28 жовтня в м. Києві відбулась презентація та обговорення дослідження «Участь громадськості в розробці екологічної політики, її реалізації, моніторингу та оцінці в Україні», яке було здійснено в рамках проекту «Еко-демократія» ВЕГО «МАМА-86».

Метою зустрічі було проаналізувати існуючі в Україні практики застосування різних інструментів участі громадськості на різних стадіях впровадження екологічної політики та обговорення розроблених рекомендацій для її покращення.

Дослідження включає аналіз діючого законодавства та практики з розробленими рекомендаціями щодо покращення участі громадськості в процесі формування, реалізації, моніторингу та оцінці виконання екологічної політики.

Керівник проекту «Еко-демократія» Марта Руда представила результати дослідження.

По-перше, було оприлюднено результати опитування щодо участі громадськості в розробці екологічної політики, її реалізації, моніторингу та оцінці в Україні. В опитуванні взяли участь мешканці Києва, Тернопільської, Харківської, Сумської, Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької та Херсонської областей. Так, представникам громадськості та державних органів було запропоновано оцінити за 5-ти бальною шкалою рівень взаємодії державних органів влади та громадськості при прийнятті рішень. Абсолютна більшість (71 %) опитаних дали оцінку 1 чи 2, що означає, що вони не задоволені такою взаємодією.

Кількість проведених громадських обговорень 2014 року у різних областях, за словами опитаних, варіювалось від 1 до 23, що свідчить про нестабільність процесу, і очевидно, що в деяких регіонах — недостатність у взаємодії державних органів влади з громадськістю.

Лише половина опитаних (52 %) були обізнані щодо того, скільки у їхніх регіонах було проведено публічних громадських обговорень за минулий рік, ще 26 % — володіли частковою інформацією щодо таких заходів. Решта 22 % людей, що взяли участь у опитуванні взагалі не володіли такою інформацією. Лише 26 % опитаних змогли відповісти ствердно на питання: «Чи проводилось у Вашому регіоні органами влади вивчення громадської думки?», більшість з них навіть змогли вказати з яких саме питань. Більше половини опитаних — 56 % відповіли, що в їхньому регіоні не проводились вивчення громадської думки з одних питань, або вони не знають, що такі заходи відбувались, що свідчить про дуже низький рівень співпраці та комунікації органів влади з громадськістю, а також, недостатню поінформованість представників громади. Ще 18 % — показали своє нерозуміння особливостей такої активності як вивчення громадської думки.

З одного боку видно, що низька обізнаність людей щодо механізмів участі громадськості у прийнятті рішень стає на заваді ефективній взаємодії, з іншого ж — очевидно, що органи влади нехтують такими процедурами, або ж не залучають до таких заходів незалежних громадських представників.

Формування культури реального партнерства у процесах планування та бюджетування на рівні органів місцевого самоврядування грає на думку опитуваних важливу роль, як і співпраця на базових засадах економіки, адже неможлива ефективна взаємодія та якісне вирішення питань без урахування думки усіх гравців.

По-друге, було представлено основні проблеми громадської участі згідно з дослідженням проекту «Еко-демократія»:

1. Проблеми доступу до інформації:

• слабка система моніторингу довкілля;
• відсутність єдиної електронної бази даних доступу до екологічної інформації;
• публікація інформації про стан довкілля з запізненням;
• відсутність єдиних реєстрів екологічних аудиторів;
• відсутність реєстрів забруднювачів довкілля.

 2. Проблеми освіти, обізнаності:

• слабке розуміння громадянами своїх прав та обов'язків;
• неможливість громадян висловлювати свої думки з приводу діяльності органів влади;
• низька компетенція представників громадськості в екологічних питаннях;
• низький рівень обізнаності громадян про екологічні проблеми;
• низький рівень зацікавленості громадян в участі;
• низька активність громадськості у пошуках фінансування;
• низький рівень наукової кваліфікації та наукової потужності;
• низький рівень організованості та доброчесності інститутів громадянського суспільства.

3. Проблеми законодавства:

• неузгоджена термінологія в різних законах;
• суто рекомендаційний характер оцінки впливу на навколишнє середовище;
• відсутність механізму відповідальності за невиконання приписів законодавства щодо порушення процедури взаємодії з громадськістю;
• відсутність регламентування проведення оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища.

4. Проблеми процедур:

• ризик проведення формальних консультацій з громадськістю;
• відсутність чіткої процедури прийняття рішень, які потребують консультацій з громадськістю, органами державної влади;
• низька прозорість процесу прийняття державних рішень.

5. Проблеми комунікації:

• низький рівень довіри між головними стейкхолдерами;
• слабкі механізми взаємодії державних органів з громадськістю;
• відсутність регулярної публікації інформації органами влади інформації для зацікавленої громадськості;
• хаотичність та неструктурованість інформації на сайтах органів влади;
• низька зацікавленість органів влади у зворотньому зв’язку від суспільства (поганий механізм вивчення громадської думки).

Програма заходу передбачала лекційну та практичну частини.

До участі у круглому столі були залучені представники експертного середовища, громадських організацій, органів влади.

Серед них:

Остап Єднак, член комітету ВРУ з екополітики;

Олексій Рябчин, член Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;

Олександр Клітко Представник делегації ЄС;

Марта Руда, керівник проекту «Еко-демократія», координатор напрямку «Екологізація політики і практики» ВЕГО «МАМА-86»;

Ганна Гладких, модератор круглого столу, незалежний консультант з питань сталого розвитку;

Марина Шимкус, спеціаліст відділу євроінтеграції Міністерства екології та природних ресурсів;

Ганна Сєрова, керівник Орхуського центру;

Тетяна Тевкун, ГО «Інститут суспільно-економічних досліджень».

Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86», що має значний досвід у посиленні участі громадськості у прийнятті рішень з екологічно значущих питань, проведено дослідження «Участь громадськості в розробці екологічної політики, її реалізації, моніторингу та оцінці в Україні». Дане дослідження здійснено в рамках проекту «Розбудова екологічної демократії в Україні», що фінансується Європейським Союзом та впроваджується ВЕГО «МАМА-86» за участі широкого кола громадських екологічних організацій.