27 лютого 2013 року на сайті Мінекономрозвитку опубліковано проект Закону України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії», який визначає правові засади здійснення державного регулювання у сфері поводження із синтетичними мийними засобами та товарами побутової хімії.

Вищезазначений законопроект є другою спробою Мінекономрозвитку врегулювати вітчизняний ринок синтетичних мийних засобів (СМЗ) та товарів побутової хімії. Перший законопроект «Про державне регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії» було оприлюднено на сайті Мінекономрозвитку 31 серпня 2012 року.

На сьогодні загальний ринок побутової хімії в Україні становить 350–380 тис. т, з них 280 тис. т виробляється в країні, решта — імпортується. При цьому загальний ринок безфосфатних засобів в Україні становить лише близько 1%.

До складу сучасних пральних порошків входять більше 20 компонентів — вони містять поверхнево-активні речовини, фосфати, інші активні компоненти, наприклад, відбілювачі, віддушки (ароматизатори), ензими, деякі солі, наприклад, сульфат натрію, антисорбенти. До складу прального порошку для автоматичного прання входять речовини, які придушують піноутворення (піногасники).

Головним «ворогом» нашого здоров’я від СМЗ є поверхнево-активні речовини (ПАР), які є одними з основних діючих речовин усіх пральних порошків. Володіючи деякою хімічною спорідненістю з певними компонентами мембран клітин людини та тварин, ПАР, при потраплянні в організм здатні викликати порушення найважливіших біохімічних процесів в клітинах та порушувати функції і саму цілісність клітини. Також ПАР мають здібність накопичуватися в органах (в середньому, в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, в печінці — 0,6%).

Дія ПАР подібна до дії деяких отрут: вони викликають емфізему в легенях, пошкоджують клітини печінки, що в свою чергу призводить до підвищення рівню холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервових системах, змінюють фізико-хімічні показники крові і завдають серйозний удар по імунній системі. ПАР також створюють умови для проникнення в організм небезпечних сполук (важких металів, бактерицидних токсинів і т. ін.).

Фосфати (солі та етери фосфорної кислоти) є другим основним компонентом, який входить до складу пральних порошків та мийних засобів для посудомийних машин та призначений для пом’якшення води. Без цього компоненту СМЗ, активні речовини (ПАР) та відбілюючі засоби не можуть ефективно взаємодіяти та якісно відіпрати білизну.

Перша загроза дії фосфатів на організм людини полягає у тому, що вони здатні порушувати кислотно-лужний баланс клітин шкіри, викликаючи дерматологічні захворювання. Окрім того, при контакті зі шкірою ці сполуки потрапляють безпосередньо в кров, змінюючи процентний склад гемоглобіну, білка та зміну структури і щільність сироватки крові, що і призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м’язів, що в свою чергу викликає порушення обміну речовин, загострення хронічних захворювань та появу нових.

Другу, більш опосередковану, проте, не менш серйозну загрозу для здоров’я людини та навколишнього середовища становлять фосфатні сполуки, які надходять у водойми зі стічними водами. Доведено, що фосфати у водоймах «запускають» процеси евтрофікації водойм (цвітіння води) і це роблять не стільки фосфатні добрива, які потрапляють туди зі сільськогосподарських угідь, скільки фосфати із СМЗ. Якщо прийняти за 100% усі джерела надходження фосфору у водойми, то на частку фосфатних добрив припадає 5%, а на частку фосфатів із СМЗ — 95%. Протягом останніх років в країні спостерігається тенденція збільшення обсягів фосфоровмісних речовин у очисних стоках (з 6,8 мг/л до 25–30 мг/л).

Динаміка надходження фосфатів у деякі водні об’єкти (за даними 2ТП-Водгосп)

Підвищена концентрація фосфатів у стічних водах, які надходять на очисні споруди підприємств водопровідно-каналізаційного господарства призводить до того, що очисні споруди не справляються з видаленням фосфатів. Також через питну воду, джерелами якої є водойми, фосфати негативно впливають безпосередньо і на здоров’я людей.

Європейський Союз на законодавчому рівні регулює обмеження використання фосфатних мийних засобів та зниження скидів сполук фосфору у навколишнє середовище. Так, згідно Директиви UWWTD-91/271, яку зобов’язані поетапно впровадити усі члени ЄС, за порушення її норм передбачено та застосовуються екологічні штрафи. Для виконання Директиви UWWTD-91/271 країни ЄС самостійно вибирають напрямок з мінімізації скидів фосфорних сполук у водойми. Це може бути: заборона фосфатних миючих засобів, будівництво спеціальних дорогих очисних споруд, скорочення застосування фосфатних добрив, ліквідація ерозії ґрунтів або інше, при цьому необхідно виконати головну умову — скоротити та дотримуватися норм потрапляння фосфору у відкриті водойми.

Гігієнічна безпека мийних засобів в країнах ЄС регламентується новим хімічним законодавством REACH. 14 березня 2012 року прийнято Регламент Європейського парламенту та Ради № 259/2012 щодо використання фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах, який вносить зміни до існуючого Регламенту Європейського парламенту та Ради про мийні засоби № 648/2004. Згідно цих змін з 30 червня 2012 року в країнах ЄС вводиться заборона на продаж мийних засобів для прання із загальним вмістом сполук фосфору у кількості 0,5 г або більше на одне прання у стандартній пральній машині.

В Україні відповідно до Указу Президента України «Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу» від 14 вересня 2000 року № 1072/2000 Верховна Рада України своєю постановою від 15 червня 2010 року № 2335-VI доручила Кабінету Міністрів України до 1 травня 2011 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у своєму рішенні від 21.12.2011 № 112/11 «Про підготовку проекту Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів» відмітив, що розроблення проекту Концепції Загальнодержавної програми було доручено Мінекономрозвитку, але за його висновками розроблення окремої програми є недоцільним, а вирішення відповідних завдань можливо шляхом внесення змін до діючого законодавства.

Комітет рекомендував Кабінету Міністрів України:

• провести аналіз міжнародних зобов’язань України щодо захисту навколишнього природного середовища в частині зменшення кількості фосфатів, які потрапляють до водоймищ зі стічними водами, і необхідності адаптації українського законодавства до відповідних європейських директив;
• проаналізувати досвід країн Східної Європи щодо реалізації законодавчо-правових, організаційно-технічних та інформаційних заходів, спрямованих на перехід до виготовлення малофосфатних та безфосфатних СМЗ;
• внести пропозиції щодо проекту Закону України про обмеження вмісту фосфатів у складі синтетичних мийних засобів, визначити терміни поетапного скорочення вмісту фосфатів у СМЗ з урахуванням часу, необхідного для актуалізації нормативної документації підгалузі мийних засобів і проведення організаційно-технічних заходів для переходу підприємств від виготовлення традиційних СМЗ до випуску малофосфатних та безфосфатних СМЗ;
• розробити та затвердити зміни (доповнення) до Технічного регламенту мийних засобів, прийнятого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. № 717, в частині обмеження вмісту фосфатів;
• розробити та затвердити зміни до Плану заходів із застосування Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717;
• з урахуванням поетапного зменшення вмісту фосфатів у мийних засобах, розробити нову редакцію національного стандарту України «Засоби мийні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування» та аналогічні національні стандарти для інших товарних форм мийних засобів (рідких, пастоподібних тощо);
• привести технічні умови і технологічні регламенти виробників СМЗ у відповідність з відкоригованим технічним регламентом мийних засобів і новими національними стандартами;
• провести гармонізацію національних стандартів підгалузі мийних засобів з міжнародними та європейськими;
• розробити серію національних стандартів на малофосфатні мийні засоби (терміни та визначення, загальні технічні вимоги, визначення масової частки фосфорнокислих солей тощо);
• проводити серед населення України інформаційно-роз’яснювальну роботу з метою широкого розповсюдження знань з питань екологічно безпечних товарів побутової хімії та підвищення громадської активності у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проект Закону України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії» розроблено на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 03.01.2012 № 62384/1/1-11 до Рішення Комітету від 21.12.2011 № 112/11, і який є спробою наблизити національні стандарти щодо СМЗ до європейських.

У статті 5 цього законопроекту передбачається державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії наступним шляхом:

1. Забороняється виробництво, імпорт та реалізація на ринку на митній території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р₂О₅ (загальний фосфор) становить більш як:

17 відсотків — з 1 січня 2014 року;

10 відсотків — з 1 січня 2016 року;

5 відсотків — з 1 січня 2019 року;

0,7 відсотка — з 1 січня 2021 року.

2. Інформація про масову частку фосфатів у перерахунку на Р₂О₅ у складі синтетичних миючих засобів та (або) товарів побутової хімії доводиться виробником до відома споживачів на етикетці, а також шляхом маркування чи іншим способом у доступній наочній формі.