Причини погіршення якості питної води в Україні:

1. Незважаючи на зменшення обсягів використання води, рівень антропогенного навантаження на поверхневі та підземні води залишається високим — частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні зросла удвічі: від 16% у 1990 р. до 32% у 2008 р¹.

2. Технології водоочистки та водопідготовки у централізованих системах очистки, що були запроваджені більш ніж 40–50 років тому, не відповідають зростаючому рівню забруднення водних ресурсів та не завжди забезпечують належної якості питної води.

3. Наслідки зміни клімату — «надзвичайні ситуації», такі як: сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні призводять до значних змін кількості та якості водних ресурсів, особливо поверхневих вод.

Факти

Поверхневі води

Майже 80% населення України забезпечується питною водою з поверхневих джерел².

Якість поверхневих вод залишається незадовільною. На сьогодні всі водойми України за рівнем забруднення наблизились до III класу, а існуючі технології підготовки питної води розраховані на доведення природної води до якості питної лише тоді, коли вихідна вода відповідає 1–2 класу. У 2008 році 88% відібраних проб води з поверхневих джерел хоча б за одним показником не відповідали вимогам СаНПіН 4630-88 «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення» ².

Централізованим водопостачанням забезпечено населення всіх міст, 88% селищ та лише 26% сільських населених пунктів. У 98 населених пунктах України через значну зношеність основних фондів, дефіцит потужностей водозабірних споруд, втрати питної води в зовнішніх мережах, послуги з водопостачання надаються не цілодобово, а за графіком³.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань

надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, водні об’єкти країни залишаються забрудненими переважно сполуками важких металів, амонійним та нітритним азотом, сульфатами. Випадки високих забруднень у 2008 р. найчастіше фіксувались в річках басейнів Західного Бугу, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, річок Приазов’я та Сіверського Дінця, а також Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського та Дніпровського водосховищ¹.

Басейн р. Дніпро забезпечує питною водою понад 75% населення країни. Одним з видів забруднення вод Дніпра є їх насичення високогуміновими сполуками природного походження, які формуються у басейні р. Прип’ять, особливо при проходженні повені та дощових паводків. Протягом декількох років в Київському водосховищі спостерігається значне сезонне збільшення показника кольоровості та органічного забруднення води. Незадовільний стан Київського і Канівського водосховищ та їх приток значною мірою впливає на якість води нижче розташованих водосховищ дніпровського каскаду, особливо Кременчуцького, де акумулюється основна частина як поверхневого стоку, так і значної частини забруднень. Тут щорічно у меженний період відмічається різке зниження розчиненого у воді кисню, зростає вміст марганцю, заліза загального та загалом спостерігається високе органічне забруднення води⁴.

Підземні води

Підземні води більш захищені від зовнішніх факторів, а тому зазвичай характеризуються

стабільним хімічним складом. Натомість, в окремих регіонах за рахунок природних чинників або антропогенного впливу ці води мають некондиційний склад переважно за такими показниками, як жорсткість, загальна мінералізація, сульфати, сполуки заліза, марганцю, хлориди; рідше — сполуки фтору та групи азоту⁵.

75% сільського населення України споживають воду з колодязів та індивідуальних свердловин⁵

Підземні води України, зокрема артезіанські, в багатьох регіонах (АР Крим, Донбас, Придніпров’я) за своєю якістю не відповідають нормативам на джерела водопостачання і тому потребують очищення. При цьому лише поодинокі артезіанські водопроводи мають споруди з доочистки вод.

Ґрунтові води в першу чергу відчувають вплив техногенного забруднення. Найпоширенішими забруднювачами є залізо і нітрати (елементи III класу небезпеки). Виявлення великих площ практично повсюдного забруднення нітратами свідчать про стійку тенденцію до забруднення і накопичення їх в ґрунтових водах. Певне занепокоєння викликає той факт, що в ґрунтових водах поширеними забруднювачами стали нафтопродукти і пестициди. Пестициди переважно фіксуються в південних районах, їх появі сприяє меліоративне зрошення³.

Привізна вода

Підземні води в деяких районах Автономної республіки Крим та південних областях України є здебільшого високо мінералізованими або мають надмірний вміст заліза та інших домішок, тобто вода непридатна для споживання, до того ж ресурси їх дуже обмежені, тому 1274 сільських населених пункти України з населенням понад 850 тис. осіб користуються привізною водою⁶.

Вплив неякісної питної води на здоров’я населення

Невідповідність якості питної води нормативним вимогам поряд з забрудненнями є однією з причин поширення в державі таких захворювань, як жовчнокам’яна та виразкова хвороби шлунку.

Високий рівень техногенного навантаження на водойми та використання застарілих технологій підготовки питної води, які розраховані на доведення природної води до якості питної лише у випадку, коли вихідна вода відповідає 1 класу поверхневих джерел водопостачання, не дозволяють забезпечити населення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою. Застосування в технології підготовки питної води хлору, неефективних коагулянтів, відсутність сорбційних фільтрів з активованим вугіллям тощо призводить до надходження у питну воду значної кількості неорганічних та органічних забруднювачів, спільна дія яких на організм людини, особливо в умовах радіаційного навантаження, становить реальну загрозу здоров’ю нації. Крім того, питна вода з поверхневих водойм потенційно небезпечна у вірусному відношенні, так як технологія її підготовки не гарантує видалення вірусів.

У Карпатському, Дніпровсько-Придніпровському, Поліському та інших регіонах України у питній воді реєструється нестача мікроелементів — I, Zn, Cu, F, що сприяє виникненню ендемічних захворювань. Вплив такої води на поширення в Україні потребує поглибленого вивчення.

Забруднення води над нормативними концентраціями нітратів призводить до виникнення захворювання на водно-нітратну метгемоглобінемію у дітей, зниження загальної резистентності організму, що сприяє збільшенню рівня загальної захворюваності, в тому числі інфекційними та онкологічними хворобами⁷.

Епідемічні ситуації, пов’язані з якістю питної води

Невідповідність якості питної води нормативним вимогам є однією з причин поширення в державі багатьох інфекційних хвороб (вірусний гепатит А, черевний тиф, ротавірусна інфекція тощо) та неінфекційних (системи травлення, серцево-судинної, ендокринної системи тощо).

За 1995–2006 роки в Україні офіційно зареєстровано 70 спалахів гострих кишкових інфекцій, пов’язаних із водним фактором передачі збудника, з кількістю постраждалих 8265 осіб, з них 4140 — діти. Основна кількість спалахів пов’язана із забрудненням водопровідної води внаслідок аварійних ситуацій у мережах водопостачання і водовідведення⁵.

У 2007 році зафіксовано два спалахи вірусного гепатиту А (захворіло 154 особи, з них 75 дітей), пов’язані з вживанням недоброякісної питної води — у м. Щолкіно Ленінського району АР Крим та смт. Турья-Ремета Перечинського району Закарпатської області.

У 2008 р. — спалах ротавірусного ентериту (захворіло 30 осіб, з них 24 дитини) і спалах вірусного гепатиту А (у м. Бериславі Львівської області — постраждало 92 особи, з них 37 дітей⁷.

Регіональні особливості якості питної води в Україні, деякі факти

Найбільш якісна вода в Полтаві, що надходить із підземних джерел. Але в Полтавській області, поряд із обласним центром, у сільській місцевості існують проблеми якості водопровідної води, включаючи підвищений вміст солей і фтору.

Проблемою поверхневих вод є органіка. Високий вміст органіки — основна проблема дніпровської води, яку п’є 75% українців. Особливо погіршується якість води під час паводків за рахунок змиву органічних речовини з прилеглих територій. Така вихідна вода вимагає складної водопідготовки.
Проблема якості води в Дніпрі погіршується вниз за течією і найбільш складна обстановка складається в Криму, куди дніпровська вода приходить по Північно-Кримського каналу. Обробка води тут традиційно ведеться способом гіперхлорування, що призводить до високому вмісту залишкового хлору і появи широкого спектру хлорорганіки у водопровідній воді. Відомо, що ці речовини є канцерогенами.
У містах вживання води з децентралізованих джерел водопостачання дуже ризиковане. Наприклад, у Феодосії брали воду для аналізу з усіх найбільш популярних колодязів. Дослідження виявило значне забруднення нітратами і, до того ж, високе мікробіологічне забруднення. Вживання такої води природно призводить до захворювань.

Література:

1. Аналітична доповідь «Довкілля України у 2008 р.»
2. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2008 р.
3. Інформаційне повідомлення щодо засідання Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 р. http://www.rainbow.gov.ua/news/835.html
4. Інформаційна довідка про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2007 році. http://menr.gov.ua/documents/Inform_Dovidka_Dnipro_2007.doc
5. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2006 році.
6. Концепція Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року. Розпорядження КМУ від 3 вересня 2009 №1029-р.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2007році