14 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 року», ухвалений Верховною Радою 21 грудня 2010 року. Це означає, що Україна виконала головне в екологічній галузі зобов’язання в рамках реалізації Порядку денного Асоціації Україна — ЄС на 2010 рік.

Ухвалений закон визначає мету і принципи державної екологічної політики, стратегічні цілі та завдання, інструменти і етапи реалізації національної екологічної політики; очікувані результати виконання стратегії.

Ганна Голубовська-Онісімова, президент ВЕГО «МАМА-86» і координатор проекту, присвяченого громадському моніторингу впровадження екологічної складової ПДА, вважає, що Стратегія містить положення, виконання яких дозволить наблизити засади української екологічної політики до вимог ЄС. Вона назвала деякі з них:

1. Розроблення та впровадження нормативно-правового забезпечення обов’язковості інтеграції екологічної політики до національних, галузевих, регіональних і місцевих політик, планів і програм розвитку стало одним з головних завдань цілі 4 «Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління», разом з укріпленням інституційної спроможності системи екологічного управління. Не менш важливо, що нарешті законодавчо закріплено термінологію щодо основного механізму забезпечення наскрізності екологічної політики — «інтеграція екологічної політики». Стратегічна екологічна оцінка (СЕО), один з її основних інструментів, буде впроваджуватися шляхом розвитку національного законодавства в напрямку адаптації до Директиви СЕО ЄС, а також подальшої ратифікації і впровадження Протоколу СЕО до Конвенції оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Еспоо).

2. Міжсекторальне партнерство і залучення зацікавлених сторін, зокрема співпраця з громадськістю, посіли належне місце в інструментах екологічної політики, які необхідно розвивати, зокрема шляхом підтримки постійного діалогу всіх зацікавлених гравців на полі охорони довкілля. Започаткування і забезпечення роботи процесу «Довкілля для України» з постійним секретаріатом має забезпечити ефективність такого діалогу.

3. В цілі 1 «Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості» держава зобов’язалася сприяти виданню та розповсюдженню щорічної Доповіді громадських екологічних організацій щодо проведення громадської оцінки національної екологічної політики, починаючи з 2011 року, а також суттєво покращити доступ до екологічної інформації, освіти і просвіти.

4. Серед економічних інструментів з’явився чи не основний стимулюючий чинник для підприємств-забруднювачів — збільшення плати за скидання одиниці маси забруднюючої речовини до європейського рівня з врахуванням токсичності.

5. Виконання Цілі 6 «Забезпечення екологічно збалансованого природокористування» дозволить Україні нарешті виконати зобов’язання, взяті на Саміті ООН зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі в 2002 році, а саме, підготувати, затвердити і впровадити Концепцію 10-річних рамок політики сталого споживання та виробництва (ССВ) до 2012 року, Стратегію та національний план дій до 2015 року.

Завдання Стратегії стали настільки вимірюваними, наскільки це було можливо зробити в реальних умовах державної політики України. Результати будуть багато в чому залежати від спільних зусиль Мінекоресурсів, Європейської Комісії та громадських організацій щодо впровадження Стратегії та його моніторингу. Між тим, останнє попередження Комітету з дотримання Оргуської конвенції від 11 січня 2011 року, а також прийнятий Верховною Радою України 13 січня 2011 року Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстраційний № 7418), яким практично скасовується обов’язкова екологічна експертиза для низки видів діяльності, наочно демонструють рівень проблем, що їх доведеться долати.

З повним текстом документа можна ознайомитися на веб-сторінці Верховної Ради України http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2818-17

Нагадаємо, що проект закону, розроблений за участі громадськості, науковців та депутатів ВРУ, з 2008 року неодноразово повертався на доопрацювання внаслідок процедурних порушень та змін урядів. Громадськість, зокрема Робоча група з екополітики Громадської ради при Мінприроди, пильно відстежувала процес обговорення та ухвалення цього довгоочікуваного документу і неодноразово висловлювала занепокоєння непрозорістю процесу, вимагала його доопрацювання та відкритого обговорення, як то передбачено українським законодавством. Підготовлені й подані письмові коментарі громадських експертів неодноразово ігнорувалися чи згодом «вимивалися» з тексту. Суттєвого прогресу у розвиткові діалогу Мінприроди і громадськості щодо змісту Стратегії вдалося досягти тільки восени 2010 року.

Згідно з ухваленим Законом, Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити до 31 березня 2011 року Національний план дій (НПД) з охорони навколишнього природного середовища. Робоча група екологічних громадських організацій з екологічної євроінтеграції України «Екоінт» у співпраці з Громадською радою при Мінприроди та Громадською експертною радою при українській частині Комітету Україна-ЄС планує продовжувати моніторинг цього процесу, а також провести серію громадських експертних обговорень проекту НПД в різних регіонах України та в м. Києві.

Варто нагадати, що ухвалення до кінця 2010 року Стратегії державної екологічної політики було основною умовою отримання Україною бюджетної підтримки від Європейського Союзу та уряду Швеції в загальному розмірі до 45 мільйонів євро. Угода про бюджетну підтримку ЄС, яка містить показники успішності використання європейських мільйонів, була схвалена КМУ Розпорядженням вiд 15.12.2010 № 2263-р Про підписання Угоди про фінансування програми "Підтримка реалізації Стратегії національної екологічної політики України".

Це повідомлення підготовлене в рамках громадського моніторингу виконання Україною своїх зобов’язань перед Європейським Союзом у сфері екологічної політики, що, серед іншого, здійснюється в рамках проекту «Активізація участі екологічних громадських організацій України у розвиткові відносин між Україною та ЄС» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Контактні особи: Ганна Голубовська-Онісімова, президент ВЕГО «МАМА-86», координатор проекту «Активізація участі екологічних громадських організацій України у розвиткові відносин між Україною та ЄС», Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Дарина Наконечна, координатор проектів Європейської програми МФВ, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду