Впродовж усього періоду роботи конференції Ріо+20, включаючи період засідань Підготовчого комітету, на різноманітних майданчиках Ріо-де-Жанейро щодня проходять декілька десятків паралельних дискусійних заходів (так званих side-events), присвячених різним аспектам сталого виробництва та споживання, ресурсозбереження, енергоефективності, впровадження зеленої економіки, соціальної справедливості, інституційних механізмів сталого розвитку тощо. Організаторами заходів виступають НУО, міжнародні міжурядові організації, уряди окремих держав, дослідницькі установи та ін.

Для уявлення про те, чим живе міжнародна спільнота в Ріо, нижче подаються стислі огляди деяких із таких заходів.

14.06.2012 відбулась дискусія-презентація проекту «Сталі стилі життя 2050», яку організував Північний альянс за сталий розвиток (ANPED). Проект, що об’єднав багато дослідницьких і неурядових організацій, має на меті пошук шляхів зменшення сучасного рівня споживання енергії, використання транспорту та інших ресурсів, водночас покращуючи здоров’я і якість життя європейського суспільства. Проект передбачає створення сценаріїв сталих способів життя у 2050 році через використання соціальної платформи, з фокусом на сталому споживанні та здоровому способі життя, і створення соціального форуму та онлайн-спільноти для того, щоб підтримувати відкритий діалог із громадськістю з тематики проекту. В рамках проекту буде розроблено методологічну концепцію, що допоможе створити конкретний план дій для досягнення сталих способів життя у 2050 році. Крім того, проект має на меті надихнути громадськість на створення конкретних ідей для більш сталого способу життя у сфері політики, досліджень і практики. Під час презентації проекту Оксана Монт (Lund University), представила результати соціологічного дослідження щодо тенденцій споживацької поведінки та стилю життя у Західній Європі, проведене в рамках проекту. Лейда Рійнхаут (ANPED) розповіла про сценарії сталих способів життя у 2012–2050 рр., наголосивши, що більшість ідей щодо сталого способу життя зосереджено на технічних інноваціях (ресурсоефективність, екодизайн тощо), тоді як ця платформа сфокусована в основному на соціальних інноваціях. Детальніше про проект див. http://www.sustainable-lifestyles.eu.

«Залучення зацікавлених сторін до інституційних рамок сталого розвитку та збірник добровільних зобов’язань» (14.06.2012) — подія, організована CIVICUS, Всесвітнім альянсом за участь громадськості (World Alliance for Citizen Participation), форумом зацікавлених сторін та Службою зв’язків ООН з неурядовими організаціями (UN-NGLS), — зібрала велику кількість учасників. В центрі уваги були питання імплементації добровільних зобов’язань та механізми її забезпечення, а також питання участі, представництва і звітності основних груп інтересів.

За словами Хеміша Дженкінса, представника UN-NGLS, забезпечення участі зацікавлених сторін є необхідною умовою для того, щоб зробити висвітлення глобальних реформ на національних рівнях більш зрозумілим і чітким.

Один із дискутантів висловив думку, про те, що можливості, які надає Ріо+20 для зацікавлених сторін (так званих основних груп), використовуються не в повному обсязі, і наголосив на необхідності максимального залучення всіх зацікавлених сторін у переговори в рамках Конференції. Він також підкреслив ряд принципів, які мають бути забезпечені: участь громадськості і залучення на всіх рівнях; забезпечення механізмів залучення зацікавлених сторін до співпраці з урядами; прозорість всіх процесів та розбудова потенціалу.

Учасники дискусії також обговорили механізм добровільних зобов’язань та інформування громадськості щодо них, необхідність підтримки з боку урядових структур, можливу структуру та роль організацій для забезпечення результатів Ріо+20 та доступу до інформації.

Цього ж дня відбулось обговорення «Цілі розвитку тисячоліття відповідно до порядку денного розвитку після 2015 року» — захід, організатором якого виступили IBON International та Неурядова служба зв’язків ООН (UN-NGLS). За словами організаторів, основна мета заходу — привернути увагу до проблем імплементації Цілей розвитку тисячоліття, а також вивчити пропозиції щодо розробки цілей сталого розвитку та визначити ідеї для порядку денного після 2015 року. В обговоренні взяли участь провідні експерти ООН, представники урядів та громадянського суспільства. Хеміш Дженкінс, представник ООН, що очолив дискусію, закликав учасників використати поточні переговори для підготовки основи для вироблення потенціальних цілей сталого розвитку. В ході дискусії учасники підкреслили необхідність поставити людину у центр сталого розвитку, не виключаючи при цьому важливості інших факторів.

Підкресливши успішність Цілей розвитку тисячоліття, Пол Квінтос, представник IBON International, також наголосив на важливості викорінення бідності, а також на базуванні нових цілей на національних політиках та правах людини.

Протягом дискусії, учасники порушували такі питання, як участь громадськості у прийнятті суспільно важливих рішень, забезпечення політичної волі для прийняття нових цілей та процес визначення цілей сталого розвитку.    

В центрі уваги учасників презентації «Енергетика для всіх: рівність як фундаментальна цінність» (14.06.2012), організаторами якого виступили Beyond Copenhagen Collective, Centre for Community Economics та Development Consultants Society (CECOEDECON) а також the Public Advocacy Initiatives for Rights and Values in India (PAIRVI), були питання справедливого доступу до електроенергії та фундаментальні зміни у виробництві та споживанні електроенергії в рамках ініціативи ООН «Стала енергетика для всіх».

Учасникам було представлено дослідження щодо джерел, носіїв та сховищ чистої, сталої електроенергії, що до кінця сторіччя має замінити бензин, газ, уран та вугілля. Сьогодні біля 80% джерел електроенергії у світі є не відновлювальними. Було висловлено думку, що окрім підвищення енергоефективності і використання відновлювальних джерел електроенергії, необхідно також контролювати зростання чисельності населення, щоб стримувати зростання споживання електроенергії в цілому. За прогнозами авторів дослідження, вартість відновлювальних джерел енергії суттєво зменшиться у порівнянні із вартістю ядерної енергетики та кам’яного вугілля. Сонячна енергія та енергія вітру стане дешевшою ніж звичні джерела до 2020 року.

Після презентації розгорнулась активна дискусія, під час якої учасники обговорили такі питання, як перспективи збільшення ефективності використання електромобілів, інструменти імплементації відновлювальних джерел енергії, зелені робочі місця, фінансування розвитку відновлювальних джерел енергії та попит на них у світі та їхня глобальна доступність.            

Організатори заходу «Внесок до озеленення економік та зменшення бідності», що відбувся 15.06.2012, — WMO, FAO, UNCCD, UNISDR та WHO — представили внесок Глобальної мережі кліматичних служб (GFCS) у напрямку підтримки зелених економік, покращення здоров’я та зменшення ризиків катастроф та викорінення бідності. В рамках обговорення було розглянуто питання зменшення різниці між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, економічні аспекти доступу до інформації стосовно зміни клімату тощо.

За словами Яна Егеланда (HRW), однією з найбільших проблем щодо зміни клімату є те, що ті, хто причетний найменше до кліматичних змін, потерпають від них найбільше. Серед короткотермінових пріоритетів він назвав управління водними ресурсами, сільське господарство та продовольчу безпеку, попереджувальні заходи та моніторинг посух, а також зменшення поширення малярії та захворювань, що передаються водними шляхами. Відповідаючи на питання аудиторії, Карлос Дора з ВООЗ підкреслив, що поширення інфекційних захворювань, таких, як діарея, малярія тощо, залежать від кліматичних умов.

Карло Скарамелла, представник Всесвітньої продовольчої програми (WFP), закликав підтримати країни у зміцненні потенціалу управління ризиками там, де люди найбільше страждають від кліматичних змін.

Учасники обговорили також питання співпраці організацій громадянського суспільства через інформаційні платформи та проблеми імплементації стратегій управління ресурсами.

В рамках Ріо+20 активно обговорювались різноманітні аспекти переходу до зеленої економіки. Зокрема, перспективам зеленої економіки було присвячено захід, що 16.06.2012 проводився Групою управління довкіллям (EMG), UNEP, UNDP та DESA. Представники EMG представили доповідь на тему “Працюючи в напрямку збалансованих та інклюзивних зелених економік”. В центрі уваги учасників заходу були питання викорінення бідності і сталого розвитку, а також переходу до зеленої економіки як ефективного інструменту для досягнення цих цілей.

Олаф Кьорвен, представник UNDР, в ході дискусії відзначив, що робота у напрямку побудови зеленої економіки значно виросла у масштабах і значенні з часу проведення першої Конференції в Ріо, і має бути адаптована до місцевих і національних умов.

На думку Весіле Кулакоглу зі Світової організації торгівлі, зелена економіка повинна подолати ознаки протекціонізму, які загрожують відкритим ринкам. Карлос Дора, представник ВООЗ, підкреслив тісний зв'язок зелених політик із здоров’ям населення. Також протягом дискусії учасники обговорили такі питання, як промисловість в контексті зеленої економіки, зелені робочі місця, науково-технічна база як основа інновацій та макроекономічні політики в контексті сталого розвитку.

«Стале сільське господарство та інновації» — під такою назвою 16.06.2012 відбувся захід, організований Міжнародним інститутом дослідження харчової політики (IFPRI). В рамках заходу учасники обговорили роль сталого сільського господарства та збільшення його продуктивності. Клаудія Рінглер (IFPRI) розпочала дискусію, зазначивши, що у всьому світі мільярд людей потерпає від проблем харчової безпеки через коливання цін на продукти. Серед основних факторів, що спричиняють зростання потреб у продуктах, вона відзначила зростання чисельності населення, виклики урбанізації, зростання доходів та використання біопалива, а також звернула увагу аудиторії на необхідність залучення інвестицій у сільськогосподарські дослідження. К.Рінглер також відзначила важливість покращення управління як одного з основних факторів у цьому процесі.

Адріан Фернандез із Комісії зі сталого сільського господарства та зміни клімату підкреслив необхідність інтеграції продовольчої безпеки та сталого сільського господарства в національні політики та сталої інтенсифікації сільського господарства. Водночас він наголосив на тому, що існує гостра необхідність пошуку шляхів зменшення негативного впливу на довкілля.

Дискусія розгорнулась навколо перешкод на шляху збільшення потенціалу місцевих досліджень та переорієнтації дослідницьких установ для забезпечення використання наукового потенціалу для місцевих потреб.

Протягом Конференції відбувалося активне обговорення різних аспектів транспортної проблеми в контексті сталого розвитку. Захід, проведений 16.06.2012 Партнерством із низьковуглецевого транспорту (Partnership on Sustainable Low Carbon Transport), було присвячено обговоренню проблем впровадження сталого транспорту, цілей та індикаторів його розвитку. Крім того, серед питань, які обговорювались в рамках дискусії, були проблеми імплементації рішень, що будуть прийняті під час Ріо+20.

Було представлено огляд добровільних зобов’язань щодо сталого транспорту та потенціал його впровадження. Представники Азійського банку розвитку у своїй презентації зазначили, що протягом наступних десяти років буде виділено значне фінансування на потреби розвитку системи сталого транспорту.

Майкл Реплогл, співробітник Інституту розвитку транспортної політики (ITDP), представив для обговорення індикатори та цілі розвитку сталого транспорту. Він також наголосив, що сталий транспорт, який забезпечить універсальне безпечне, чисте і доступне пересування, має бути однією із цілей сталого розвитку.

В ході дискусії учасники також говорили про те, що безпека та доступність пересування мають бути пріоритетом для країн, що розвиваються. Серед питань, навколо яких розгорнулась обговорення, були також реалістичність імплементації цілей сталого транспорту та необхідність інституційних рамок для інтеграції всіх секторів, що пов’язані із транспортом.

Дискусію «Сталий розвиток: Чи потрібна нам зелена промислова політика», що відбулась 17.06.2012, (організатори — ЮНІДО, Світовий банк, ECLAC, Німецький інститут розвитку, Fundação Getulio Vargas, Banco Nacional de Desenvolvimento Econômico e Social), було присвячено зеленій промисловій політиці та створенню умов для сталого промислового розвитку. Обговорювалися перспективи розвитку сталої промисловості в умовах глобальної економічної кризи.

Тілман Алтенберг, представник Німецького інституту розвитку, аргументував необхідність промислової політики та вживання заходів для прискорення технологічного розвитку. Ендрю Стір, представник Світового Банку, говорячи про досягнення у сфері викорінення бідності протягом останніх десятиріч та загострення проблеми зміни клімату, закликав до впровадження зелених політик та їхнього чіткого регулювання з боку урядів. Протягом обговорення учасники заходу також обмінялись думками щодо законодавчих та інституційних рамок для промислових політик.

18.06.2012 відбулась дискусія «Принципи Дубліну — Ріо: вивчені уроки», організатором якої виступили Африканська міністерська рада з питань води (AMCOW), GWP; UNDP; Міжнародна мережа для розбудови потенціалу сталого управління води (Cap-Net); Південно-Африканський консорціум міждисциплінарних досліджень води, SaciWATERs, Інститут громадського здоров’я (PHI), Центр громадського здоров’я та зміни клімату та Гендерний і Водний Альянс (GWA). Учасники заходу під головуванням міністра з питань води та довкілля Південно-Африканської Республіки Р.Мабудафазі зосередилися на обговоренні гендерних питань у водному секторі і розглянули прогрес щодо стратегій, підходів та партнерств у гендерній політиці. В обговоренні взяла участь посол Швеції у Бразилії, Анніка Марковіц, яка розповіла про проекти, фінансовані урядом Швеції для посилення потенціалу управління водними ресурсами. Вона підкреслила, що політики і стратегії управління ресурсами мають брати до уваги гендерний аспект.

Мерсі Дікіто-Вахтмайстер, представник GWP, зазначила, що деякі країни досі не мають гендерної політики, що не дозволяє повністю імплементувати стале управління водними ресурсами. За її словами, найбільш важливим інструментом для досягнення гендерного балансу є наявність індикаторів щодо сталого використання для води та енергії.

Анна Марі Карлсен, UNDP, підкреслила, що доступ до води є не лише невід’ємним правом кожної людини, але й стимулом для людського розвитку.

Представники неурядових організацій Південно-Африканської Республіки поділилися досвідом щодо імплементації принципів сталого розвиту в управління водними ресурсами.

Деттіна Менне зі Всесвітньої організації охорони здоров’я представила дані щодо води, здоров’я та зміни клімату і впливу цих факторів на жіноче здоров’я. Вона звернула увагу на більшу вразливість жінок в силу їхніх фізіологічних особливостей до природних катастроф, а також торкнулась питання перешкод на шляху участі жінок в управлінні ресурсами.

            Огляд підготовано ВЕГО «МАМА-86»