробку вже у цьому році 10-річної рамкової програми та Стратегії і Плану дій зі сталого споживання та виробництва, відзначила позитивний вплив впровадження «зеленого тарифу» та вступу до Європейського енергетичного товариства для розвитку сталої енергетики, але й звернула увагу на існуючі перешкоди для сталого споживання та виробництва, зокрема, відсутність інституційних механізмів для забезпечення інтеграції екологічної політики та негативний вплив адміністративної реформи. Ольга Казанцева (Міжнародна асоціація «Еко-тірас», Молдова), звернула увагу на потенціал використання різниці розвитку технологій пострадянського простору з Європейськими країнами як перевагу впровадження ССВ. Про використання інструментів Європейського сусідства в Грузії та стратегії розвитку сільськогосподарського сектору, в тому числі органічного землеробства як практики сталого виробництва, розповіла Манана Цулая, асоціація біологічного землеробства «Елкана». Перспективи розвитку відновлювальної енергетики в Азербайджані презентував за допомогою відеофільму Фікрет Джафаров. Про Національні програми та стратегії Білорусі доповіла Марина Дубіна (екологічне товариство «Зелений альянс»), відзначивши відсутність екологічних пріоритетів та державної підтримки екологічно дружніх видів економічної діяльності. Арман Вермішян (голова Міжнародної екологічної НУО «Бург», Вірменія) виокремив основні екологічні пріоритети у сільськогосподарському секторі Вірменії, які переважно визначаються законом «Про органічне землеробство».

На третій сесії «Інституційні рамки для сталого розвитку країн Східного Партнерства та світу: у пошуку кращих практик» приклади ефективного управління для сталого розвитку в ЄС з досвіду Німеччини представила Доротее Браун, Науковий радник Секретаріату Німецької ради із сталого розвитку.

Обговорюючи інституційне забезпечення сталого розвитку в регіоні, експерти зазначили, що практично у всіх країнах Східного Партнерства спостерігаються проблеми з дотриманням міжнародних та державних нормативно-правових актів, що стосуються сталого розвитку та екологічного врядування. Приклади проблем в дотриманні міжнародних екологічних угод (зокрема, Орхуської конвенції) та принципів належного екологічного врядування в Україні навела Олена Кравченко (НУО «Екологія. Право. Людина», Україна). Каріне Данієлян також говорила про небажання країни дотримуватися Орхуської конвенції та складний перехід від радянських принципів управління і переважання олігархічних структур у врядуванні країн пострадянського простору. Ніно Чхобадзе серед проблем екологічного врядування в Грузії назвала формальне місце Мінприроди серед інших міністерств та відомств та прийняття фатальних для захисту природи законів про ліси та земельне управління. Ірина Сухій зробила короткий огляд ситуації із екологічного управління в Білорусії, яке в цілому складно назвати належним, а також знайшла приклади позитивних практик сталого розвитку на локальних рівнях. Алєксєй Андрєєв окреслив основні недоліки у координації між органами влади Молдови стосовно управління ресурсами, особливо сільського господарства та лісових ресурсів. Фікрет Джафаров представив ситуацію Азербайджану із розробки та впровадження стратегій розвитку секторів економіки, що включали б елементи сталого розвитку.

Наприкінці першого дня експерти обговорили пропозиції щодо необхідних кроків для просування сталого розвитку в регіоні, серед яких варто виділити збільшення пріоритету мирного вирішення конфліктів, залучення бізнесу до впровадження інституцій сталого розвитку, «жорсткішання» міжнародних договорів, збільшення захисту екологічних прав у суді та стратегічних практик донесення ідей до суспільства.

20 квітня відбувся семінар на тему «Регіон Східного Партнерства в рамках глобальних дій громадянського суспільства зі сталого розвитку: використання можливостей Ріо+20 та подальших кроків», в якому ключовими доповідачами виступили Ян-Густав Странденас, старший експерт Stakeholder Forum, Великобританія та Лейда Рейнхаут, виконавчий директор ANPED, які обоє активно залучені до консультувань та підтримки зусиль громадських організацій в підготовці до Конференції. Доповідачі детальніше зупинилися на ролі та можливостях громадянського суспільства в процесі Ріо+20, окреслили основні позиції головних груп (зацікавлених сторін), а також дали поради щодо того, як краще лобіювати суспільні інтереси під час Конференції та після неї. Доротее Браун, науковий радник Секретаріату Німецької ради із сталого розвитку, доповнила картину інформацією про дії німецького суспільства та держави у підготовці до Ріо+20, а також про основні ініціативи зі сталого розвитку, які просуває Німецька рада.

Після семінару відбулася дискусія на тему «Озеленення країн Східного Партнерства: як зробити сталий розвиток пріоритетом порядку денного європейської інтеграції в регіоні». Ханс Райн, керівник секції «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище» делегації ЄС в Україні, розповів про позицію ЄС, яку той відстоює в контексті Ріо+20, а також про те, яким чином ЄС та країни Східного Партнерства, зокрема, Україна співпрацюють в питаннях охорони навколишнього середовища та сталого розвитку. Ігор Когут, національний координатор Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства по Україні розповів про можливості, які надає Форум для співпраці громадянського суспільства регіону, а також про кроки, які, на його думку, могли б посилити екологічний блок роботи Форуму. Експерти з інших країн регіону поділилися своїм сприйняттям взаємодії з екологічних питань в рамках СхП, а також висловили думки щодо того, яким чином активізувати «європейський чинник» в переході до сталого розвитку.

Конференція завершилася підбиттям підсумків і, зокрема, виділенням ключових напрямків подальшої роботи, за якими присутні експерти планують продовжити співпрацю після завершення заходу, а саме: координації зусиль щодо інформаційного висвітлення Конференції Ріо+20 та взаємодії зі ЗМІ; підготовки на основі матеріалів конференції аналітичного документа щодо регіонального прогресу в напрямку сталого розвитку, включаючи політики сталого споживання та виробництва; проведення дискусійно-презентаційного заходу в рамках Конференції Ріо+20 для інформування міжнародної громадськості про ситуацію зі сталим розвитком в регіоні; налагодження взаємодії та обміну досвідом щодо діяльності Національних рад зі сталого розвитку в країнах СхП та створення їх у тих країнах, де вони не функціонують тощо. За результатами обговорень готується Спільний позиційний документ, який буде також представлено на Ріо+20 та розіслано цільовим адресатам (урядам країн СхП, відповідним структурам ЄС та міжнародним організаціям, регіональному експертному товариству тощо).